Наприкінці перформансу глядачі плакали та вигукували «Слава Україні»: Дарʼя Калашнікова про участь у фестивалі сучасного мистецтва

Про присутність України у світовому артпросторі говорили з Дарʼєю Калашніковою, мисткинею, єдиною представницею України на фестивалі сучасного мистецтва у Ризі.

Ведучі

Тетяна Курманова

Гостi

Дарʼя Калашнікова

Наприкінці перформансу глядачі плакали та вигукували «Слава Україні»: Дарʼя Калашнікова про участь у фестивалі сучасного мистецтва
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/06/hr_marafon_v-2022-06-24_kalashnykova.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/06/hr_marafon_v-2022-06-24_kalashnykova.mp3
Наприкінці перформансу глядачі плакали та вигукували «Слава Україні»: Дарʼя Калашнікова про участь у фестивалі сучасного мистецтва
0:00
/
0:00

Дарʼя Калашнікова: У Ризі з 17 до 19 червня проходив фестиваль сучасного мистецтва. Це один із найбільших подібних заходів у країнах Балтії. Фестиваль щорічний. Я була єдиною учасницею від України. Я не могла пропустити можливість використати такий потужний майданчик для того, щоб звернути увагу на війну в Україні.

В основі моєї ідеї було саме це обертання на 360 градусів. Це оберт Землі навколо Сонця, тобто доба. Я зробила таких 115 обертів: плечових суглобів і положення тіла. Така цифра тому, що в день виступу, 18 червня, був 115 день війни. Це дуже складно фізично. Через межу можливостей тіла я хотіла показати складність для України кожного нового дня війни.

Ідея перформансу

Дарʼя Калашнікова: Ідея народилася від страшної думки, яка лунає постійно в моїй голові — звикання до війни. Кажуть, що з набуттям досвіду щось має стати легше. Не стає. Виснаження накопичується. Це як бігти марафон — двадцятий кілометр не дає досвіду, щоб 120-ий став легшим. Навпаки. Від утоми рухатися стає все складніше. Так і з війною. Ми не звикнемо до цього ніколи.

  • Наприкінці мого перформансу аудиторія плакала. Аплодували стоячи та вигукували «Слава Україні».

Війна у світовому мистецтві

Дарʼя Калашнікова: На фестивалі до мене підійшла мисткиня з Латвії з пропозицією долучитися до створення її артінсталяції, яка називається «Маскувальна сітка для неба». Було декілька учасників, які надихалися українськими народними піснями та використовували їх у своїх перформансах. Я зрозуміла, що наша війна торкає душі не тільки українців. Всі все чують, розуміють і переймаються. І це дуже важливо.

  • Я луганчанка. Мені довелося поїхати звідти у 2014 році. У мене за 8 років накопичилось стільки болю, що я почала про нього говорити вже публічно. Таким способом, яким вмію — творчістю.

Я планую подаватися на інші європейські фестивалі. Так я хочу привертати якомога більше уваги до нашої війни. Це моя особиста місія.


Читайте також: Україну тут всі підтримують — Жанна Довгич про Каннський фестиваль 


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS