Валерія Паненко
Для тих, хто по ZOOM і за кордоном: освітні виклики під час війни
Автор
Ілюстративне фото1x
Прослухати
--:--
--:--
У Харкові школярі ходитимуть на уроки в метро, у Києві перший дзвоник учням зіпсувала хвиля псевдомінувань — такими є реалії навчального процесу під час війни. Безпекові питання, блекаути, зруйнована інфраструктура та життя на декілька країн — усі ці чинники впливають на якість середньої освіти в Україні. Як школи адаптуються до нових реалій, чи змінилася навчальна програма і наскільки ефективною виявилась дистанційна форма навчання — Громадське радіо поцікавилося думкою фахівців та освітніх закладів.
Війна та освіта
У 2022-му році освітній процес у всіх українських школах зупинився: хтось на 2 тижні забув про підручники, а дехто лише наприкінці навчального року повернув свій доступ до навчання. Ті, хто повернувся за парти у 2022-му, здебільшого це робили з дому. Деякі діти взагалі опинилися без шкіл, адже близько 11% з них зруйновано, заявляють у незалежному аналітичному центрі Сеdos. Повномасштабне вторгнення росіян так чи інакше позначилося на успішності освітнього процесу. Окрім викликів війни, які змушені долати учні та вчителі, вони ще й зіштовхуються з тривалим стресом і тривогами.
«Це вже другий навчальний рік, який починається в умовах війни в Україні. Попри військові дії, багато зроблено для того, щоб наші учні повернулися за парти. Зараз в цілому в Україні функціонує 13 000 шкіл, не рахуючи тих, які залишилися на окупованих територіях, і вже 1 вересня ми чекаємо, що половина з них почне навчання у звичному форматі, в очному», — заявив в етері Громадського радіо Андрій Сташків, заступник міністра освіти і науки України.
Очільниця проєкту «Навчай для України» Оксана Матіяш додає:
«Торік ми розпочинали освітній процес у форматі, якого раніше не було, адже в Україні деякі перші дзвоники проводилися у сховищах, деякі відбувалися повністю онлайн. Я б сказала, що насамперед вплив війни на освіту має найперше психоемоційний аспект, адже ми працюємо з дітьми середньої школи від 5-го до 11-го класу і бачимо тривожність та відсутність мотивації до навчання в багатьох дітей».
Формати навчання на будь-який смак
Очна, дистанційна чи змішана форма навчання — свій формат батьки обирають не лише виходячи з уподобань чи комунікативних навичок дитини, а від тимчасових можливостей чи географічних особливостей свого регіону. Більшість шкіл в Україні через повномасштабну війну не можуть навчати дітей у звичному очному форматі. У незалежному аналітичному центрі Сеdos підрахували, що у грудні 2022 року 36% шкіл чергували дистанційне й очне навчання, а ще 36% навчали лише дистанційно. Зокрема, дистанційно й надалі працюють більшість шкіл у східних і південних областях країни.
Освітяни помічають ще одну тенденцію: чимало школярів, які виїхали за кордон, не залишили свої школи, а успішно поєднують адаптацію у чужій країні з навчанням у рідному класі. Дехто навіть може поєднувати уроки в українській школі і закордонній.
«До дітей за кордоном особливо увага в Міністерстві освіти і в тих школах, в яких вони навчаються, тому що в нас минулого навчального року було півмільйона таких учнів, які були змушені виїхати за кордон і, перебуваючи там, навіть продовжували навчатися в наших школах. При цьому, в деяких країнах їх ще й зобов’язували відвідувати закордонні школи і вони одночасно навчалися і в наших школах, і в іноземних. І тут знову ж таки є великий вибір у форматі навчання для цих учнів, бо вони можуть з нового навчального року продовжити навчатися дистанційно так, як вони навчалися в нашій школі, або можуть вибрати сімейну форму навчання», — наголосив в етері Громадського радіо заступник міністра освіти і науки України Андрій Сташків.
Слухайте також: Що чекає на школярів та батьків у новому навчальному році? Розповідає заступник міністра освіти
Про те, що війна відкрила більше варіантів і форм навчання для українських школярів помічають і у школах.
«Війна змінила систему освіти і вивела її на більш сучасний рівень в тому аспекті, що у нас нарешті запрацювали всі форми освіти, які передбачені дев’ятою статтею Закону України “Про освіту”. Раніше цього не було, бо раніше школи ховалися від цього як подалі, казали ні і ні. Сьогодні майже кожен навчальний заклад має всі форми освіти в себе в підрозділі і це круто», — зауважує директор спеціалізованої школи №210 у Києві Дмитро Ламза.
Набирає популярності серед українських батьків і так званий сімейний формат навчання. До повномасштабного вторгнення чимало людей вважало, що цей спосіб отримувати знання притаманний дітям з особливими освітніми потребами. Зараз на це наважуються ті, хто в першу чергу хвилюється за безпеку своїх школярів. Освітяни радять бути уважними і не плутати це з екстернатом.
«Сімейний формат підходить для дітей, перевантажених чимось, або коли вони поїхали і їм освіту надає сім’я, а вони вже чотири рази на рік проходять атестацію. Екстернатна форма освіти схожа, тільки відрізняється за кількістю атестацій, які треба проходити, а саме один раз на рік. Сьогодні під час воєнного стану форм навчання стало дуже багато. Скажімо так, відсотків 20 навіть в кожному навчальному закладі це сімейна форма освіти. Зараз це єдиний найлегший шлях для всіх нас перевірити на сімейну форму освіти і дати можливість навчатися дітям, щоб не відраховувати зі школи, бо дистанційна вимагає за собою додатковий ресурс, підготовку і відвідування Zoom-уроків. Сімейна освіта — це коли вони самі здобувають знання, опановують все і вже потім просто результати як іспит складають», — розповідає Дмитро Ламза.
Бум дистанційної освіти
Якщо під час ковіду на дистанційну освіту було чимало нарікань з боку батьків, то з початку війни цей досвід допоміг їхнім дітям швидше адаптуватися і повернутися у навчальний процес, попри відстань чи інші труднощі. Дмитро Ламза — директор однієї зі столичних спеціалізованих шкіл. Розповідає, що частина їхніх учнів живе зараз за різними часовими поясами, тож тепер графік роботи кардинально інший у вчителів.
«Сьогодні вчителі не мають свого особистого часу. Вони під’єднуються до уроків за потреби і в 12-й ночі по українському часу, бо є діти, які в Канаді живуть, а там в нас дуже велика різниця в часовому поясі, але для вчителя це не важливо, а важливо дати дитині знання», — розповідає директор спеціалізованої школи №210 Дмитро Ламза.
Читайте також: «Чек за канцтовари був вищим за мою молодшу доньку»: скільки коштує зібрати дитину до школи?
Навчальні програми в їхній школі відрізняються для учнів, які відвідують очно заняття і для тих, хто долучається до занять з-за кордону. Також зважають на здібності своїх школярів і те, як їм зручніше отримувати знання.
«Навіть на одній паралелі або в одному класі можуть бути дві різні групи, які навчаються за двома різними підходами. Наприклад, дитина, яка навчається в Польщі і дитина, яка здобуває знання в Америці. Тобто різниця у всіх моментах і підходах: десь дитина має більше здібності отримувати знання в письмовій формі, десь в усній, десь вчителю легше надати дитині матеріал і вона сама передивиться урок. Вчитель, коли виходить у ZOOM, балансує між завданнями і дає більш важливі компонентні вправи, які допоможуть дитині розвиватися, тобто ми на відстані не розмазуємо програму так, як для дітей, які сидять в класі. Коли ми виходимо до дитини у ZOOM, намагаємося в ті 20-25 хвилин вкласти все, що можливо. Ми хапаємо цю зернинку і зароджуємо в дитині ці знання і це дуже важливо», — розповідає директор спеціалізованої школи №210 Дмитро Ламза.
Дистанційний формат навчання для деяких батьків з дітьми, які виїхали за кордон — це інколи не стільки про освіту, скільки про зв’язок з Україною. І саме тут перевагу мають школи, які вміють ефективно працювати у такому форматі.
Приватна школа
Марія Мілецька — засновниця першої ліцензованої приватної дистанційної школи «Оптима» в Україні. Такий підхід у навчанні в «Оптимі» почали практикувати з 2015 року. На початку війни там вчилося близько десяти тисяч дітей, а навчальний 2022-й рік завершило 113 тисяч дітей, а все тому, що в перші три місяці в школі відкрили безкоштовний доступ усім охочим, щоб діти могли спокійно завершити навчальний семестр. Також попри те, що навчання проходить винятково у форматі онлайн, тут виявились готовими до блекаутів технічно.
«На колінах ми зробили майже неможливе, тобто замість десяти тисяч учнів дали можливість вчитися ста тринадцяти тисячам. Ну так трошки, знаєте, навантаження було відчутне, а потім вже ми працювали в штатному режимі і це давало великі переваги нашим учням, тому що ми повністю дистанційна школа, тобто якщо зараз немає світла, то всі уроки можна було пройти трошки пізніше, як тільки воно з’являлося, діти мали можливість доєднатися до школи і навчатись», — розповідає засновниця приватної дистанційної школи Марія Мілецька.
Читайте також: «Екскурсії» в укриття та збори на ЗСУ замість квітів: як відзначили 1 вересня у різних регіонах України (ФОТОРЕПОРТАЖ)
Саме багаторічна робота у дистанційному форматі дозволила приватній школі бути не просто готовою до нових викликів із початком повномасштабного вторгнення, а й побудувати комфортну та ефективну дистанційну систему освіти для всіх учасників цього процесу.
«Ми школа виключно дистанційна, тобто не просто онлайн, коли вчителі сидять біля екрана і щось розповідають учням, яких по той бік екрана сидить 20-30 осіб в зумі, щось чекають і слухають або не слухають, як це зазвичай буває. У нас є розроблений контент, якісні, цікаві уроки, у форматі відео, аудіо, ігор чи 3D-моделей, є і навчання за допомогою окулярів віртуальної реальності, тобто є дуже багато цікавого і це працює в будь-який час, коли дитина заходить до школи», — розповідає засновниця приватної дистанційної школи Марія Мілецька.
Марія Мілецька вважає, що навчання тоді лише буде ефективним, коли воно не примусове, а цікаве. Саме тому свою систему збудували таким чином, щоб заняття викликали у дітей бажання, а не спротив. Своїм досвідом готові ділитися із державними школами:
«Цікаві уроки завжди приваблюють. Саме тому ми зараз із Міністерством освіти проводимо всеукраїнський експеримент, мета якого полягає у тому, що державні школи можуть долучитися до нашого експерименту, бо ми надаємо безкоштовно доступ до декількох предметів для шкіл і дітей, які потребують цих знань, бо іноді школам не вистачає вчителів і тоді ми можемо заключити договір-меморандум і надамо цей матеріал їм і вони будуть працювати з нами як з дистанційною школою і паралельно вчитися в місцевій школі. Так дітки будуть мати дві можливості».
Переваги та недоліки дистанційного навчання
Низка досліджень свідчить, що якість знань під час дистанційного навчання впала. За результатами першого року моніторингового дослідження більшість учнів продемонстрували «середній» рівень знань, повідомили у Державній службі якості освіти. Міністр освіти і науки Оксен Лісовий, посилаючись на дослідження Державної служби якості освіти заявив, що у сільській місцевості знизився рівень знань на онлайн-навчанні. Комусь в теперішніх умовах не вистачає мотивації, декому самоконтролю. Радниця міністра освіти України Іванна Коберник в етері Громадського радіо додала, що діти, великою мірою, недоотримують того, чого б вони отримали в школі в мирний час:
«Тож стоїть зараз завдання зберегти ті знання і певні навички і розуміти що, можливо, доступ буде не таким, як він був би, якби діти мали б повноцінний освітній процес. Якщо говорити про ті зміни які відбуваються в Міністерстві освіти і науки після зміни керівництва, то з одного боку вони не такі швидкі, як хотілося б, але з іншого боку певний рух ми бачимо, він в тому числі стосується навчання дітей за кордоном.Ті рекомендації, які оприлюднені щодо полегшеної атестації дітей за кордоном, щодо складання полегшених програм і насамперед вивчення українознавчого компоненту — не здаються мені досконалими, у мене тут є багато запитань, але це краще, ніж та порожнеча і повна байдужість, яка була за попередньою керівництва Міністерства освіти науки», — зазначила Іванна Коберник.
За динамікою успішності українських школярів слідкують і в «Навчай для України». Ця Громадська організація працює над тим, аби кожна дитина в Україні могла реалізувати власний потенціал, незалежно від місця народження чи проживання. Вони запустили проєкт «Освітній Суп» (Освітній супровід), суть якого полягала у тому, щоб проводити безкоштовні заняття за шкільною програмою для учнів 5-10 класів. У такий спосіб вони допомогли дітям, які не мали можливості повернутись до регулярних занять у школі, а ще мотивували їх вивчати основні предметі у цікавій формі.
«Немає більш ефективного способу, аніж очне навчання і це ми бачимо через роботу нашого “Освітнього Супу”. Неможливо дітям замінити онлайн настільки ефективно, бо компонент соціалізації який дає очне навчання є дуже важливим, коли ми говоримо про роботу в групах, про навички комунікації і взаємодії — це все є дуже важливим і дистанційний формат, на жаль, не може відтворити такого. Але водночас дистанційний формат дає змогу дітям і вчителям розвивати свої цифрові навички, що є просто необхідним для будь-якої сучасної людини, тому позитивні аспекти є у будь-якому випадку, але, звісно, зараз завдання номер один — це безпека«, — розмірковує очільниця проєкту «Навчай для України» Оксана Матіяш.
Але щоб показувати хороші освітні результати, створювати лише технічні умови для навчання замало — переконані у Громадській організації. Натомість рекомендують звертати ще увагу на психологічний стан дітей.
«Слід робити акцент на психоемоційний стан дитини і вчителя. Якщо дитина відчуває себе тривожно і в небезпеці, дуже важко говорити про якісь академічні результати, про якийсь прогрес чи академічні успіхи. Часто це ж саме стосується вчителя, тому що ми бачили, що ці люди адаптувалися до роботи в надзвичайних умовах: ми бачили вчителів, які проводили уроки для дітей на вулиці, щоб отримати доступ. Ми всі пережили дуже складні події і тому психоемоційний стан має стати чи не основним фокусом в організації освітнього процесу», — наголошує очільниця проєкту «Навчай для України» Оксана Матіяш.
У Міністерстві освіти розуміють важливість цих освітніх прогалин і вже мізкують над тим, як їх заповнити.
«Над чим ми зараз активно працюємо — це подолання освітньої втрат або освітніх розривів, які виникли внаслідок як дистанційного навчання, яке було як під час ковіду, так і внаслідок повномасштабного вторгнення, коли багато дітей змінили своє місце проживання, як в межах України, так і виїхали за кордон. Робимо дослідження, для якого розробили окремі діагностичні тести, які розміщені на Всеукраїнській школі онлайн, де кожна дитина чи клас може пройти відповідно діагностування і визначити ті освітні втрати і розриви, які в них є, а ще визначити навіть ті теми, за якими їм потрібно додатково опрацювати матеріал, для того, щоб досягти того рівня знань, який у них мав би бути», — зазначив Андрій Сташків, заступник міністра освіти і науки України етері Громадського радіо.
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
