Дарія Литовченко: Приділяти увагу імунітету, звісно, варто. Але, можливо, слово підіймати, не досить коректне. Бо часто ми думаємо, що чим більше чогось, тим краще. Чим сильніший, вищий імунітет, тим краще.
Утім імунна система має працювати у такому режимі, щоб вона не вбила нас самих, наш організм, убила збудника, вірус, бактерію або гриба, і залишила цілим наш організм. І якщо ми будемо підвищувати імунітет, це означатиме, що наша реакція на щось буде збільшуватися, і таким чином шкоди для організму може бути більше.
Як, наприклад, супервисокого активованого імунітету — анафілактичний шок, наприклад, людина може померти від якогось безпечного білка, на який у людини алергія.
Дарія Литовченко: Імунітет — це нероздільна, невіддільна частина від здоров’я. Що ми не можемо відділити якось імунітет окремо і лише нього піклуватись. Ось часто мені подобається проводити аналогію з м’язовою системою. Коли ми підкачуємо м’яз, він збільшується у розмірі. І здається, що усе суперпросто. Людина розуміє, що якщо вона робить вправи на біцепс, у неї зростає біцепс, він стає сильнішим. І це помітно. І коли питання підходить до якихось інших систем органів, хочеться аналогічного підходу, що ми робимо дію, ми бачимо результат, ми вкладаємо зусилля, і ми бачимо цей результат. Але крім м’язової системи, мабуть, так скрізь не працює в організмі.
Я завжди розглядаю імунітет як одну зі складових здорового способу життя. І коли ми кажемо «піклуватися про імунітет», варто запитати себе, а що я роблю для інших сфер свого життя? А чи нормально я сьогодні поспала? А що я їм? А чи їм я овочі? Сильно хвилююся чи спілкуюся я з людьми? Бо навіть наше психологічне здоров’я дуже сильно впливає на імунну систему.
Тому піклуватися про імунітет — це є гарним показником того, що ми піклуємося про здоров’я, це те, що ми мало хворіємо, що в організмі є сили щось там побороти, що якщо щось трапляється, ми звертаємо на це увагу, лікуємо це.
Читайте та слухайте також: Дайте своєму організмові вибір, він сам візьме необхідне — імунологиня про користь ягід
Дарія Литовченко: Оскільки не виділяю роботу з імунною системою у якийсь окремий кошик, я б через це і харчування для імунної системи теж не виділяла. Спали на думку, аутоімунні протоколи, з якими часто люди експериментують при певних хворобах імунної системи. Можна знайти там дуже багато чого цікавого.
Але це все не є чимось раціональним чи науково обґрунтованим. Бо імунна система залежить дуже багато від усього, і їй потрібно дуже багато, ну, як ми кажемо, нутритивно щільної їжі. Нутритивно щільна — це та, яка має достатньо мікроелементів, вітамінів і гарний склад щодо макронутрієнтів тих самих.
Тому треба гарне, збалансоване, звичайне харчування. Таке, з якого організм може почерпнути усі необхідні речовини, щоб імунна система працювала. Я це порівнюю: створити шведський стіл для імунітету, для організму, де він буде у змозі все самостійно взяти з нього, і тоді не треба там щось додаткове давати. І ми регулярно постачаємо цю їжу, а організм засвоює те, що йому треба, і так усе функціонує добре.
Катерина Мацюпа: Макронутрієнти — це білки, жири, вуглеводи, мікронутрієнти — це, наприклад, магній, це цинк, це залізо, це вітаміни, там, вітаміни групи B, вітамін С, усі вони є в їжі.
Читайте також: 70% людей в Україні мають дефіцит вітаміну D — імунологиня
Дарія Литовченко: Насамперед запалення — це якраз робота нашої імунної системи. Чи завжди це погано? Суть запалення — це або локалізувати, або знищити збудника. Ну, запалення може бути пов’язане не лише зі збудником, це можуть бути пошкоджені тканини, внутрішні органи тощо.
Мені не хочеться сказати, що запалення — це добре. Я б сказала, що запалення — це необхідний етап одужання, це необхідна частина боротьби імунітету з якимись патогенами або розвитку якихось хвороб. Але треба розуміти, що без нього не може це пройти.
У нас є два вектори в організмі — прозапальний і протизапальний. Прозапальний визначають певні хімічні речовини, які виділяють імунна система, жирова тканина, м’язи. Клітини багатьох органів будуть виділяти ці «молекули спілкування». І ось які ці «молекули спілкування» будуть виділятися, такий вектор розвитку направлення буде в організмі — прозапальний чи протизапальний.
І так традиційно склалося, що чим більший протизапальний вектор, — тим краще. Чим менше прозапальний вектор, — тим краще. Тому що прозапальний буде підсилювати запалення, які є в організмі.
І тут ми повертаємося до спорту. Наприклад, силовий тренінг пов’язаний із синтезом хімічної молекули інтерлейкін-6. Традиційно інтерлейкін-6 вважають прозапальною молекулою, яка викликає запалення. Але інтерлейкін-6, який є синтезується в м’язах, вважають протизапальною молекулою, яка запобігає запаленню. І тут вже виникає складність імунної системи. Якщо інтерлейкін-6 — це запальна молекула, вона впливає на клітини м’язів — це класно, бо це буде приваблювати інші ресурси. Є, наприклад, зв’язок зі спаленням вісцерального жиру під час силових навантажень, саме через інтерлейкін-6, який синтезують м’язові клітини.
З іншого боку, якщо інтерлейкін-6 синтезують макрофаги, клітини нашого імунітету, — це вже прозапальний ефект, який підсилює усі запалення в організмі. Тож легке силове тренування буде мати протизапальний ефект. Учені кажуть, що це дуже залежить від дози, і часто це почнеться так, що невеличка кількість — це протизапалення, протизапалення, потім немає ніякого ефекту, а потім — це запалення, запалення, і це досить потужне пригнічення імунітету.
Є поняття «імунологічне вікно». Його спостерігають у спортсменів. Йдеться про такі види спорту, які пов’язані з витривалістю: біг, плавання, велосипед. Людина після інтенсивного тренування на витривалість понад годину має дуже велику вразливість до інфекцій.
Є різні методи, як цьому запобігати. Чи однаково, наприклад, силові вправи тривалістю 60 хв викликатимуть сильне «імунологічне вікно», це таке питання під питанням. Вважають, що ні.
«З понеділка!» — подкаст про те, як почуватися добре у власному тілі щодня. Попередні випуски можна переглянути ТУТ
Уся інформація, обговорювана під час програми, має виключно інформаційний характер. За будь-якими запитаннями стосовно вашого здоров’я, призначення будь-яких препаратів, методів лікування тощо звертайтеся до сімейного лікаря або до профільних лікарів.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі