«Наскільки страшним може бути результат, коли ти просто вдарив людину»: історія харківської розробниці про карантин

У лютому цього року українська розробниця з Харкова Олена Середа придумала і створила пристрій, який допомагає долати COVID-19. Це дезінфекційний тунель, що обробляє людину антисептиком. Через цю розробку вже у квітні жінку чи то штовхнули, чи то вдарили, що призвело до особливо важких наслідків для її здоров’я.

«Наскільки страшним може бути результат, коли ти просто вдарив людину»: історія харківської розробниці про карантин
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/07/hr_zinochta_storona_21-07-2020.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/07/hr_zinochta_storona_21-07-2020.mp3
«Наскільки страшним може бути результат, коли ти просто вдарив людину»: історія харківської розробниці про карантин
0:00
/
0:00

«Я хочу звернути увагу на те, наскільки страшним може бути результат, коли ти просто вдарив людину: по потилиці, по голові, по шиї. Я місяць пролежала в лікарні, спочатку у Харкові, бо не могли знайти, що зі мною. У мене відключалося тіло на сім годин, я не могла порухати ані пальцями, ані головою, було загальмовування мови. Я не могла навіть скласти букви у слово. Я не могла побудувати речення, не могла висловити свої думки» — так жінка згадує свої травневі будні.

Зараз Олена Середа на лікарняному, який має тривати мінімум три місяці. Позаду важка операція, яка тривала трохи понад чотири години.

Олена Середа працює у сфері промислового дизайну та дизайну інтер’єру. У лютому жінка розробила пристрій, який захищає людей від бактерій, вірусів та грибків. Він працює за принципом туману, виходить через форсунки й обробляє людину кілька секунд. Це схожий принцип до того, який ми можемо побачити на літніх майданчиках кафе, тільки там це використовують для охолодження повітря.

Олена розробила саму конструкцію пристрою. Жінка вирішила передати дезінфекційний тунель Олександрівській лікарні у Києві. Тоді у березні в Харкові було мало підтверджених випадків COVID-19, у той час як у Києві саме Олександрівська лікарня брала головний удар на себе у боротьбі з хворобою.

Жінка шукала партнерів, які б допомогли їй перевезти тунель з Харкова до Києва і домовились би в Києві з самою лікарнею. Таке партнерство зацікавило Євгена Суханова, голову правління громадської організації «Всеукраїнський рух рибалок-аматорів «Рибкоїд»». За словами Олени, чоловік погодився оплатити транспортування та збір пристрою, і мав домовитись з лікарнею про такий подарунок. Олена каже, що висунула дві умови: сказати, що це український виробник з міста Харкова, і доставити в Олександрівську лікарню.

Далі буде історія за версією Олени Середи. Громадське радіо поспілкувалось і з Євгеном Сухановим, його версія трохи інша, і про неї буде згодом.

Слухайте також: Погіршення стосунків і неспроможність прогодувати родину. Чого боялися жінки та чоловіки на карантині?

У день, коли пристрій мали перевезти в Київ, Олена погано почувалась. Євген і ще декілька чоловіків завантажили прилад і повезли його до Києва. Після цього, зв’язок з Євгеном зник: він перестав брати слухавку, відписував, що потім передзвонить і не передзвонював.

Через чотири дні Олена побачила пост у Facebook про те, що її пристрій передали в Київську міську клінічну лікарню швидкої медичної допомоги. Автор посту депутат Київської міської ради Ярослав Горбунов. Він написав, що разом з іншим депутатом міської ради, за підтримки заступника голови КМДА, разом з Євгеном Сухановим, вони подарували пристрій лікарні.

Про розробницю Олену Середу, про те що вона з Харкова сказано не було. Також це була інша лікарня. Олена написала Євгену, що її умови не виконані, через це вона забирає пристрій. Він сказав, що пост виправлять, але за добу цього не відбулось і Олена поїхала в Київ забирати пристрій. Пост досі не змінений, згадки про Олену там немає.

«Я приїхала без попередження. Побачила, що на тому місці, де був мій тунель, монтується схожий тунель іншого виробника. Це мене просто обурило. Я запитала його (Євгена Суханова —ред.): «А де мій прилад?!» Він каже мені: «Так як ви просили, на складі». Я кажу: «Я перепрошую, але я нічого такого не просила». Потім ми вийшли на вулицю, він мені каже: 30 тисяч гривень, і ви можете забрати свій прилад. Я була згодна заплатити йому ці кошти, тому що прилад коштував набагато дорожче. Але він сказав: кошти платіть зараз, а потім будемо з’ясовувати. Я сказала, що так не буде».

Слухайте також: Як проходить карантин у патрульної: історія поліцейської з Донбасу

Олена пішла до головного лікаря, щоб запитати, де її пристрій, чому зараз встановлюють інший. Лікар відповів, що не знає, оскільки цим займаються волонтери. Під час такої розмови Євген Суханов закрив двері до кабінету головного лікаря і чи то штовхнув, чи то вдарив жінку. Це видно на відео, яке в той момент записувала сама Олена Середа і надала його Громадському радіо.

«Він закрив переді мною двері, вдарив мене по потилиці. У мене впали окуляри, потім він погрожував хлопцям, з якими я приїхала, що ви з Києва не виїдете. Приїхала поліція. Зараз іде розслідування».

У Євгена Суханова про цей епізод інші спогади. Його версія наступна:

«Вона запускає прямий ефір, він (головний лікар – ред.) заходить з лікарями. У нього нарада, закриває двері, вона відкриває двері, починає за ним бігти. Я закривав двері, але не штовхав її, я взявся за піджак… І штовхнув, так. Але ніяких ударів я не наносив. Адже я розумію, що таке удар з моєю вагою у 120 кілограмів. Я її відштовхнув. На що я отримав одразу, в ту ж секунду, начебто від її охоронців, два удари в голову. У мене було зміщення щелепи, але я не став через це розповідати про якісь карколомні побої».

На відео, яке зняла Олена Середа, чітко видно події, що відбувались в той момент. На записі бачимо, що ударів Євген Суханов не отримував. Натомість він справді погрожував тим чоловікам, що були разом з Оленою. На відео чутно, як він каже: «Ти з Києва не виїдеш». Відео є в розпорядженні Громадського радіо.

Слухайте також: «Не така господиня»: жінка розповіла, як з карантином у її дім прийшло насильство

Інакша версія у Євгена Суханова і щодо самого приладу. За його словами, пристрій, який вони забрали з Харкова, був не до кінця укомплектований, у ньому не вистачало обіцяних функцій, таких як термометрія, дистанційне управління. Також не було кошторису, і взагалі не було ніяких документів. Через день після встановлення пристрій почав виходити з ладу. Чоловік нібито витрачав свої гроші й час на те, щоб розв’язати ці проблеми. Інший пристрій, який встановлювали на очах в Олени, за словами Суханова, в той час запропонували подарувати лікарні інші волонтери. Євген Суханов також пояснив, чому сказав Олені віддати йому 30 тисяч гривень:

«Це транспортування: заправити повністю дві машини, 180 літрів дизельного пального, 150 літрів 95-го пального. А також проживання на п’ятьох людей, харчування в дорозі: кава, вода, а ввечері ми сходили купили продукти майже на дві тисячі гривень, щоб поїсти. При тому, що алкоголь ніхто з наших хлопців не вживає. Ще були витрати на те, що в Києві ми додатково купували гумові килимки, щоб застелити їх біля тої рамки. Це оці всі витрати».

Євген Суханов сумнівається у тому, що його дії могли спричинити важкий стан жінки. Чоловік вважає, що жінка обманює, коли каже, що саме події в лікарні швидкої медичної допомоги в Києві призвели до операції.

Пан Євген переконаний, що Олена Середа відмовилась пройти судово-медичну експертизу у Києві в той день, коли він штовхнув чи її. Він використовує це як додатковий аргумент того, що жінка обманює.

Однак це не так. Олена Середа надала Громадському радіо копію довідки про те, що вона пройшла судово-медичну експертизу 30 квітня, тобто в день інциденту, в Київському міському клінічному бюро судово-медичних експертиз.

Тоді, 30 квітня, в день інциденту, судово-медична експертиза показала, що на голові в Олени є гематома і синець. На тому і все скінчилось. Олена почувалась погано, але їй сказали, що це на фоні емоційного зриву. Жінка поїхала додому в Харків. Через два дні вона вперше викликала швидку, бо був дуже високий артеріальний тиск. Хоча до того жінка мала проблеми з хронічним низьким тиском.

«Я кілька разів викликала швидку, а потім вже самостійно зробила МРТ і поїхала у лікарню, бо в мене почалось сповільнення мови. Затримка мовлення у мене була така, що я не могла висловити свої думки. Паморочилася голова, стан тільки погіршувався. Сьомого травня я звернулася в лікарню. Лікар зі струсом головного мозку відправив мене на лікування у Харківську обласну лікарню. Там я пролежала два тижні. Мене оглядав нейрохірург, травматолог, постійно були якісь обстеження, але судинного хірурга не було. Єдиний лікар, якому я дякую — це той, хто зробив судинну діагностику у Харкові. Він сказав: «Мені дуже не подобається, що у вас з судинами, шукайте лікаря».

Жінка почала шукати лікарів. Їй порадили кількох у Києві. У неї вже були призначені зустрічі з ними. Але обставини склались трохи інакше: у той час жінка продала другий пристрій, що обробляє антисептиком, в університетську клініку Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Директор клініки  судинний лікар.

«Його помічник приїхав до мене у лікарню, у військовий шпиталь у Києві, побачив мене і сказав, що мені терміново потрібна шпиталізація й операція. Від удару, як з’ясувалося, в мене були порвані м’язи, затиснута артерія, яку перетиснули, ніби шланг.

Голова була постійно нахилена вбік, тому що м’язи шиї не тримали голову. Коли я була у військовому госпіталі, мені зробили МРТ в певному повороті голови. І от я лежу, знову не можу встати, у мене знову відключилося тіло, уже на чотири години. Мені підносили нашатирний спирт, я не могла реагувати на нього, абсолютно ніяк, тільки вдихала, але навіть не могла порухатись.

В голову не надходила кров, був порушений кровообіг. Лікар сказав: «Ви могли просто лягти з певним поворотом голови, і більше не прокинутись». Або мене б чекала глибока інвалідність, якби була ще затримка. Впродовж місяця лікарі обстежували мене, підозрювали, що це нервовий зрив. Я пояснювала, що в мене гаряча голова, на обличчі був нездоровий рум’янець, але ніхто не міг визначити, що зі мною: ані невропатологи, ані травматологи. Як виявилось, лише вузькоспеціалізовані лікарі, що працюють з судинами, могли виявити цю проблему».

Оперували Олену в тій самій лікарні, в яку вона хотіла передати перший тунель в Олександрівській. Після інциденту в лікарні швидкої медичної допомоги її перший пристрій стояв в приміщенні Деснянського районного управління внутрішніх справ (РУВС).

Станом на сьогодні слідчий у справі повернув тунель до Олени. Зараз жінка на лікарняному. Триває слідство щодо дій Євгена Суханова: нанесення ушкоджень жінці й шахрайство. Адвокатка Олени Середи Інна Бабій надсилала лист до Віталія Кличка, міськголови Києва. У ньому вона розповіла від себе ситуацію з тунелем. У КМДА сказали, що уже так само передали інформацію до Національної поліції України. Копія відповіді Київської міської державної адміністрації так само у розпорядженні Громадського радіо.

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android
якщо у вас iOS

За підтримки:
Реалізується завдяки підтримці Уряду Канади в рамках проєкту "Голос жінок і лідерство - Україна", що впроваджується Українським Жіночим Фондом" разом з Проектом Кешер в Україні.