Психологічна підтримка військових: як працює та чому це необхідно?

Ветеранка Аліна Сарнацька,  військовий Борис Піддубний, керівниця ГО Вільний вибір, психологиня Тетяна Руденко обговорюють такі теми:

• Чому військовослужбовцям необхідна психологічна підтримка
• У яких випадках необхідно звертатися за допомогою терміново
• Чим відрізняється робота цивільних та військових психологів.

Про психологів та психотерапевтів

Тетяна Руденко: Психотерапевта у Збройні сили не посадиш. Та і не треба. Безпосередньо під час виконання бойового завдання ніякої психотерапії глибокої в часі й просторі не можна робити. Задача військового психолога відрізняється від нашої задачі, як цивільних психологів, що працюють з бойовим досвідом. Вони дуже різні.

Чим краще працювала б система МПЗ в Силах оборони, тим менше було б роботи нами, це правда. Якийсь би відсоток був би насправді нижчий.

Я знаю багато дуже прикладів у Збройних силах, коли дійсно людей навіть без базової психологічної освіти ставлять на посаду психолога. Це викликає, мʼяко кажучи, обурення. Є ж приклади, коли, не дивлячись систему, люди якимось чином інтегрують класні, здорові рішення, хоча б в межах свого підрозділу, за який вони відповідають. Але скільки нам таких психологів треба, щоб набрати? Яка має бути їхня підготовка?

Аліна Сарнацька: Нещодавно я дізналася, що в морській піхоті, у кожному батальйоні є два психологи, тобто старший групи й психолог. Це працює значно краще. У мене є знайомі, яких навчали психології саме під час військової освіти, а не як цивільних психологів.

І за ці два роки люди все одно встигли зрозуміти щось, дізнатися, навчитись, як мінімум прочитати кілька книжок. І це вже насправді дає їм надзвичайно великий поштовх вперед у порівнянні з людьми, яких поставили на посаду психолога, а вони взагалі нічого не знають. І це вже непогано.

Читайте також: Військові частини можуть самі набирати добровольців: пояснює рекрутерка

Коли варто звернутись до спеціаліста

Тетяна Руденко: Коли йдеться про чинних військовослужбовців, то якщо є тривога, яка вам заважає робити свою роботу, вона вас паралізує або не дає вам діяти, це вже симптом. Просто тривожитись — нормально. Це звичайна емоція, яка нам рятує життя.

Якщо у вас є суттєві порушення сну, які виникають поза межами виконання бойових задач. Якщо зниження енергії, апатія, проблема з контролем емоцій, хвилеподібний настрій від «зради» до «перемоги», то це теж є приводом для звернення до психологів.

Якщо вас турбують нічні жахи, якщо є якісь фізіологічні реакції, тремор без причини з’явився в тілі або якісь інші симптоми, то це є приводом для звернення. Такі ж причини є приводом для звернення для тих, хто вже не знаходиться в зоні бойових дій.

Читайте також: Військовий психолог — це не про соплі і сльози, це про боєздатність підрозділу— Комаренко

Коли варто звертатись до психолога родичам військових

Тетяна Руденко: Якщо є тривога, яка паралізує, ви тільки живете тривогою, переживаннями про нього і весь свій день нескінченно переживаєте. Якщо ви не можете взагалі ніяк перемикнутися, навіть на дуже важливі задачі, які життєво необхідні.

Будь-яке порушення сну, депресивні симптоми — причини звернутись. Тривога у родин, які чекають, може бути така більше генералізована. Вони переживають зранку до ночі, але переживають про все.

Читайте також: Що таке морально-психологічне забезпечення і чому воно важливе в армії

Нагадаємо, за даними МОЗ, щонайменше 60% українців потребують психологічної підтримки через війну.

Також раніше в коментарі Громадському радіо виконавча директорка БФ «Пацієнти України» Інна Іваненко заявляла, що після війни 4 млн людей в Україні потребуватимуть лікування медичним канабісом, 2 млн воно вже необхідне.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі