facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Як схуднути і втримати результат: роль психотерапії, баріатрія та психологія харчування

Як схуднути і втримати результат? У новому випуску програми «З понеділка» говоримо про баріатрію, психологію харчової поведінки, роль психотерапії та ціну таких змін — не тільки фізичну, а й емоційну.

Як схуднути і втримати результат: роль психотерапії, баріатрія та психологія харчування
1x
Прослухати
--:--
--:--

Як схуднути і втримати результат? У новому випуску програми «З понеділка» говоримо про баріатрію, психологію харчової поведінки, роль психотерапії та ціну таких змін — не тільки фізичну, а й емоційну. Ви дізнаєтеся, чи справді баріатрія — «легкий шлях», як психологія впливає на харчову поведінку та чому робота з психіатром може стати частиною цього процесу.


Катерина Мацюпа: Сьогодні говоримо про те, що допомагає схуднути й утримувати значні результати — наприклад, мінус 40 чи навіть 50 кілограмів. Юліє, ви відносно нещодавно схудли майже на 40 кілограмів.

Юлія Карпова: Це була дуже поступова історія. Я не зациклювалася на цифрах. Процес просто відбувався, і щоразу, стаючи на ваги, я думала: «О, клас, я знову влізаю в ті джинси, а ці вже навіть не хочу носити». Тобто без фіксації саме на вазі.

Катерина Мацюпа: Що допомогло вам позбутися такої значної ваги? Адже 40 кілограмів — це справді багато.

Юлія Карпова: Спершу варто зрозуміти, як ця вага з’явилася. У мене мама — маленька, тендітна красуня, тато — колишній футболіст, підтягнутий і спортивний. Одна бабуся теж була дуже худенька, мов пташка. А інша — навпаки, така пишна, яскрава жінка. І я розумію, що з усієї родини найбільше схожа саме на неї. Моя тілобудова завжди була відповідною.

Через психологічний стан, тиск і лікування антидепресантами в якийсь момент я відчула, що мені просто некомфортно у власному тілі. Не тому, що я хотіла відповідати якимось стандартам чи стати моделлю — мені стало незручно жити.

Коли навіть піднятися на другий поверх стало відчутно складніше, коли з’явилося відчуття, що я можу обмежитися однією кімнатою, якщо нікуди не потрібно виходити, я зрозуміла: треба щось змінювати.

Я почала працювати з психотерапевтом і психіатром, паралельно — з ендокринологом. Ця команда працювала і з моїм психологічним станом, і з фізичним — ми намагалися врегулювати гормональний баланс, зрозуміти, як функціонує організм і що відбувається в моїй голові. Тобто це була комплексна робота.

Катерина Мацюпа: Дуже дякую, що ви це підкреслили, адже наше тіло — це справді комплексна система, де багато процесів взаємопов’язані. Валеріє, ви також відносно нещодавно схудли на 57 кілограмів. Що вам у цьому допомогло?

Валерія Курбатова: Я дуже довго до цього йшла. Із дитинства була повненькою — після хвороби у три роки почала набирати вагу. Завжди була більшою за інших дітей. Згодом перепробувала багато різних підходів і зрештою вирішила діяти радикально — зробила баріатричну операцію, продольну резекцію шлунка. Його об’єм зменшили приблизно до 150 мл.

Катерина Мацюпа: Тут уточню, що існує уявлення: резекція шлунка — це нібито компенсаційна операція, щоб зменшити розтягнутий шлунок. Іноді це справді так, але не завжди. Можна мати анатомічно нормальний шлунок, але через харчові звички споживати більше, ніж витрачати, і набирати вагу.

Тож баріатрична операція фактично обмежує можливість споживати великі порції. Валеріє, уточню ще один момент: я знаю, що після операції ви працювали з психологом. Чи виникала у вас думка, що, можливо, варто було звернутися до нього раніше і тоді можна було б обійтися без операції? 

Валерія Курбатова: До операції я працювала з фахівцем, який поєднував психологію і тему харчування, але це не дало результату.

Після операції психолог був потрібен мені для того, щоб «узгодити» роботу шлунка і мозку. Бо коли я з’їдала свою норму їжі, мозок казав: «давай ще», а шлунок — «досить, більше не можна». І мені потрібно було знайти баланс між цими сигналами.

Це перше. Друге — ми шукали причини, чому виникає бажання їсти більше: що саме за цим стоїть. Використовували окремі методи, і це мені допомогло.

І третє — ми частково пропрацювали причини набору ваги. Я зрозуміла, звідки це взялося. Але водночас тієї підтримки, якої потребую, я не отримала, і одна людина не могла це закрити.

Тому я обрала радикальний шлях і діяла самостійно. Зараз усе добре.


Слухайте розмову повністю у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

Як між колаборантами й росіянами розподіляють посади на окупованих територіях

Як між колаборантами й росіянами розподіляють посади на окупованих територіях

Спочатку попіклуватися про себе: як і коли можна стати донором крові

Спочатку попіклуватися про себе: як і коли можна стати донором крові

«Скаутинг для українців — це не забава» — дослідниця історії Пласту Ольга Свідзинська

«Скаутинг для українців — це не забава» — дослідниця історії Пласту Ольга Свідзинська