Коли щодня отримуєш звістки про війну, сенс боятися відкрити кав’ярню? — переселенець з Харкова

Спакувавши життя в одну валізу, наприкінці березня 2022 року харків’янин Андрій вирушив до сусідньої Полтавської області, а саме — до невеликого міста Горішні Плавні. Тут жили батьки його подруги. На той момент він вже розумів — життя не буде таким, як було до повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Тож треба шукати нове місце, а, відповідно, і нову роботу.

До того, як у його місті розпочалася війна, він навчався на програміста та підробляв у місцевих кав’ярнях, опановуючи навички бармена та баристи. Вони й стали у нагоді у Горішніх Плавнях.

Поки шукав роботу, познайомився із земляком Євгеном. Той також поїхав із Харкова наприкінці березня.

Він зупинився у знайомих. Як планував спочатку, на 2-3 місяці, але швидко усвідомив — вже потрібно шукати шляхи для адаптації у новому місті.

«У Харкові працював у рибальському магазині й з кавою взагалі ніколи не мав справи. Саме після знайомства з Андрієм вибір припав на кав’ярню, оскільки той мав досвід баристи. І якраз, майже випадково, знайшлося невелике приміщення. Це був хороший знак. Безумовно відкривати новий заклад, тим більше під час великої війни, досить ризиковано. Але ми вирішили, що немає сенсу боятися — завтра може статися будь-що, тому діяти варто вже зараз. Страху не було: коли щодня читаєш новини й отримуєш звістки про війну від рідних і друзів, сенс боятися відкрити кав’ярню? Що б ми втратити, якби прогоріли? Максимум повернулися б до точки, з якої починали», — міркує Євген.

Так у місті з’явився «Калідор». Хлопці орендували невелике занедбане приміщення. Ремонт робили власноруч: пофарбували стіни, полагодили комунікації, зібрали барну стійку.

«Паралельно оформлювали дозвільні документи. З цим проблем не виникло, було все дуже чітко, швидко і злагоджено. Бізнес стартонув без проблем. Орендна плата, якщо порівнювати з Харковом, невелика. Першу каву ми зварили 5 листопада», — пригадує Євген.

Андрій додає: хотілося створити таке місце, де зустрічатимуться друзі, і ті, кого війна змусила покинути домівки, щоб це була не прохідна локація, а місцина, до якої люди бажатимуть повертатися.

«Звісно, ми новачки у справі й у цьому місті також. Вивчаємо ринок, уподобання людей. Та це наша перевага, адже ми відкриті до діалогу та конструктивної критики. Навіть, якщо зараз у нас чогось немає, ми працюємо над тим, щоб це з’явилося», — говорить Андрій.

---

Читайте також: Під звуки повітряних тривог: хто і як проводить екскурсії для впливових іноземців у Києві?

---

За барною стійкою працюють самі і вже мають постійних клієнтів. Навесні біля входу відкрили літній майданчик.

«Кава з собою»

На початку літа в місті відкрився магазин Sinsay, і, оцінивши свої можливості та перспективи, Андрій з Євгеном вирішили поряд відкрити точку продажу каву з собою.
Оформлення оренди, придбання меблів й обладнання зайняло близько трьох тижнів. Тоді ж до команди долучилася Олена — вона мала досвід роботи в закладах харчування.

«Для сучасного ритму життя актуальною є формат «кава на виніс», — зазначає Євген. — Вона дуже поширена у великих містах, тож ми вирішили спробувати зробити це і в Горішніх Плавнях. І вона стала успішною за рахунок розташування і спонтанного придбання: побачив — купив. До того ж, не потребувала великих вкладень».

Кава і французький хот-дог

Андрій та Євген вивчили рецепти традиційних кавових напоїв та додали до меню авторські страви. З початком спекотного сезону розширили асортимент — додали до меню лимонад, тонік, каву з морозивом, каву-шейк.

«Фішка закладу — обліпиховий лимонад, якого немає в жодній кав’ярні міста, — хитро всміхається Андрій. — Це також із досвіду роботи в Харкові, коли після зимового обліпихового чаю влітку ми спробували готувати лимонад із додаванням обліпихи. Рецепт мав успіх, сподобався й жителям Горішніх Плавнів. Вивчаючи запити містян, у меню «Калідора» з’явився французький хот-дог, адже поціновувачі кави часом бажали не тільки тістечка, а й чогось поїсти».

За умовами оренди другої точки, підприємці не мають права нічого там готувати, тому шукають спосіб придбання невеликої теплової вітрини виключно для продажу обмеженої кількості такої продукції.

«Це можливість запропонувати відвідувачам свіжі, апетитні страви, які можна придбати тут і зараз, не чекаючи, — впевнений Євген. — І це саме те, чого бажає більшість відвідувачів торговельного комплексу».

Кав’ярня «Калідор», відкрита переселенцями, стала куточком затишку та гостинності. Самі ж вони майже всі вечори теж проводять тут, спілкуючись з друзями. У вихідні — займаються виключно домашніми справами.

Андрій дуже любить рибалити. У Харкові на це не вистачало часу.

«Це чудовий спосіб відпочинку і релаксації, адже приємно насолодитися тишею і зануритися у свої думки після тривалого перебування в міському середовищі, особливо, якщо ти постійно працюєш із людьми», — говорить Андрій.

Євген зізнається: світ замкнувся у колі сім’я-робота. Для відпочинку часу небагато — все одно думками завжди в кав’ярні.

«Дуже хочу завести собаку, тому шукаю варіант оренди житла в передмісті. Мабуть, за мирних часів, було б значно важче перелаштуватися на життя у маленькому місті, але війна не залишила вибору і змусила зробити це дуже швидко», — говорить чоловік.

Попри війну і змушений виїзд із Харкова Євген зберігає оптимізм — каже, обставини змусили дійти думки, що тепер працюватиме тільки на себе, а у Горішніх Плавнях бачить багато варіантів для розвитку приватного підприємництва.

Ольга Тарантіна, Горішні Плавні, Громадське радіо