Фото: Олександра Єфименко, Громадське радіо
День кримськотатарського прапора відзначають щорічно 26 червня. Стяг затвердили делегати першого Курултаю кримськотатарського народу (орган народного представництва у тюркських народів — ред.). Він був проведений у Бахчисараї, на території Ханського палацу. Прапор являє собою блакитне полотно з золотою тамгою у верхньому лівому куті. Блакитний колір прапора символізує свободу, честь і силу, а золота тамга — родовий знак династії Гіреїв, родоначальників Кримського ханства.
За часів СРСР кримськотатарський національний прапор був заборонений і будь-які дії, пов’язані з його згадкою, переслідувалися. Про виготовлення та використання не могло бути й мови.
Курултай Кримськотатарського народу ІІ скликання відбувся в 1991 році в Сімферополі. Тоді ухвалили постанову «Про національний прапор та національний гімн кримськотатарського народу». Після окупації Криму, з 2014 року кримськотатарський прапор підіймають над адміністративними будівлями, будинками дипломатичних установ в Україні та за кордоном, на кораблях Військово-морських сил ЗСУ. На території окупованого півострова його також можна побачити. Кримські татари бережуть свій прапор і демонструють його, як символ самоідентифікації та свободи навіть у найскрутніші часи.
Сімферополь, 18 травня 2018 року. День пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу. На фото — ветеран кримськотатарського національного руху Сервер Караметов дає інтерв’ю. Караметов у 2017 році вийшов на поодинокий пікет із плакатом «Наші діти — не терористи», висловлюючи свій протест на масові ув’язнення людей у Криму за політичними мотивами. За це 76-тирічного чоловіка заарештували по адміністративній статті на 10 діб. Сервер Караметов помер після автомобільної аварії в лікарні через місяць після того, як було зроблене це фото.
Двоє кримських татар, замотані в національні стяги 18 травня, вже 2019 року. На тій самій площі в Сімферополі, біля каменю пам’яті. Традиція корінного народу півострова вшановувати пам’ять жертв депортації, влаштованої Сталіним у 1944 році, продовжується і в окупації. Народ збирається під пильним наглядом російських поліцейських щороку.
Сулейман Кадиров — кримськотатарський активіст після вироку російського суду в березні 2018 року. Тоді Феодосійський міський суд засудив його на два роки умовно з забороною здійснення публічної діяльності на аналогічний термін. Приводом став коментар у соціальній мережі Facebook, який, як стверджує Кадиров, він не писав, а його сторінка була зламана. На вирок активіст прийшов у блакитній краватці з тамгою.
Два прапори — український і кримськотатарський в автівці Олега Приходька, мешканця селища Оріхове, Сакського району. Олега заарештували й винесли вирок у 5 років позбавлення волі у 2021 році. Приводом стала «знайдена» в його гаражі вибухівка. Приходько на суді стверджував, що співробітники ФСБ самі підкинули вибухову речовину в його гараж. Проти кримського політв’язня Олега Приходька російські силовики порушили ще одну, нову кримінальну справу під час того, як він вже відбував термін покарання в російській колонії.
Читайте також: Репресії та діти без батьків: як Росія 9 років розділяє родини у Криму (фоторепортаж)
Ісмаїл Рамазанов у футболці з кримськотатарською тамгою під судом у Сімферополі. У 2018 році він опинився у Сімферопольському СІЗО. Російські силовики звинуватили його в «закликах до порушення ворожнечі та ненависті щодо соціальної групи росіян» у забороненому в Росії інтернет-радіо Zello. Ісмаїл не визнав провину та заявив, що співробітники ФСБ Росії катували його після затримання задля зізнань. Пізніше статтю за якою ув’язнили Рамазанова — декриміналізували у РФ. Вийшовши із СІЗО, Ісмаїл Рамазанов залишив Крим. У Києві до повномасштабної війни він брав участь у громадянському русі за звільнення всіх політв’язнів Кремля. А після 24 лютого 2022 року вступив до лав ТрО. Зараз він волонтерить для української армії.
Будинок ветеранки кримськотатарського національного руху Веджіє Кашка і прапор над ним. Веджіє Кашка загинула під час затримання восени 2017 року. Тоді російські силовики одягнули на 82-річну жінку наручники, їй стало зле і вона померла в кареті «швидкої», не доїхавши до лікарні. Незалежні адвокати декілька разів намагалися ініціювати справу проти силовиків за фактом «вбивства по необережності», але влада ретельно приховує від рідних і адвоката результати судово-медичної експертизи за фактом її смерті.
На її будинку, окрім стяга, висить табличка двома мовами: українською і кримськотатарською. На ній написано, що в цьому будинку в 1989 році відбувалися зустрічі членів ініціативних груп кримськотатарського руху. А саму Веджіє Кашка називають його легендою.
Це — Аїше Сеїтмуратова, також учасниця кримськотатарського національного руху. Була двічі заарештована в радянські часи. Пізніше емігрувала до США, співпрацювала з радіостанціями Радіо Свобода, BBC, Deutsche Welle і Голос Америки. Пізніше вона повернулася в Крим і допомагала землякам облаштовуватися після повернення додому з місць депортації. У 2019 році росіяни затримали і її, але згодом відпустили. Аїше є громадянкою Америки. На фото вона дає інтерв’ю, а поруч стоїть кримськотатарський прапор.
Кримськотатарський прапор над однією з мечетей у Криму. Фото датоване 2020 роком.
Кримськотатарська інтер’єрна кераміка з автентичним орнаментом і тамгою посередині. Ця тарілка стоїть в Сімферополі, у будинку кримського татарина, який пережив депортацію і зміг повернутися у Крим.
Слухайте також: В Україні зробили єдиний у світі професійний запис кримськотатарського бойового маршу
Вимпел висить в редакції газети «Qirim» в окупованому Сімферополі. У квітні 2021 року її головного редактора Бекіра Мамутова оштрафували на 4000 рублів за те, що в одному з випусків газети працівники опублікували доповідь Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша, де він пригадав Меджліс кримськотатарського народу. У «Роскомнагляді» вирішили, що відсутня примітка про те, що Меджліс є екстремістською організацією в Росії — привід для порушення адміністративної справи проти головного редактора видання.
Кадр із Київської фотовиставки «Під відкритим небом». Автором фотографій є Арвідас Шеметас, український фотограф литовського походження з Криму. Він створив цю виставку в рамках проєкту «Крізь століття придбана Батьківщина». Експозиція розповідала про повернення додому у 90-х роках кримськотатарських сімей, які були депортовані в травні 1944-го.
Одна з мирних акцій у Києві на підтримку політичних бранців Кремля на Майдані Незалежності у 2020 році. Учасники пікету тримають плакати на підтримку політичних в’язнів, громадян України: українців і кримських татар, яких незаконно ув’язнила РФ. На фоні майорить блакитний стяг із тамгою.
Один із приватних будинків біля Сімферопольської траси. На ділянці викладена тамга з каміння.
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
Значна кількість новин про війну в дніпровських онлайн-медіа базуються на повідомленнях голови Дніпро ОВА про… Read More
Петру 42 роки, він киянин, але останні кілька місяців провів у львівській лікарні. У боях… Read More
Останнім часом багато курців перейшли на електронні цигарки, мовляв, вони не несуть шкоди для здоров'я.… Read More
Михайло та Анастасія — подружжя, що виховує двох доньок. Старшій дитині 12 років, молодшій —… Read More
Із Наталією Соколенко, українською журналісткою, радіоведучою та співзасновницею Громадського радіо, говоримо про те, як у… Read More
На перших акціях на підтримку військовополонених захисників Маріуполя, деякі з учасників виходили з плакатами «Сигналь!» із… Read More