Питання з перенесенням пам’ятника Катерині ІІ для одеситів вирішене, що б не казав Труханов — Зоя Казанжи

Про Труханова, його політику і заяви — як до початку великої війни, так і після повномасштабного вторгнення — поговорили із  журналісткою, письменницею, громадською діячкою Зоєю Казанжи. Вона родом з Одещини, певну частину життя працювала і жила в Одесі.

Інтерв’ю Труханова

Зоя Казанжи: Я дуже сподіваюся, що якась еволюція поглядів Труханова відбувається упродовж цих восьми років, коли у нас повним ходом йде російсько-українська війна. Але якщо ми будемо говорити про це інтерв’ю, яке збурило одеські пабліки, то нічого нового він не сказав. Скоріше, легалізував свої думки й свої дії, які він вчиняє на посту міського голови.

Якщо ми згадаємо, то з 24 лютого по 2 березня Труханова практично не було у публічному просторі. Це у той час, коли мери міст однозначно заявляли про свою позицію. Він у цьому ж інтерв’ю говорив про те, що провів перші декілька тижнів, переконуючи своїх співробітників, що всі повинні бути готові захищатися до кінця.

Тобто ми підозрюємо, що там була певна «двіжуха», коли йшлось не про перемовини й не про переконання співробітників. Скоріше за все, він дискутував сам із собою чи зі своїми джерелами. Бо я дуже сумніваюся, що у мера мільйонного міста немає дивних контактів, з якими він радився, що йому робити у цій ситуації. Тим більше він наголошує на тому, що Одеса подобається Путіну.

Читайте також: «Від того, чи вистоїть Одеса, залежить і наша доля»: як Молдова приймає біженців з України та чи готова до нападу РФ

Тому я дуже сподіваюся, що якісь речі в його голові відбуваються. Але вони, скоріше, прагматичні, а не патріотичні. І я б ніколи не називала Труханова патріотом, які б він сорочки не вишивав і які б промови не проголошував. Це абсолютно радянська людина, російський офіцер, який і освіту отримував у Росії, і служив там. І є певні наративи у нього в голові.

Не всі з нас ходили свого часу з «георгіївськими» стрічками й виступали на Антимайдані. Але так склалися карти, що він у 2014-му році опинився серед кандидатів у мери Одеси. Він тоді підійшов очікуванням одеситів, зокрема, старшого віку. В Одесі дуже важливо бути народженими в Одесі, і тому він «свій» — «наш Гена», як його називають в Одесі.

«Перемовини з Росією» — що то було?

Зоя Казанжи: В інтерв’ю з італійцями все дуже чітко написано: і про поступові пошуки компромісів, і про те, що треба уникати конфронтації, що треба крок за кроком домовлятися. Це ж цитати. Він їх сказав, а потім зрозумів, що треба їх якось знівелювати й роз’яснити. І неважливо, що він тепер каже про те, що він мав чи не мав на увазі. Там нічого нового. Нарешті він озвучив те, що у нього у голові.

Як трансформується Одеса

Зоя Казанж: Одеса цю ініціацію проходить набагато швидше, ніж очільник нашого міста. Я не можу сказати, що Одеса змінилася на 100%, але Одеса дуже змінилася. Я раптом з подивом не так давно зрозуміла, що практично все листування з моїми знайомими, навіть в чаті мого будинку, почали відбуватися українською мовою. Я думаю, що у мирному житті на це б знадобилося років 20.

Одеса зараз змінюється швидкими темпами. Що її визначає зараз? Мабуть, злість. Ми нещодавно говорили, що Одеса розслабилася, а у нас Миколаїв поруч. Проте я маю сказати, що я ніколи не чула і не бачила, щоб одесити завищували ціни на житло для переселенців з Херсону чи Миколаєву. Ціни навіть знижені. Я навіть бачила купу оголошень про те, що люди готові приймати внутрішньо переміщених осіб навіть за комунальні платежі.

І це та Одеса, яка завжди — «город ремеслинников и торгашей». А зараз мені хочеться обійняти своїх містян, бо відбуваються дуже чутливі речі. І я вже мовчу про заяви одеситів, які були завжди аполітичними або за мир у всьому мирі щодо того, що вони зубами перегризуть горлянки всім, хто наважиться зайти в місто.  Суспільні настрої такі, що Одесу ми їм не віддамо.

Про пам’ятник Катерині II

Я не можу сказати, що є водорозділ між тими, хто хоче знести пам’ятник Катерині, і тими, хто хоче його залишити. Я думаю, що це питання вирішене і пам’ятника Катерині у нас не буде, тому що це символ імперії. І ми розуміємо, як постколонії тяжко боротися з імперськими символами. Ну, буде перенесена в музей. Я нагадаю, що в Одесі у 90-х роках були знесені практично всі пам’ятники Леніну, крім одного, який потім знесли у 2005-му році. А у 1997-му році у нас було перейменовано понад 300 вулиць, яким було повернено історичні назви. Тому Одеса вже проходила подібне.

Відтак не треба сумніватися, що пам’ятник Катерині буде переміщений. То може Труханов сумнівається, але я, наприклад, не сумніваюся. Ми розуміємо, для чого це. Ми боремося не з пам’ятниками, а з пам’яттю. А у багатьох просто відбило цю пам’ять про те, що у нас відбувалося, яке у нас місто і чого ми взагалі хочемо.

Слухайте також: «Це було тавро»: докторка історичних наук про пам’ятники російським діячам культури в українських містах

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS