Це одинадцятий вірш зі збірки Віршів на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного. Передмову до збірки слухайте ТУТ.
Іоанн тыж Ялмужник пред смертю зачав
Гроб собі готувати, але не кончав.
А то, жеби му часто смерть припоминано,
Кгди би о доконченню гробу його питано.
То архієпископи святії чинили,
Которії так, як ми, нікгди не грішили,
А предся, аби пильне на смерть пам’ятали
Такії побудки к ней собі чиневали.
Били тиж і в єгипських скитах, що живали
В печерах і з них на світ мало вихожали,
Гріхи свої в тих гробах оплакиваючи,
Смерті своєї в них щодень ожидаючи.
Маєш тут приклади, чоловіче, многії,
Вибирай, которії тобі суть згожії.
Іоанн Козарин
Джерело: litopys.org.ua
А Іоанн Ялмужник до смерті почав
Собі гріб готувати, але не кінчав,
Аби про смерть частіше йому поминали,
Коли б: «Чи гріб завершив?» — всечасно питали.
Так архієпископи святії чинили,
Котрі, нам неподібно, ні в чім не грішили,
А прецінь аби сильно про смерть пам’ятали,
Такі ото побудки собі учиняли.
А інші, що у скитах єгиптських ховались,
В печерах, з них до світу врядь-годи являлись,
Гріхи свої в тих трунах сльозами зливали,
Щодня своєї смерті в криївках чекали.
Це, чоловіче, маєш тут приклади многії,
Тож вибирай, которі для тебе пригожії.
Іван Козарин
Переклад Валерія Шевчука, джерело: litopys.org.ua
Читайте та слухайте також: На жалісний погреб Сагайдачного: вірш десятий зі збірки читає соліст гурту «Хорея Козацька»
Тексти читає соліст групи «Хорея Козацька», лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Тарас Компаніченко
«Сагайдачний: 4 століття військової слави» — проєкт Громадського радіо з озвучення текстів XVII століття за підтримки Українського культурного фонду
Повністю одинадцятий з Віршів на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного слухайте у доданому аудіофайлі