Це як запропонувати нести хрест ґвалтівнику та зґвалтованому, яких треба примирити — релігієзнавиця про хресну ходу у Ватикані

Хресна хода, в якій несуть хрест українка та росіянка — це сигнал до примирення. У Ватикані так уявляють собі завершення війни в Україні. Ця ідея викликала багато критики та обурення в Україні.

Пояснює Людмила Филипович, докторка філософських наук, релігієзнавиця.

Людмила Филипович: У мене подвійне ставлення до цієї події. Спершу — емоційне. Я абсолютно солідарна з тими, хто висловив вій протест щодо варіанту цієї ходи. Це немислимо в умовах такого протистояння, війни та вбивств українців. Миритися? Ніколи! Це як запропонувати нести хрест ґвалтівнику та зґвалтованому, яких треба примирити. Чому і навіщо? Ця пропозиція звучить дуже невчасно. Якщо м’яко сказати.

Після емоцій приходить аналітичний етап. Коли ти намагаєшся розібратися чому так сталося. І тут хочеш-не хочеш, а мусимо повернутися до системи, в якій знаходиться Ватикан від часу розпаду Радянського Союзу. Він все ще думає, що Україна та росія мають якесь відношення один до одного. Ватикан хоче, щоб усі знайшли спільну мову та був мир. Вони думають, що можна закликати до совісті й зупинити війну. Але історія України показує, що ніщо росію не стримає. Тільки сила.

• Україна для росії — тільки частина плану, вони хочуть дійти до Парижа.

Біда в тому, що ні Ватикан, ні Європа цього не розуміють. Вони не розуміють, що зупинити росію можна, тільки вбивши путіна. Саме цим зараз займаються українці. Така наша місія.

Читайте також: У Гостомелі окупанти замітали сліди своїх злочинів — голова військової адміністрації Тарас Думенко

Як позиція Ватикану щодо України?

Людмила Филипович: Позиція Ватикану нічим новим нас не вразила. Ми знаємо про неї. Ватикан ніколи не був українофільським. У нього завжди буди свої політичні інтереси. Скільки б не казали, що Ватикан поза політикою, це не правда. Він завжди грав дуже важливу роль у міжнародних відносинах. Його силу приймають, з ним рахуються. Але триматися за будь-яку можливість підтримувати стосунки з росією? Навіщо? Що їх штовхає? Ілюзія того, що можна домовитися з тираном? Я думаю, що це страх. Інших пояснень я не бачу. Можливо, він неусвідомлений, але точно страх.

Раніше ми не мали людей, які б змогли донести світу, і Ватикану в тому числі, інформацію про росію. Саме донести та пояснити. Зараз ми маємо нового посла України у Ватикані, Андрія Юраша. Я думаю, він зможе донести до Папи Римського та відповідальних дипломатичних осіб Ватикану важливу річ — реальність не така, якою вона здається, вона значно різкіша та страшніша.

Запросити б їх не в Київ, а в Ірпінь, Бучу чи Маріуполь. Тоді, я думаю, була б інша реакція.

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS