Тетяна Трощинська
Ігор Рейтерович: Сакральність Криму можна вибити з росіян за допомогою «Нептуна»
Інтерв'ю
Про незалежність, операції ГУР, Залужного, ймовірну смерть Пригожина та інші новини тижня говоримо з політологом, кандидатом політичних наук Ігорем Рейтеровичем.
Ведучі1
Гості1
Знищення С-400 та висадка українців у Криму
23 серпня близько 10:00 поблизу села Оленівка на мисі Тарханкут у тимчасово окупованому Криму відбувся вибух, який знищив російську зенітно-ракетну систему великого і середнього радіуса дії С-400 «Тріумф». Внаслідок вибуху повністю знищено саму установку, встановлені на ній ракети та особовий склад. По це повідомили в Головному управлінні розвідки.
А вночі 24 серпня відбулася операція ГУР МО України за підтримки ВМСУ в тимчасово окупованому Криму. Спецпідрозділи на плавзасобах висадились на берег в районі населених пунктів Оленівка і Маяк. Під час виконання завдання українські оборонці вступили в боєзіткнення з підрозділами окупанта, а на півострові замайорів український стяг.
Ігор Рейтерович: Ці події — це елемент нашої стратегії і конкретної тактики. Але також тут присутній символізм, тому що Україна в День Незалежності нагадує, що незалежність розповсюджується на всі території, навіть тимчасово окуповані.
Крим, з цієї точки зору, символічний у квадраті, тому що Росія його анексувала першим, вона вважає це своєю територією, за яку готова битися до кінця. Але це сприйняття, навіть в головах росіян, розмивається. Якщо вони говорять, що це їхня сакральна територія, а ніякої реакції на те, що там відбувається, нема і не може бути. То, може, територія не настільки й сакральна? Може, треба повернутися до кордонів 1991 року?
- Тут може бути цікавий експеримент. Що вклали росіянам в голову з одного боку, з іншого можна вибити за допомогою в тому числі «Нептуна».
Читайте також: «Прийшли»: кого і за що у День Незалежності окупанти знову затримали у Криму
Залужний і український прорив
Тетяна Трощинська: Wall Street Journal, цитуючи Валерія Залужного, пише, що ЗСУ стоять на порозі прориву на фронті. Видання повідомило про це з посиланням на американських офіційних осіб, що спілкувались з нашим головнокомандувачем. Що це може означати?
Ігор Рейтерович: Я думаю, що ця заява нашого головнокомандувача прозвучала наздогін іншій заяві. Бо вся розмова почалася з того, що йому якісь експерти розказували, що українці неправильно воюють. На це Залужний сказав геніальну фразу, яка є квінтесенцією всього того, що у нас відбувається. Він відповів, що ми не контртерористичну операцію проводимо, до якої звикли на Заході. За його словами, у нас Курська битва, величезні маси військ.
При тому одна армія сидить повністю закопана в землю, замінувала всі території. Ми не маємо переваги ні в людях, ні в техніці, ні в літаках чи ракетах, але при цьому просуваємося. При всьому цьому на певних напрямках ми маємо дуже непогані стратегічні перспективи й будемо їх реалізовувати.
- Від Залужного прозвучав політичний аспект. Він дав зрозуміти, що ми робимо свою роботу, але і партнери мають піднатужитися і давати нам те, що ми просимо.
Хоча паралельно з’являються заяви від деяких неназваних американських політиків про те, що в наступному році Україні не слід сподіватися на такі ж об’єми допомоги, які ми отримуємо зараз. Наш головнокомандувач же відповів на це заявою про те, що нам в наступному році вже, може, така кількість танків чи Bradley не знадобиться. Нам треба трошки інші речі: ATACMS, F-16, Taurus, наприклад. Тобто можна дати менше, але те, що конкретно потрібно.
Читайте також: На Залужного намагаються перекласти частину відповідальності президента Зеленського — Лідія Смола
Операція ГУР з російським Мі-8
Нещодавно російський бойовий гелікоптер Мі-8 разом з усім екіпажем опинився в Україні. Про це заявив речник Головного управління розвідки Міноборони Андрій Юсов.
За даними «Української правди», ця спецоперація ГУР тривала більш як 6 місяців, внаслідок чого вдалося захопити гелікоптер разом з екіпажем та обладнанням, яке він перевозив. А сам гелікоптер вже у Києві.
Ігор Рейтерович: Ця операція ГУР має, в першу чергу, інформаційно-політичну складову. Я почитав реакцію деяких російських пабліків, і там треш. Вони все дуже жахливо сприйняли.
По-перше, це, здається, друга подібна операція у світовій історії. Першу зробили ізраїльтяни, які таким чином отримали іракський літак з пілотом. Вони домовилися, і пілот перегнав МіГ до Ізраїлю. А в нас не просто гелікоптер перегнали — він був із запчастинами до літаків.
Також важливим є іміджевий момент. Адже говорять про те, що родину пілота вивезли, домовилися, про все поговорили. Також пропонують компенсацію. Тобто ми бачимо, що є такий прецедент, і він може мати подальше продовження. До речі, публічність в цьому плані — заяви, фотографії тощо — дуже правильна.
- Це дійсно унікальна операція, яка показує, що наші спецслужби діють на дуже високому рівні. Вони можуть настільки глибоко залазити в тому числі в російські розташування, що в Росії тепер ні в чому не впевнені.
Пригожин та мобілізація в Росії
23 серпня у РФ розбився приватний літак. На борту судна, за попередньою інформацією, перебували Пригожин, а також бойовий ватажок найманців Дмитро Уткін («Вагнер»).
Ігор Рейтерович: Конспірологію в історії з можливою смертю Пригожина немає сенсу розглядати, тому що зрозуміло, що сценарій смерті можливий. Історія виглядає так, що це не конспірологія, а він дійсно перебував на літаку, який розбився. Принаймні ми поки не бачимо ніяких підтверджень, які б свідчили про щось інше.
Зрозуміло, якась частина суспільства, російського в тому числі, буде казати, що Пригожин живий, десь сховався. Але головний висновок простий. Живий він чи мертвий фізично, але політично та інформаційно він остаточно мертвий. Він точно випав з усього порядку денного, який є в Росії. Він туди вже жодним чином не зможе ніяк повернутися.
ПВК «Вагнер» як дуже специфічна інституція, яка мала певну претензію на те, щоб перетворитися на окрему силу, фактично припинить своє існування.
- При чому, як не подивись на цю історію, є один мінус для України, але набагато більше плюсів. Отже, єдиний негативний момент: Пригожин не опиниться на лаві підсудних в Гаазі.
Він мав би повністю нести відповідальність, здавати інших, називати прізвища. Але плюсів від цієї історії все-таки більше, адже повністю випадає ПВК «Вагнер», і у Росії з’являється дірка, яку треба якось закривати.
Вони зараз хочуть перетворити Куп’янськ на другий Бахмут. Вони там зосереджують війська, але туди ж треба когось кидати, щоб розчистити ту оборону, яку побудували наші збройні сили. В’язнів у них не так вже багато: частинка якась підписала контракти, а більшість просто порозбігалася і навряд повернеться.
Тетяна Трощинська: Кирило Буданов каже про намір росіян мобілізувати осінню ще 450 тисяч осіб. Математично цей мобілізаційний потенціал у них може бути.
Ігор Рейтерович: Ресурс може бути, але який? Їм доведеться забирати людей, які сьогодні працюють на підприємствах, мають бронь. У тому числі з Москви й Санкт-Петербурга. За російськими даними, це торкнеться й тих, хто вважав, що остаточно «відкосив» від армії. Все тому, що в них не вистачить можливостей вигрібати з депресивних регіонів.
Якась частина сховається чи відкупиться, а більшість піде. Але навіть якщо їх підготують, а потім кинуть на забій, то вони почнуть ставити питання або відмовлятися виконувати накази.
Читайте також: Як вбивство Пригожина вплинуло на суспільній договір в Росії?
День Незалежності
Тетяна Трощинська: Щодо Дня Незалежності. По-перше, з чим ми підійшли до 24 серпня в суспільному і військово-політичному вимірі? По-друге, обговорімо неявку президента й уряду на засідання парламенту в День Незалежності.
Ігор Рейтерович: Почну з другого. Я не здивований неявкою президента. У нього було багато різних зустрічей, тож можна знайти підставу, чому він не з’явився у Верховній Раді.
А от відсутність уряду мене здивувала. Ми звикли, що принаймні під час широкомасштабної війни у нас дуже сильно переформатувалася вся політична система, і уряд значною мірою втратив свою суб’єктність.
- Але втрачати суб’єктність так, щоб не з’являтися на подібні засідання і показувати, що виконавча влада, наче, є, але, наче, її нема — це не дуже гарна практика.
На це звернули увагу деякі наші західні партнери. Вони, з одного боку, чудово розуміють, хто і в який спосіб зараз приймає рішення в Україні, а з іншого боку, демонстрація якоїсь формальності для них є важлива. На те, що жоден з міністрів не з’явився в Раді, звернули увагу і деякі народні депутати України.
Це дуже показовий момент, наслідки якого ми ще будемо відчувати. Скоріш за все, вже після нашої перемоги та проведення чергових виборів тощо. Але це, певною мірою, дискредитація тих інститутів, які є в Україні. У такому форматі цього не треба було робити.
Щодо того, як ми підійшли до Дня Незалежності.
- Мені здається, що вперше за всі роки після відновлення незалежності українці як ніколи єдині в розумінні того, що незалежність — це не якась ефемерна категорія, а дуже важлива, основоположна цінність.
Можна не дивитися жодних соціологічних опитувань, а пройти вулицями або поспілкуватися зі своїм оточенням, щоб побачити, як люди тепер реагують на День Незалежності. У людей змінюється сприйняття, цей день дійсно стає святом. Я думаю, що після завершення війни та перемоги це свято буде одним з центральних.
Той консенсус, який сформувався в суспільстві — дуже важлива річ. Він має безпосереднє відображення і на ситуації на фронті, і на підтримці наших Збройних сил, і на реакції українців на те, що відбувається в країні та довкола неї.
Головне — не втратити стимул, який у нас з’явився, а дуже правильно його трансформувати. Ернест Ренан ще в XIX столітті казав, що нація — це щоденний плебісцит. З незалежністю така ж історія. Якщо ми щодня не доводимо права бути незалежними й суверенними, то яка тоді ціна цієї незалежності? Ми дуже багато років цього не розуміли, сприймали як даність. Зараз же усвідомлення прийшло, і це дуже позитивний момент на тлі війни та тієї ціни, яку ми платимо. Але саме так народжуються країни, держави, так формуються і загартовуються нації.
Читайте також: Свято вільних людей — Зеленський привітав українців із Днем Незалежності
Ймовірна смерть Пригожина
23 серпня у Тверській області (РФ) розбився приватний літак (бізнес-джет), на борту якого, за попередньою інформацією, перебували Євген Пригожин і бойовий ватажок найманців Дмитро Уткін («Вагнер»). Російські джерела спочатку повідомили, що літак збила ракета ППО. Прихильники Пригожина та Уткіна у соцмережах звинувачують у збитті літака вище керівництво РФ на чолі з Путіним. Аналітики Інституту вивчення війни вважають, що Володимир Путін, найімовірніше, наказав військовому командуванню збити літак ватажка ПВК «Вагнера», намагаючись таким чином публічно відновити своє «панування» та помститися за приниження після заколоту найманців 24 червня.
Під час так званого «маршу справедливості» бойовики «Вагнера» знищили 7 одиниць військової техніки армії РФ, у тому числі вертольоти та літак разом з екіпажами, а також зайняли кілька адміністративних будівель, зокрема у Ростові-на-Дону, та знищили щонайменше одну нафтобазу.
Тим часом очільник комітету з оборони Палати громад парламенту Великої Британії Тобіас Еллвуд вважає, що після загибелі ватажка ПВК «Вагнер» Євгена Пригожина дні російського президента Володимира Путіна «уже пораховані». Посадовець зауважив, що «усунення інакодумців у таких масштабах, як зараз робить Путін», свідчить про «зникнення довіри в найближчому колі Кремля».
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
