facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

«Жіночий підрозділ може бути експериментом» — Ярина Чорногуз

У новому епізоді «Суворої догани» на Громадському радіо обговорюємо створення жіночого батальйону та розміщення військ НАТО в Україні.

«Жіночий підрозділ може бути експериментом» — Ярина Чорногуз
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 5 хвилин

Військові Аліна Сарнацька, Максим Колесніков та Борис Хмілевський аналізують наші з вами реалії. «Сувора догана» — це невідфільтрований, відвертий погляд людей, що стали на захист України.

У цьому випускові говоримо 

  • чи потрібен жіночий батальйон;
  • чи буде НАТО в Україні.

Гості випуску — військова Ярина Чорногуз та історик Іван Бездудний.

Чи потрібен жіночий батальйон в українській армії

Максим Колесніков: Я за абсолютну рівність. У нас нема окремих чоловічих батальйонів. Нам потрібно, щоб були просто батальйони, у яких достатньо людей.

Навіщо нам відокремлювати чоловіків та жінок? Ми що, будемо розділяти людей, які зараз разом воюють?

Треба укомплектовувати підрозділи жінками, які бажають служити й воювати.

Ярина Чорногуз: Жіночі батальйони — це зручна опція для деяких жінок, які могли б служити лише в них. Наприклад, є жінки, які не хочуть пробиватися довго на ті посади, які багато командирів досі вважають чоловічими через перевагу у фізичній силі. Декому вдається пробитися, а декому за роки служби не вдається. Тож жіночий підрозділ — опція для тих, кому це зручно.

У наших умовах це все одно буде експеримент, на який варто подивитися: приживеться він чи ні. Але спробувати варто, бо зараз є вікно можливостей. Навряд чи воно залишиться.

Я чула аргумент, що це треба відкласти до мирного часу. Але я з цим не згодна, бо в нас великий недокомплект людей в армії, і чому б не використовувати усі можливі опції.

Також я чула цікавий аргумент від жінок стосовно мобілізації: деякі кажуть, що добровільно не підуть, однак, якщо покличуть, то підуть. Тобто є така категорія людей, яка хоче, щоб їх покликали. І можливо, якби відкрили набір в такий підрозділ, то ми б отримали багато заявок.

Аліна Сарнацька: У заголовку однієї новини була твоя цитата про те, що кулеметником візьмуть чоловіка, бо важко носити зброю. Скажи, будь ласка, чи ти таке говорила, і що ти маєш на увазі.

Ярина Чорногуз: Ця фраза із моїх багатьох дискусій з деякими офіцерами морської піхоти. У певний період була політика, що брали жінок лише на посади бойових медиків. І коли я починала ставити питання, чому не на посаду обслуговування гранатомета, чому не кулемет чи міномет, то мені казали: «А ти потягнеш міну 120 мм? Підеш 10 км із ПКМ?»

Командири з великою недовірою ставляться до того, що середньостатистичні жінки можуть з цим ходити. Хоча я знаю, що є жінки у нових підрозділах на цих посадах.

Утім, якщо починати створення жіночих угрупувань, то спочатку має бути розвідувальна рота, яка відповідає сучасному розвитку війни. Вона стає дедалі технологічнішою. Тобто це буде акцент на БПЛА. Якщо говорити про взвод вогневої підтримки, то є жінки, які можуть працювати із таким видом озброєння.


Читайте також: Для справжньої рівності жінки також мають підпадати під мобілізацію — Ярина Чорногуз


Як російсько-українська війна змінює ставлення до жінок у війську

Іван Бездудний: У сучасному світі немає війн масштабу російсько-української. Відповідно, якщо ми беремо навіть передові світові армії (американську чи армії європейських країн), то у них не було особливих приводів активно застосовувати жінок під час воєнних операцій.

Тому, наскільки мені відомо, не було й випадків застосування жіночих підрозділів, окрім ізраїльської армії. Остання у цьому плані видається еталоном. 

Хоча під час російсько-української війни, на прикладах таких людей, як пані Ярина Чорногуз, роль жінки в армії у нашій країні й світі можуть сильно переглянути.

За часів СРСР було чітке розподілення ролей між чоловіком і жінкою, і за ці межі вийти було просто неможливо, через тоталітарний характер держави. Сьогодні ж зовсім інші умови. У результаті довготривалої боротьби жінок за свої права, за рівність такий вихід за межі є можливим.

До того ж нині до нашої війни прикута велика інформаційна увага. Неодноразово зазначалося, що ця війна є найбільш висвітленою, ніж усі війни в історії людства. У минулому подвиги жінок можна було десь приховати досягненнями чоловіків, а зараз це майже неможливо зробити. Тому ця війна може змінити ставлення до жінок у війську.


Читайте також: Аліна Сарнацька: Чим менше жінок буде залучено до оборони, тим гіршою буде ситуація з правами жінок після війни


Нагадаємо, зараз 7,3% чисельності особового складу Збройних сил України становлять жінки. Це 62 062 людини: 43 479 військовослужбовиць та 18 583 цивільні працівниці ЗСУ.

У Міноборони зазначили, що після повномасштабного вторгнення кількість жінок, які стали на захист Батьківщини, долучившись до лав ЗСУ та інших військових формувань, значно зросла. Так, у 2014 році загальна чисельність жінок у ЗСУ становила 49 926 людей, із них військовослужбовиць — 16 557.

Близько 5 тисяч військовослужбовиць виконують завдання в районі проведення бойових дій. Також зараз 5160 жінок-військовослужбовців в Україні обіймають керівні посади.

Також нагадаємо, що у грудні минулого року президент Володимир Зеленський заявив, що не підпише закон про мобілізацію у випадку його ухвалення Верховною Радою, якщо там буде передбачена мобілізація жінок.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

Ігор Рейтерович: Рейтинги покажуть, як суспільство сприйняло рішення обмежити консульські послуги

Ігор Рейтерович: Рейтинги покажуть, як суспільство сприйняло рішення обмежити консульські послуги

Як аварія на Чорнобильській АЕС вплинула на український постмодернізм?

Як аварія на Чорнобильській АЕС вплинула на український постмодернізм?

Чорнобильська зона — це не лише місце катастрофи, а й місце відродження: радіобіологиня

Чорнобильська зона — це не лише місце катастрофи, а й місце відродження: радіобіологиня