Наслідки російського вторгнення привернули увагу до відновлюваних джерел енергії — «Екодія»

Центр екологічних ініціатив «Екодія» — це громадська організація, яка розпочала свою діяльність у 2016 році. До початку повномасштабного вторгнення основна робота ГО зосереджувалась на адвокації питання амбітних кліматичних та енергетичних цілей України.

За словами керівника відділу енергетики «Екодії» Костянтина Криницького, йшлося про Паризьку кліматичну угоду, адаптацію до змін клімату, відмову від викопного палива та перехід на відновлювані джерела енергії. Російське вторгнення змінило напрям роботи «Екодії»: тепер активісти допомагають відбудовувати пошкоджені російськими військами об’єкти за новими стандартами, з найкращими енергоефективними технологіями, за використанням відновлювальних джерел енергії та без викопного палива.

«Можна оновлювати нашу систему, можна переходити на більш децентралізовані рішення, які базуються на відновлюваних джерелах енергії. Це сонячні панелі, теплові насоси, тобто те, що зможе забезпечити енергетичну безпеку громадян прямо зараз», — додає Костянтин Криницький.

Костянтин Криницький/Фото: Руслана Кравченко, Громадське радіо

Він також наголошує, що «Екодія», як екологічна організація, роками адвокатувала за енергоощадні рішення. Однак саме через повномасштабне вторгнення ця тема стала зрозумілішою для людей, комунальних закладів та держави. Йдеться не просто про зміну клімату чи зниження викидів парникових газів, а про енергетичну безпеку країни в умовах російської агресії.


Слухайте також: Україна збирає екологічні злочини РФ для міжнародних судів — «Екодія»


«Мрія» в Ірпені

«Мрія» — це академічний ліцей і він один із проєктів Energy Act For Ukraine. На його даху встановлені 52 сонячні панелі, тому діти тут практично завжди мають світло.

«У найтяжчі часи, коли була побита енергетична система нашої держави, то завдяки сонячним панелям, які нам встановили за допомогою посольства Німеччини, компанії Unisolar та інших спонсорів, вдалося акумулювати близько 40 кВт сонячної енергії. На сьогодні це дозволяє повноцінно працювати», — розповідає директор академічного ліцею Іван Пташник.

Сонячні панелі на даху ліцею/Фото: «Екодія»

Як і його тезку, ліцей «Мрія» пошкодили російські війська під час окупації Ірпеня, туди було щонайменше 5 влучань. Однак все швидко відновили ще до початку минулого навчального року. Іван Миронович каже, що завжди допомагають благодійники. У фойє школи стоїть стенд незламності. За словами директора, він символізує незламність українців та показує, наскільки всі зуміли згуртуватися і відбудувати. Школа має якісне просторе укриття, точку «Спільно» від ЮНІСЕФ, де діти можуть проводити вільний після уроків час. А також — світло та інтернет, додає директор:

«Ця енергія не вічна, її треба живити сонцем, в середньому її вистачає до 8 годин. Котельне опалення в нас не живиться від цих панелей, тому що там є своє обладнання».
Іван Пташник біля сонячних панелей на даху ліцею/Фото: «Екодія»
Ліцей «Мрія» загалом уособлює в собі хаб незламності. Ще 13 квітня минулого року на його базі запустили воркцентр, кухню, де годували всіх жителів Ірпеня. А з 1 вересня діти вже пішли в оновлену школу. На сьогодні освітній заклад прийняв 2712 дітей.
«Це з урахуванням того, що є діти, які торік обрали сімейну форму навчання, екстернатну форму навчання, які ще не повернулися з-за кордону, але ми думаємо, що вони повернуться. Школа і до війни хотіла б більшого приміщення, тому що місто молоде, будується, столиця диктує свої правила і всі міста-сателіти, які розташовані біля столиці, вони всі переповнені. Ми цьогоріч відкрили 10 перших класів — це 320 дітей, ми відкриваємо 3 десятих класи, тому що ми стали ліцеєм, а ліцей повинен мати не менше, як 3 профільних класи. До того ж до нас їдуть тимчасово переміщені діти з Енергодара, загалом із Запорізького області, їдуть з Харківської області, з Донецької», — додав Іван Пташник.
Фото пошкоджень школи/Фото: Руслана Кравченко, Громадське радіо

Амбулаторія в Горенці

Ще один заклад, який завдяки «Екодії» має сонячні панелі та тепловий насос, — амбулаторія сімейної медицини та загальної практики в Горенці. Там встановили гібридну сонячну панель та потужності, що акумулюють, щоб була можливість накопичувати енергію. За словами директорки КНП «Гостомельський центр первинної медико-санітарної допомоги» Олени Юзвак, до повномасштабного вторгнення заклад обслуговував 5 тисяч мешканців передмістя Києва.

«24 лютого ми опинилися на лінії оборони. Тут був жах: постійні обстріли, прильоти, амбулаторія, звісно, не працювала. Було вибито 12 вікон, пошкоджений фасад, дах. Враховуючи, що вікна були вибиті, розморозило все опалення. І, звісно, всюди був грибок, пліснява. У квітні ми забили це все ДСП і почали працювати», — розповіла Олена Юзвак.

Амбулаторія одразу після російського вторгнення/Фото надане Громадському радіо
Олена Юзвак/Фото: Руслана Кравченко, Громадське радіо

З 10 квітня 2022 року амбулаторія повністю відновила роботу. Працювали в холоді, без світла, лише на генераторах. Але працювали, тому що у той час люди, як ніколи, потребували допомоги, наголошує Олена Юзвак:

«Тоді активісти з «Екодії» за ініціативи міжнародної природоохоронної організації Greenpeace в рамках проєкту «Партнерство заради зеленого відновлення України» відновили систему опалення. Тепер це сучасне обладнання з мікрокліматом та температурними датчиками. Знаходитись в амбулаторії комфортно в будь-яку пору року. А влітку вся електроенергія покривається за рахунок сонячних панелей. Ми можемо бути автономними від зовнішніх мереж, особливо, коли росіяни обстрілюють інфраструктуру і всюди немає світла».

Сонячні панелі на даху амбулаторії в Горенці/Фото: Руслана Кравченко, Громадське радіо

За рахунок сонячної енергії працюють і холодильники з вакцинами, стерилізатори та інше медичне обладнання. Це дуже важливо, ще раз наголошує директорка Гостомельського центру первинної медико-санітарної допомоги.

Під час опалювального сезону амбулаторія в Горенці втрачає електропостачання — і це нормально, тому що теплові насоси потребують пускових токів. Однак платіжки за електроенергію вже стали меншими. Олена Юзвак прогнозує поступове їхнє зменшення на 30-40%.

«Зимою ми були як «Пункт незламності«. Люди приходили не лише лікуватися, а заодно й підзарядити телефони», — згадує пані Олена і зауважує, що зими без світла їм точно можна не боятися.

Обладнання для сонячних панелей у Горенці/Фото: Руслана Кравченко, Громадське радіо

Такі приклади важливі для усієї країни і їх потрібно виводити на системний рівень. Мають бути державні програми, спеціальні фінансування, пільгові кредити. У Горенці у квітні побував міністр економіки та захисту клімату Німеччини Роберт Габек. Він анонсував програму для підтримувати подібного роду проєктів по всій Україні.

Цінність світла

За минулу зиму люди зрозуміли цінність мати тепло і світло у себе вдома. І тому «Екодія» адвокатує такі рішення, наголошує Костянтин Криницький.

«Ми адвокатуємо, щоб це стало системним рішенням на рівні держави, щоб держава підтримувала розподілену генерацію відновлюваної енергії, щоб держава підтримувала енергоефективні рішення. І, як приклад, те, що може бути більш сталим і системнішим — це оновлення будівельних стандартів. Тобто будувати чи відбудовувати вже з розрахунку на те, що ці будівлі повинні споживати якнайменше енергії, а може навіть і виробляти, а потім далі передавати її», — додає екоактивіст.

Громадська організація намагається з одного боку, на національному рівні показати, що відновлювана енергетика працює, адже вже є конкретні приклади. Лише потрібно допомогти на рівні держави — фінансувати, допомагати й встановлювати. З іншого боку, «Екодія» також комунікує з міжнародними партнерами, які надають допомогу генераторами.

«Ми комунікуємо з урядом Німеччини, Сполучених Штатів, від яких надається величезна допомога генераторами. Це дуже добре, нам потрібні генератори, але, можливо, крім генераторів варто надавати й теплові насоси, сонячні панелі та акумулятори? Тобто диверсифікувати такі постачання і пріоритезувати саме критичну соціальну інфраструктуру: лікарні, водоканали, школи, дитячі садки. І от зараз уряд Німеччини виділяє 2 мільйони євро на 15 проєктів по всій Україні. І ми будемо допомагати це реалізовувати», — розповідає Костянтин Криницький.

На сьогодні про відновлювану енергетику говорить влада та уряд. 24-те лютого минулого року, на жаль, пришвидшило розуміння країни та людей, що альтернатив дуже багато і будувати, наприклад, нові атомні блоки — це дорого та довго.


Слухайте також: Клов, Кловиця, Хрещатик і ріка їхня Либідь: як посеред столиці виживає водойма, якій понад тисяча років


Крім того, зараз український уряд розробляє програму підтримки домогосподарств щодо встановлення енергоощадного обладнання. Торік «Екодія» проводила соціологічне опитування українців, де запитувала про ставлення до відновлюваних джерел енергії. Ще до блекаутів воно показало, що люди розуміють, що це може бути одне з рішень, але основний бар’єр — фінансовий, додає Костянтин Криницький.

Він вірить, що найближчим часом в Україні буде ще більше відновлюваних джерел енергії. Шкода, що для розуміння цього державою та суспільством «знадобилося» повномасштабне вторгнення росіян, обстріли інфраструктурних об’єктів та життя людей в окупації.


При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Теги: