Як проходить карантин у патрульної: історія поліцейської з Донбасу

«Доводилось приїжджати на виклики до дуже різних людей, в тому числі до тих, хто був у стані алкогольного сп’яніння. Але навіть в такому стані люди не поводили себе агресивно чи роздратовано. Тому що всі розуміють, що це проблема не тільки держави, а й всього світу».

Єлизавета Велика каже: з початком карантину і донині для них, як для патрульних поліцейських, з’явився новий тип викликів — порушення правил карантину. Це доволі широка категорія: починаючи від того, що хтось вийшов на вулицю без маски, закінчуючи порушенням правил обсервації після повернення з-за кордону.

«Коли у виклику вказано, що хтось порушує правила карантину — це не тільки про те, що людина перебуває в громадському місці без маски чи без гумових рукавичок, можливо це людина, яка порушує правила обсервації. Можливо, вона приїхала з-за кордону та не знає, що хворіє на COVID-19. Отримавши виклик щодо порушення карантину, ми розуміли, що їдемо не на звичайний виклик. Тому що, можливо, там є люди, які вже мають цей вірус. Це ускладнювало роботу для себе психологічно».

Однак інспекторка патрульної поліції старалась і старається не зациклюватися на постійній потенційній небезпеці, яка існує через особливість її роботи. Перш за все, жінка намагається налаштовувати себе на спокій, не думати про найгірше.

«Коли я була не на службі, то відчувала, що теж маю себе захищати, тому що в мене ризикована робота. Адже я можу спілкуватись з людьми, які вже мають COVID-19. Проте, як і на службі, так і в повсякденному житті, я ніколи не налаштовувала себе на те, що можу заразитись. Тому була і залишаюсь спокійною, страху немає». 

Але, окрім позитивного настрою, є ще правила безпеки. Перш за все — засоби індивідуального захисту, а саме кілька масок та рукавичок на зміні. Друге — це пам’ятати про соціальну дистанцію і дотримуватися її.

«Виходячи на зміну, ми завжди мали з собою кілька захисних масок, кілька пар рукавичок. Також завжди або в кишені, або причеплений на бронежилеті був антисептик для дезинфекції рук, приміщення. Ми часто приїжджали на виклики до супермаркету чи громадського транспорту.

Після кожного спілкування або входу до приміщення ми себе дезинфікували. Коли виклик приходив на адресу до людей, до заявників, ми намагались у приміщенні тримати соціальну дистанцію, бо ж не знаємо з ким спілкуємось. Спілкувались максимально на відстані, не менш ніж метр». 

Єлизавета сміється: зараз маска, рукавички та антисептик уже як рідні. Однак до цього варто було звикнути. Перші дві зміни — геть незвично, але далі простіше.

«Було складно звикнути перші дві зміни, коли маска заважала вільно дихати і спілкуватись з людьми. Але потім ти не звертаєш уваги, бо в тебе є більш важливі думки, ніж маска або рукавички. Ти завжди думаєш як допомогти людям-заявникам, а не про те, що тобі некомфортно. Тому маска вже стала як рідна.

Ми маски і рукавички маємо в достатній кількості: по три-п’ять штук на зміні, завжди міняємо. Дивлячись на свого напарника, коли він 12 годин поряд з тобою у цій масці, ти вже навіть не помічаєш, що в нього прикрито пів обличчя. Перші дві зміни звикаєш, а потім стає комфортно».

Єлизавета Велика не виписувала нікому штрафів. Каже, їхня основна робота як патрульних поліцейських — превентивна. Завдання у тому, аби пояснювати людям, чому так не можна або не допускати до ситуацій, коли це треба комусь пояснювати. 

«Перш за все ми маємо проводити превентивну роботу: ми людей інформуємо, попереджаємо, що це їхня безпека і безпека довколишніх. Тому профілактика і ще раз профілактика, інформування громадян.

Часто доводилось доносити це до людей, які довго перебували вдома, а потім виходили, і або забували ці маски, або відмовлялись від них. Були такі громадяни, які відмовлялись, але після профілактичної бесіди одягали вже ці захисні маски або рукавички. Взагалі, люди реагували по-різному, це людський фактор. Хтось дослухався, хтось просто мовчав, хтось йшов, але більша частина людей все ж дослухалася». 

Читайте також: За карантин ми склали 11 тисяч 200 протоколів, у порівнянні з Європейськими країнами це мало — Варченко

Упродовж карантину Єлизаветі доводилось виїжджати й на виклики через домашнє насильство. Про один з таких інспекторка патрульної поліції погодилась розповісти. Заявниця зателефонувала на гарячу лінію «102», щоб викликати патруль, бо вдома її ображав чоловік.

Коли Єлизавета з напарником були в дорозі, вона передзвонила жінці для з’ясування обставин. Тоді дізналась, що це ще й паралельно виклик щодо порушень правил карантину. Оскільки чоловік лише вчора повернувся з-за кордону і вже порушував правила обсервації. А тобто взагалі ніяк їх не дотримувався.

Читайте також: Вплив карантину на жінок ми зможемо побачити восени — адвокатка Христина Кіт

«Як розвивалась ситуація? Вони два дні святкували те, що чоловік повернувся додому, були дуже раді. І чоловік, і дружина вживали алкогольні напої. І вже під вечір почали з’ясовувати стосунки. Окрім того, вони не вжили ніяких карантинних заходів: не пройшли тест на COVID-19, чоловік впродовж 48 годин вже порушив умови карантину.

Коли ми приїхали, то спочатку вгамувалим їхній конфлікт, щоб не було агресії, а потім вже почали з’ясовувати обставини. Дізнавалися, чому чоловік не звернувся до медичних закладів та не вжив ніяких заходів. Коли ми приїхали, вони очікували поліцію і перебували вдома без масок, загалом поводилися досить спокійно. Нам довелось пояснювати, що так не можна. Звісно, ми з ними спілкуватись на відстані. Наприкінці ми передали інформацію медикам для з’ясування подальших дій».

З початком карантину проблема домашнього насильства загострилась. Так кажуть ледь не усі правозахисниці, що працювали та працюють з цією темою. Якщо домашнє насильство було ще до карантину, то в карантин це тільки посилилося. Але є і такі випадки, коли саме в цих нових карантинних умовах насильство з’явилось у сім’ях вперше. У попередніх випусках подкасту «Жіноча сторона карантину», а також у програмі «#ЯЗахищаюЇї» ми розповідали про це більш детально. Там ви зможете знайти, прослухати та перечитати відповідну інформацію, а також дізнатись, що експертки радять робити у таких ситуаціях.

Слухайте також: Як пережити емоційне вигорання через пандемію COVID-19: поради психотерапевта

Попри те, що правозахисниці б’ють на сполох, статистика МВС повідомляє про інше. Кількість повідомлень про домашнє насильство на гарячу лінію «102» до карантину і під час карантину приблизно однакова. Так каже загальнонаціональна статистика, і окремо взята статистика по місту Краматорськ та Слов’янськ. Наприклад, з першого січня по 12 березня 2020 року було 176 повідомлень про домашнє насильство, а з 12 березня по 1 червня цього року — 167 повідомлень. Такі цифри редакції Громадського радіо надала поліція міста Слов’янськ та Краматорськ.

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS