Там було справжнє пекло: музикант про окупацію Бучі

Гість: Міха Невідомський (Пуританин), репер, музикант, автор пісень.

Міха Невідомський: У Бучі не було тихих днів. Гатили щодня. Бої тривали постійно. Літаки, коли пролітали, зі стелі сипалося на голову. І думаєш «тільки б не влучили». Це страшно. Ми довго не могли виїхати. З нами була лежача людина. Адресної евакуації не було. А йти до пункту збору далеко та небезпечно. Я підняв багато людей для того, щоб ми змогли виїхати з окупаційної Бучі.

Всі люди дуже постраждали психічно. Це неймовірно важко. Там було справжнє пекло. Навіть самі сильні не витримували. Всім нам тепер потрібна психологічна реабілітація. Усі, хто був під окупацією, герої.

Читайте також: Я спробував розповісти, що відчуваю стосовно цієї війни: Павло Вишебаба про свої нові пісні

Пісню «Обійми ті могилки в саду» я почав писати в Бучі. Коли не було світла, води, нічого, тільки жахіття. Дописав я її в Києві, коли поїхав із Бучі. Я запостив цей вірш у себе на сторінці фб. Мені написала Амеліка з пропозицією покласти на музику ці слова. Я звісно погодився. Хоча взагалі не знав Амеліку. Вийшло круто. Мені дуже важко її слухати.

Я завжди по життю кажу фразу «Триматись і тримати». Ми всі це маємо пережити. На хорошій ноті воно вже не може закінчитися, бо ми втратили багато життів. Але Тримайтеся і тримайте!

Читайте також: «Щодня прокидаємося і не віримо, що над нами чисте небо»: як живе звільнений Копилів на Київщині?

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS