facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Що послухати у вихідні? Добірка найкращих розмов Громадського радіо за тиждень

1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 5 хв

Добірка топ-6 розмов на Громадському радіо цього тижня: війна, суспільство, культура. Якщо ви шукали, що б послухати цими вихідними, то вам сюди.


1. У мене на рукаві кримськотатарський стяг, з яким ми виходили у 2014 під Раду міністрів — Комбатант

Розмова з військовослужбовцем Комбатантом. Він — із Криму, на фронті — з перших днів повномасштабного вторгнення. До цього був актором, працював в ІТ.

«Насправді, все життя був дуже-дуже далекий від армії. Не мав ніякого відношення до армії, до війська. Вперше стикнувся з армією 25 лютого 22-го року, на наступний день після повномасштабки. Ми з чотирма друзями зібралися і прийшли, записалися в ТРО. Були одним з останніх, кого запустили ще в той день. І отак ми всі разом служили. Зараз нас залишилося троє. Що буде далі, не знаю».

Слухай подкаст повністю за посиланням.


2. Гагаузи в Україні: історія, побут, мова і «Заповіт» Шевченка гагаузькою

Чим живе народ, існування якого заперечувала Російська імперія? Які традиції, свята та звичаї оберігають гагаузи України, аби відродити культурну пам’ять?

«Гагаузи — православний тюркомовний народ, до повномасштабної війни в Україні їх проживало близько 30 тисяч. Більшість — в Одеській області.

Існує декілька версій походження гагаузів. Згідно з першою, це православні слов’яни, які перейняли тюркську мову і традиції. Згідно з другою — це нащадки тюркомовних кочових племен куманів та огузів, що прийшли у Пруто-Дністровське межиріччя з Балкан. Батьківщиною гагаузів була Добруджа, регіон біля західного узбережжя Чорного моря, нині поділений між Болгарією і Румунією. А туди вони потрапили внаслідок міграції з передгір’я Алтаю».

Слухайте подкаст повністю за посиланням.


3. Хлопців на бойовому посту треба берегти, їм керувати військом майбутнього — мама загиблого Джуса

«Її війна» — подкаст про неймовірно сильних українських жінок. Сьогодні гостею проєкту є Лілія Авер’янова, мама українського пілота Андрія Пільщикова з позивним Джус, який загинув в авіакатастрофі над Житомирщиною 25 серпня 2023 року.

«Лілія Авер’янова є кандидаткою технічних наук, доценткою Харківського національного університету радіоелектроніки.

Її син Андрій Пільщиков — харків’янин, закінчив Харківський національний університет Повітряних сил імені Івана Кожедуба, нагороджений Орденом «За мужність» (III ступеня)». 

Слухайте подкаст повністю за посиланням.


4. Маю вести 16 книг і журналів — військовий медик про бюрократію в армії

Чим займаються військові медики та чим мають займатися насправді? Про журнали та бюрократію, яка й досі лишається в цій сфері, говоримо з військовим медиком Глібом Бітюковим.

«Мені здається, що коли ця система створювалася, а створювалася вона ще за радянських часів, ніхто не замислювався над тим, які насправді обов’язки мають бути у медика. Яку документацію він має вести і що він має робити окрім цього. Документація — це важливо, але другорядне для медика. Коли створювалися ці нормативи щодо людей, які є в медпункті, ніхто не думав про те, що мають бути окремі люди, які будуть вести цю документацію».

Слухайте розмову повністю тут.


5. Коли геноцид відбувається на сусідній вулиці, дивно знімати про це ігрове кіно — Ірма Вітовська

Про українське кіно та відповідальність за нього. Розповідає Ірма Вітовська, акторка театру та кіно, заслужена артистка України.

«У мене така позиція — якщо це зроблено талановито, зі смаком, що дуже важливо, і на совість, навіть у той кошторис, який може бути, — знімати можна все. Однак, мені здається, найстрашніші сторінки, які проходить Україна нині, геноцид, до прикладу, для художнього кіно — не прийнятні зараз.

Має бути відстань. Певна рефлексія. Потім дослідження. Це має бути розвідка, свідки, документи. Це дуже довга робота. А ще має бути моральна відстань від того, коли градус на погляд на ці події буде раціонально виважений.

Якщо продукт вийде невдалий — це небезпека підіграти ворогу у дискредитації злочину. Глядач, особливо не український, може бути дезорієнтований».

Слухайте розмову повністю за посиланням.


6. Чим важливий контроль над «вишками Бойка»

Україна повернула під контроль так звані «вишки Бойка» — бурові газо- та нафтовидобувні платформи біля берегів Криму в Чорному морі. Про це 11 вересня повідомило Головне управління розвідки Міноборони України. Про «вишки Бойка» та ситуацію на фронті говоримо з ексзаступником начальника Генштабу ЗСУ Ігорем Романенком.

«Росіяни втратили свої можливості щодо «вишок Бойка». Але ця зона характеризується як сіра. Ми маємо там вогневий контроль, можемо завдавати ударів. Але якщо ми розмістимо у районі «вишок» відповідні засоби для нашої розвідки й військовослужбовців, то росіяни зможуть уражати нас авіацією чи кораблями. Ця акваторія і цей повітряний простір використовують наші Сили оборони для того, щоб виконувати відповідні завдання». 

Слухайте розмову повністю за посиланням.



При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

«Релігійна громада УПЦ рейдерськи захопила землю під «храм-МАФ» — адвокатка про знесену споруду

«Релігійна громада УПЦ рейдерськи захопила землю під «храм-МАФ» — адвокатка про знесену споруду

щойно
«Люди дуже спустошені, виїжджають з горем, болем» — волонтер про евакуацію на Харківщині

«Люди дуже спустошені, виїжджають з горем, болем» — волонтер про евакуацію на Харківщині

щойно
Під удар російської ракети в Ізюмі потрапила пам'ятка архітектури (ФОТО)

Під удар російської ракети в Ізюмі потрапила пам'ятка архітектури (ФОТО)

1 хв тому
Флот окупантів у Криму, ймовірно, втратив останній носій крилатих ракет — Плетенчук

Флот окупантів у Криму, ймовірно, втратив останній носій крилатих ракет — Плетенчук

42 хв тому