«Я всім серцем великорос»: чи хоче колектив НМАУ зберігати ім’я Чайковського?

Гостя — композиторка, викладачка Національної музичної академії України Алла Загайкевич.

Алла Загайкевич: Академія провела опитування серед студентів. Науково-творче товариство Octopus оприлюднило результати, і вони були вражаючими: 75% студентів — за негайне перейменування академії. Зняти з нього ім’я композитора Чайковського. Не можна сказати, що всі студенти взяли участь, опитування було поіменне, дехто з них був під тиском професури і адміністрації.

Адміністрація не хоче перейменування

Ми, викладачі, підіймали це питання на кафедрах. Але отримували адміністрації відповідь: «Не на часі».

Врешті-решт, це вибухнуло страшним скандалом, пов’язаним з тим, що наша вчена рада опублікувала звернення до президента та всіх державних інституцій з оголошенням наче одностайного рішення академії про збереження великого (чомусь українського, хоча ми з цим не погоджуємося, композитора Чайковського), і на ранок вся російська стрічка новин була в радісних вигуках.

У листах до фон Мекк (це дуже давно опубліковані тексти, вони є у відкритому доступі) недвозначно видно його позицію.

• Коли Чайковський перебуває в Італії, він каже: «Ну я ж усім серцем в росії, я великорос всім серцем своїм».

Українська мелос-тематика була для Чайковського малоросійською, недаремно він назвав так свою симфонію відкритим текстом. Хоча в той час Шевченкові нічого не заважало говорити саме про українське, і не вживати цього слова.

Читайте також: Чого путін ніколи не розумів про Україну: переклад інтерв’ю філософа Єрмоленка

Нам, музикантам, потрібно трошечки вийти за музику, і ми станемо вільнішими в цьому конфлікті, подивимося, що відбувається з трактуванням Гоголя. Що все-таки, це носій імперської культури, імперського наративу.

Імена українців, яких можна протиставити Чайковському

У нас на сайті консерваторії є новина, що Максим Олегович ініціював і здобув ліцензію на відкриття в Китаї міжнародної академії імені Чайковського. Думаю, через Чайковського і була ініційована тема знаходження іншої дати заснування Національної музичної академії Київської консерваторії, тому що, коли я вчилася в консерваторії, ми всі знали, що рік її заснування — 1913. А 1863, про який ми зараз говоримо, який уже є в нашому статуті (ми якось не помітили зовсім це, але в нас є нова дата).

Так от, у 1863 Чайковському було 23. Він був на другому курсі. Я дуже сумніваюся, що така юна людина — перше, що робить — це не охоплює світову класику, йому треба вчитися, а він думає про майбутнє України.

Автор першого підручника з музичної теорії — Миколи Делецького, він слугував за підручник у Москві. Це, здається, 17 сторіччя.

Якщо ми говоримо про нові сенси, для мене особисто творцем нових сенсів є Борис Лятошинський. Це про створення неповторних національних новосенсових творів мистецтва.

Повертаючись до історії, європейських контекстів, то у нас там величезний пул імен, крім Делецького: Березовський, Бортнянський, Ведель — сенси виключно питомо українські. Я наголошую на пошуку ось цих брендів, питомо українських.

Слухайте також: Памʼятники Бандері і Пушкіну не можуть стояти в одному місті — співзасновник проєкту «Декомунізація.Україна»

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS