Директор НАБУ розповів нові деталі про виїзд Міндіча

Виїзд з України бізнесмена – фігуранта справи «Мідас» Тимура Міндіча планувався заздалегідь, це підтверджують дані з вилучених телефонів інших фігурантів.

Про це повідомив директор Національного антикорупційного бюро України Семен Кривонос під час засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань розслідування можливих порушень законодавства України у сфері оборони, антикорупційної політики та прав людини під час дії воєнного стану, пише «Інтерфакс-Україна».

За словами Кривоноса, підготовка НАБУ до обшуків розпочалася заздалегідь. За півтора тижня до обшуку були отримані ухвали на проведення слідчих дій.

Уточнюючи, чи залишив Міндіч країну перед самим обшуком, Кривонос сказав:

«За результатами аналізу даних телефонів, вилучених під час обшуків у деяких фігурантів кримінального провадження, встановлено, що керівник злочинної організації виїхав 10 листопада орієнтовно о другій ночі, проте транспортний засіб — він користувався трансфером приватним — його помічники замовляли 9 числа зранку».

Тобто, як пояснив директор НАБУ, «це був запланований виїзд, а не виїзд за кілька годин до обшуків».

---

Читайте також: Троє фігурантів справи «Мідас» мають бізнес у Словаччині

---

Що відомо про справу Міндіча

Вранці 10 листопада стало відомо, що Національне антикорупційне бюро прийшло з обшуком до давнього соратника президента Володимира Зеленського, співвласника ТОВ «Квартал 95» Тимура Міндіча, але він встиг законно виїхати з країни. Водночас згодом його та Олександра Цукермана оголосили в розшук. Також обшуки пройшли в ексміністра енергетики Германа Галущенка, який з липня 2025 року керував Міністерством юстиції, та державній компанії «Енергоатом», якій підпорядковані всі українські атомні електростанції.

Загалом у рамках цієї справи детективи провели близько 70 обшуків та зібрали понад тисячу годин аудіозаписів. Сума збитків унаслідок дій злочинної організації становить 100 млн доларів.

Основним напрямком діяльності злочинної організації було систематичне отримання хабарів від контрагентів «Енергоатому» в розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів. Зокрема, контрагентам Енергоатому нав’язувались умови сплати відкату за уникнення блокування платежів за надані послуги/поставлену продукцію або позбавлення статусу постачальника. Ця практика отримала назву «шлагбаум».

Кого залучили до схеми

До реалізації схеми керівник злочинної організації залучив колишнього заступника керівника Фонду державного майна (йдеться про Ігоря Миронюка), а також колишнього правоохоронця, що обіймав посаду виконавчого директора з фізичного захисту та безпеки «Енергоатому» (йдеться про Дмитра Басова). Також у справі фігурує член Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) Сергій Пушкар. 17 листопада стало відомо, що на плівках, які отримало НАБУ під час збору доказів, також фігурує прізвище народного депутата Григорія Мамки.

Використовуючи службові зв’язки в міністерстві та державній компанії, вони забезпечували контроль над кадровими рішеннями, процесами закупівель і рухом фінансових потоків.

«Фактично управління стратегічним підприємством з річним доходом понад 200 млрд грн здійснювалось не офіційними посадовцями, а сторонніми особами, які не мали жодних формальних повноважень, проте узяли на себе роль «смотрящих», — наголосили в НАБУ.

У НАБУ також розповіли, що гроші, отримані злочинним шляхом, організація виводила через офіс колишнього народного депутата України Андрія Деркача, якого підозрюють у державній зраді. Сам Деркач наразі є російським сенатором від Астраханської області.

Справа про розкрадання в «Енергоатомі»: перші наслідки

На тлі викриття корупції в енергетиці народний депутат від «Голосу» Ярослав Железняк зареєстрував у Верховній Раді проєкти постанов про звільнення з посади міністра юстиції Германа Галущенка, який до липня 2025 року був міністром енергетики, а також чинної міністерки енергетики Світлани Гринчук.

12 листопада уряд відсторонив Галущенка від посади міністра юстиції. Згодом, після вимоги Зеленського і Галущенко, і Гринчук написали заяви про відставку, а прем’єр-міністерка Юлія Свириденко подала до Верховної Ради подання на звільнення їх з займаних посад. Голосування за звільнення міністрів мало відбутися 18 листопада, але депутати «Європейської солідарності» заблокували трибуну й почали вимагати відставки усього уряду. Тому спікер Руслан Стефанчук перервав засідання й закликав депутатів зібратися на засідання 19 листопада.

Світлана Гринчук та Герман Галущенко втратили посади міністра енергетики та міністра юстиції 19 листопада.

Наглядова рада «Енергоатому» повідомила, що скличе у зв’язку з корупційним скандалом спеціальне засідання. Але 11 листопада уряд її розформував. Крім того, 12 листопада уряд відсторонив від посади віцепрезидента компанії Якоба Хартмута. 13 листопада прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що в Україні проведуть аудит усіх державних компаній, зокрема — енергетичних.

НАБУ спершу оголосило підозру в цій справі сімом фігурантам. П’ятьох з них затримали, усім їм вже обрали запобіжні заходи. Пізніше підозру також отримав колишній віцепрем’єр, ексміністр національної єдності  Олексій Чернишов. Запобіжний захід йому обрали 18 листопада. Частина підозрюваних, включно з Чернишовим, вийшли під заставу.

НАБУ намагається з’ясувати, звідки заставодавці взяли гроші на те, щоб сплатити застави за підозрюваних.