Цілі українського наступу — не лише звільнення територій — Саакян

Топ 3 теми тижня для Олега Саакяна

Олег Саакян: Одна з топтем — НАТО, безумовно. Ще б я додав у топ рішення по військкомах. Третя тема — промах з історією про нібито «готовність Путіна підірвати ЗАЕС», яку опублікувало одне з українських медіа. Як на мене, це був вибух в інформаційному просторі. Це показало серйозні прогалини у відповідальності медіа в роботі з такою дуже чутливою темою.

Що думає Захід про перемовини між Росією та Україною?

Олег Саакян: Питання різного штибу компромісів, обмінів, перемовин Росії з Україною дійсно обговорюються у певних експертних колах. І воно має під собою невеликий прошарок підтримки серед непопулярних представників західного істеблішменту. Це маргінальна думка. Зовсім не популярна. Повсякчас такі питання вилазять у публічний простір. Вони, як хронічна хвороба, будуть з нами до самого завершення російсько-української війни. А чи вийдуть ці питання з позиції маргінесу, залежить виключно від того, чи буде сильний імунітет. Якщо він буде падати, тоді ці голоси знову піднімуться. Доволі гучно. Через певні катастрофічні обставини вони можуть стати достатньо впливовими.

  • Якщо ситуація не зривається в піке, то є консенсус і презумпція більшості серед західного істеблішменту. А саме позиція щодо того, що Україна має завершити війну звільненням своїх територій і забезпеченням повного суверенітету територіям. І це не через емпатію та співпереживання Україні. А через абсолютно раціональне розуміння свого інтересу.

Захід розуміє, що якщо складеться прецедент переділу кордонів насильницьким чином всередині Європи ядерною державою стосовно неядерної держави, то на всій архітектурі безпеки світоустрою можна ставити хрест. Ми потрапимо в зону великого сафарі. Переділ світу, де все, що ще вчора існувало, перестає бути дієздатним.

  • У такому випадку сила права повністю підміняється правом сили. Це такий собі відкат. Цього ніхто не хоче.

Читайте також: Україна почала перемовини з Великою Британією щодо «гарантій безпеки»


«Цією ситуацією Захід отримав певне щеплення»

Олег Саакян: Коли говорять, що пан Єнсен своєю «заявою» надіслав якийсь меседж, я б це більше списував на конспірологію. Це не була заява. Це була експертна дискусія стосовно гіпотетичних питань.


Нагадаємо, глава канцелярії генсека НАТО Стіан Єнсен заявив, що Україна може стати повноцінним членом НАТО, але для цього їй нібито доведеться відмовитися від частини своїх територій на користь РФ. Про це Єнсен сказав під час дебатів у Норвегії, передає VG. У Міністерстві закордонних справ України прокоментували його слова, наголосивши, що такі розмови неприйнятні. 

Пізніше Стіан Єнсен визнав, що зробив помилку. Він зазначив, що «не мав так говорити».


Все це ходить навколо того, що Україна має вступити в НАТО. Позитивне те, що дискусія подібного рівня показує, що ніхто не втомився від України. Питання обговорюються, рішення шукаються. Крім того, російсько-українська війна — болюча точка, в якій проявляється ціла низка слабкостей у світовому устрої. На предметі цієї війни шукають універсальні рішення, які можуть бути застосовані, аби більше не допустити подібного.

  • Про російсько-українську війну говорять не тільки як про Росію та Україну. А як про певний кейс, який розбирають на атоми для того, щоб з нього взяти по максимуму користі та зробити роботу над помилками.

Тому такі дискусії, як ця, відбуваються весь час. Це нормально. А не нормально те, що реакція була спочатку від медіа. Як на мене, реакція не зовсім адекватна. Було прикро побачити доволі безвідповідальну позицію цілої низки ЗМІ, які один за одним кожен додавали щось від себе. Витік інформації перетворився в заяву. Заява перетворилася в позицію НАТО. Я вже бачив заголовки про те, що «НАТО пропонує Україні відмовитися від територій в обмін на вступ». А гарантії вступу нам ніхто і не давав. Нам ще багато треба зробити, щоб вступати в НАТО, а НАТО має бути готове нас прийняти.


Читайте також: Наступним генсеком НАТО має бути український військовий — Іван Ступак


На кожному етапі якісь домисли доростали, і, зрештою, це переросло в історію в інформаційному просторі, на яку реагувала влада. При чому перша реакція від речника МЗС, пана Ніколенка, була правильною, стриманою, достатньо жорстко. Всі акценти як по підручнику.

Після цього почався парад заяв політиків. Як на мене, політики та медіа загралися в емоції. «Чому НАТО, такі негідники, нам це пропонують?». При тому, що НАТО нам не пропонувало нічого подібного. Дійшло все до того, що не просто сам пан Єнсен спростовував свої слова, а й речник США та Столтенберг вимушені були вийти зі стейтментом. І тут позитив.

  • Цією ситуацією Захід отримав певне щеплення. Вони консолідували ще більше групу підтримки України та адекватну частину західного істеблішменту.

«Цілі наступу не лише у звільненні територій»

Олег Саакян: Україна зараз демонструє, що війна переходить на територію Росії. Москва періодично має «бавовну», наприклад. Морські порти, кораблі, воєнні об’єкти по всій Росії тощо. Це один із переламних моментів, який відбувся буквально цими місяцями в рамках українського наступу літньо-осінньої кампанії.

На жаль, наше суспільство має хибні маркери того, що вважати успіхом контрнаступу. Здебільшого риторика всіх ключових спікерів зводилася до звільнення територій. А цілі українського наступу зараз — не першочергово у квадратних кілометрах. Коли наші спікери говорять виключно про квадратні кілометри, українцям складно уявити скільки це реальних територій. Бо очікування були побачити Азовське море, а його не видно. Тому треба змінювати інформаційне супроводження.

Цілі українського наступу в тому, щоб:

  • перенести війну на територію Росію;
  • війною дронів встановити паритетність в Чорному морі та в повітряному просторі;
  • розхитати путінський режим по максимуму;
  • не дати можливість Росії йти вглиб наших територій;
  • переломити ініціативу та почати звільняти території.

Звільнення військкомів і Резніков

Олег Саакян: Ці дві теми поєднані в одному розрізі. В Україні накопичилася соціальна напруга. Вона містить і об’єктивні, і суб’єктивні причини. Велика кількість суспільства втомилася та вигоріла. У цьому періоді суспільство вже не готове пробачати ті речі, на які ще вчора могло не звертати уваги. Наприклад, військкоми.

Ця тема не взялася від учора. Питання корупції в обороні теж не з’явилося 2 місяці тому. Тема зловживань владою при виїздах тощо. Все це не нове. Це системне та хронічне. Але суспільство вже не готове з цим миритися. Тому владі необхідно реагувати на це.

  • Ситуація з військкомами — не про боротьбу з корупцією. Бо корупція — це системне явище, яке має в собі багато компонентів.

Притягнення до відповідальності корупціонерів — це фінішна пряма, яка зазвичай з’являється тоді, коли всі інші етапи провалилися. Тому звільнення військкомів — це не боротьба з корупцією. Це було б так, якщо було б запропоновано змінити модель ТЦК. Якщо були б озвучені візія, пріоритети, завдання. У цьому випадку я б сказав, що ця боротьба з корупціонерами — один з елементів подолання корупції. Наразі це лише боротьба з корупціонерами. Чи буде вона успішною — побачимо.

Ситуація з міністром оборони паном Резніковим рівно з тієї ж серії. Це накопичене роздратування в суспільстві, яке концентрують на одному прізвищі. Не на системних проблемах, а на зміні міністра. Тепер шукають, кого поставити на місце Резнікова. Питання лише в тому — які критерії виставлені для цих кандидатів.

  • Конкурс від оглядин відрізняється тим, що у конкурсі є критерії, які є публічними. На жаль, зараз відбуваються не публічні оглядини кандидатів.

Читайте також: Саакян: Звільнення військкомів — це взагалі не боротьба з корупцією, але у цьому є позитивний момент


Громадське радіо про працівників військкоматів

Нагадаємо, що станом на 8 серпня Державне бюро розслідувань розслідує 112 справ щодо посадовців військкоматів.

Серед резонансних справ:

  • запорізький обласний військком, який збагачував своє оточення бойовими виплатами та допомагав ховатися від суду криміналітету;
  • закарпатський військовий комісар, який змушував солдатів будувати його маєток;
  • посадовець військкомату в Київській області, який допомагав нелегально перетинати кордон;
  • полтавський військком, який жорстоко побив свого підлеглого;
  • керівник Рівненського обласного військкомату, який побив військового;
  • збагачення одеського військкома Євгена Борисова;
  • працівник військкомату Черкаської області, який за $10 тисяч прикривав чоловіків від служби в армії;
  • у Краматорському районі Донецької області — видача фіктивних документів для перетину кордону.

1 серпня Офіс Генпрокурора повідомив, що триває досудове розслідування щодо організації схеми ухилення від призову на військову службу, у межах якого слідчі провели майже сотню обшуків в 11 областях України. Слідство встановило, що посадовці військкоматів на території Одеської, Закарпатської, Київської, Полтавської, Вінницької, Черкаської, Чернігівської, Львівської, Житомирської, Івано-Франківської областей та Києва разом із членами військово-лікарських комісій налагодили схему видачі довідок про визнання чоловіків непридатними до військової служби за станом здоровʼя.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Теги: