Троє фігурантів справи «Мідас» мають бізнес у Словаччині

Троє фігурантів справи «Мідас», яка стосується розкрадань у «Енергоатомі» мають бізнес у Словаччині.

Про це йдеться у спільному журналістському розслідуванні проєкту «Схеми» та словацького Центру журналістських розслідувань імені Яна Куцяка (ICJK).

Як з’ясували журналісти, бізнес і майно у Словаччині мають Тимур Міндіч — головний підозрюваний у справі «Мідас», його бізнес-партнер Ігор Хмельов, а також Ігор Миронюк, якого НАБУ називає одним з тіньових менеджерів схеми «відкатів» в «Енергоатомі». За даними українського слідства, частина коштів із викритої правоохоронцями схеми могла бути легалізована, в тому числі, через словацькі компанії.

Що відомо про словацький бізнес і нерухомість фігурантів справи «Мідас»

Відповідно до словацького комерційного реєстру, один з ймовірних організаторів корупційної схеми в енергетиці під назвою «Мідас» Тимур Міндіч здавна займався підприємницькою діяльністю в цій країні. Що додатково пов’язує його з Ігорем Хмельовим — ще одним українським бізнесменом.

У 2016 році Міндіч офіційно розпочав свою бізнес-діяльність у Братиславі – він зареєструвався як приватний підприємець в районі під назвою Нове Місто. І, схоже — у місці масової реєстрації, адже вказана в документі адреса, згідно з Google Maps, — це багатоквартирний будинок, де також «прописана» низка інших компаній. Зазначений основний вид діяльності Міндіча — «інша роздрібна торгівля поза магазинами, кіосками та ринками». В 2017 році додались такі види діяльності, як «надання кредитів», «рекламні послуги» та «дослідження ринку та громадської думки» тощо.

У 2017-му Тимур Міндіч увійшов як партнер до словацької компанії Blackrock Consulting s.r.o, яку за рік до цього створили троє росіян. Того ж дня фірма змінила назву на TIM&TIM. Цю компанію Міндіч придбав разом з Хмельовим. Останній також зареєструвався як підприємець у Словаччині у тому ж місяці і того ж року, а також за тією ж адресою, що й Міндіч.

За даними зі словацьких реєстрів, основним видом діяльності TIM&TIM є оптова торгівля одягом і взуттям, однак перелік значно ширший — від кур’єрських послуг до дослідження ринку та громадської думки. Упродовж останніх років (за винятком 2022-го) компанія демонструвала значні фінансові показники: її річні обороти коливалися в районі мільйона євро, а у 2019 році сягнули 4 мільйонів євро. Прибутки були скромнішими: минулий рік компанія завершила з прибутком у 12 тисяч євро.

Тимур Міндіч вийшов зі складу власників цієї фірми наприкінці березня 2025 року за невідомих обставин, адже документи, які могли б це пояснити, в комерційному реєстрі Словаччини відсутні.

Про словацький бізнес і майно Хмельова

Таким чином Хмельов, якого називають бізнес-партнером Міндіча, наразі лишився єдиним власником і директором TIM&TIM. Також із літа 2021 року він володіє третиною іншої словацької компанії — Lamačská Brána. Заснована у 2020 році фірма займається розробкою будівельних проєктів та будівництвом житлових і нежитлових будівель.

На початку 2022 року, згідно з опублікованим на сайті братиславського району Ламач документом, Lamačská Brána запланувала новий інвестиційний проєкт, під який отримала від місцевої влади дозвіл на вирубку дерев. Однак журналістам не вдалось знайти у відкритих джерелах даних щодо цього проєкту чи його розвитку, а сама фірма з моменту заснування постійно має нульовий дохід та є збитковою.

Як з’ясували журналісти, на частині ділянки, де було заявлене будівництво, стоїть невеликий сімейний будинок. Разом з прилеглими ділянками він належав дружині Ігоря Хмельова Ірині та ще двом українцям — бізнесменам Петру Белзу (Wexler Group) і Максиму Рибцову. У 2022 році, невдовзі після початку повномасштабного російського вторгнення, власники пропонували місцевій владі надати цей будинок для прийому біженців. 15 грудня цього року Ірина Хмельова продала свою частку.

Проте в Хмельової і досі є нерухомість у Словаччині. Разом з чоловіком Ігорем вони також придбали квартиру в селі Маріанка (біля міста Ступава в окрузі Малацка) у 2017 році. Їхнім сусідом є вищезгаданий Петро Белз.

Журналісти ICJK відвідали усі ці адреси, зокрема, щоб дізнатись більше про словацький бізнес Ігоря Хмельова та роль Тимура Міндіча у ньому.

У Маріанці журналістам ніхто не відчинив, хоча перед будинком був припаркований автомобіль з українськими номерами. За інформацією «Схем», цією машиною користувався Хмельов.

Сімейний будинок у Братиславі виглядає занедбаним, схоже, що ним давно ніхто не користується.

Зв’язатись з Ігорем Хмельовим за знайденими номерами поки не вдалось. Він також не відповів на запитання в месенджері про словацький бізнес, де його партнером донедавна був Тимур Міндіч.

Який бізнес у Словаччині має Ігор Миронюк

Відповідно до словацького реєстру, Ігор Миронюк дійсно має бізнес у цій країні.

Розпочав його ще у 2008 році разом із дружиною Оленою, нині вже колишньою, та сином Артуром. Родина мала частки у компанії SU-CONSULTING s.r.o., яка головним чином займається рекламою. У 2014 році вони продали цей бізнес.

Ігор Миронюк досі залишається партнером і виконавчим директором іншої словацької компанії — UKRCI s.r.o., заснованої у 2014 році. Основний вид діяльності — «неспеціалізована оптова торгівля». Але вона не виглядає прибутковою. За 2024 рік дохід компанії склав трохи більше 2 тисяч євро. Раніше частку в цій фірмі мала і Олена Миронюк, та у липні цього року, схоже, передала її сину Артуру.

Натомість, місяцем раніше, у червні 2025 року, Олена Миронюк придбала іншу словацьку компанію, що спеціалізується, зокрема, на роздрібній торгівлі — Management alternative technologies s.r.o. Номінальний розмір її внеску — 5 тисяч євро (фактична сума може відрізнятися – ред.). В офіційних реєстрах поки немає інформації щодо фінансових показників фірми з того часу.

Але членів сім’ї Миронюка зі Словаччиною пов’язують не тільки давні і нові бізнеси, але й нерухомість.

Так, у 2014 році син Миронюка Артур купив квартиру на 22-му поверсі багатоквартирної новобудови неподалік від центру Братислави, на вулиці Байкальській.

А колишня дружина Миронюка, з якою, за даними слідства, він підтримує зв’язок, придбала будинок у передмісті Братислави влітку 2023 року. Будинок розташований у місті Шаморін, у 10 хвилинах ходьби від Дунаю та у 20 хвилинах їзди автівкою до центру словацької столиці. У кадастрі не вказана сума угоди, втім зазначено, що нерухомість куплена без кредиту. Відповідно до оголошень, наразі один із сусідніх будинків в цьому районі продають за пів мільйона євро.

Журналісти ICJK також навідались за цією адресою, щоб розпитати колишню дружину Ігоря Миронюка (сам він досі перебуває в Україні під вартою – ред.) про словацький бізнес та ймовірні плани щодо можливого виведення грошей від схем, викритих слідством. Однак двері ніхто не відчинив.

Враховуючи «словацький слід» фігурантів справи «Мідас», журналісти запитали у словацьких правоохоронців — чи зверталися до них представники НАБУ або САП щодо можливої співпраці в українському розслідуванні. У словацькій поліції відповіли, що «не отримували жодного офіційного запиту про співпрацю з боку відповідних органів України», а в Генеральній прокуратурі Словаччини відмовили в наданні відповіді по суті, оскільки запитувані факти «є предметом службової таємниці і пов’язані виключно з кримінальним переслідуванням, яке в цей час ведеться на території України українськими органами».

Що відомо про справу «Мідас»

Вранці 10 листопада стало відомо, що Національне антикорупційне бюро прийшло з обшуком до давнього соратника президента Володимира Зеленського, співвласника ТОВ «Квартал 95» Тимура Міндіча, але він встиг законно виїхати з країни. Водночас згодом його та Олександра Цукермана оголосили в розшук. Також обшуки пройшли в ексміністра енергетики Германа Галущенка, який з липня 2025 року керував Міністерством юстиції, та державній компанії «Енергоатом», якій підпорядковані всі українські атомні електростанції.

Загалом у рамках цієї справи детективи провели близько 70 обшуків та зібрали понад тисячу годин аудіозаписів. Сума збитків унаслідок дій злочинної організації становить 100 млн доларів.

Основним напрямком діяльності злочинної організації було систематичне отримання хабарів від контрагентів «Енергоатому» в розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів. Зокрема, контрагентам Енергоатому нав’язувались умови сплати відкату за уникнення блокування платежів за надані послуги/поставлену продукцію або позбавлення статусу постачальника. Ця практика отримала назву «шлагбаум».

Кого залучили до схеми

До реалізації схеми керівник злочинної організації залучив колишнього заступника керівника Фонду державного майна (йдеться про Ігоря Миронюка), а також колишнього правоохоронця, що обіймав посаду виконавчого директора з фізичного захисту та безпеки «Енергоатому» (йдеться про Дмитра Басова). Також у справі фігурує член Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) Сергій Пушкар. 17 листопада стало відомо, що на плівках, які отримало НАБУ під час збору доказів, також фігурує прізвище народного депутата Григорія Мамки.

Використовуючи службові зв’язки в міністерстві та державній компанії, вони забезпечували контроль над кадровими рішеннями, процесами закупівель і рухом фінансових потоків.

«Фактично управління стратегічним підприємством з річним доходом понад 200 млрд грн здійснювалось не офіційними посадовцями, а сторонніми особами, які не мали жодних формальних повноважень, проте узяли на себе роль «смотрящих», — наголосили в НАБУ.

У НАБУ також розповіли, що гроші, отримані злочинним шляхом, організація виводила через офіс колишнього народного депутата України Андрія Деркача, якого підозрюють у державній зраді. Сам Деркач наразі є російським сенатором від Астраханської області.

Справа про розкрадання в «Енергоатомі»: перші наслідки

На тлі викриття корупції в енергетиці народний депутат від «Голосу» Ярослав Железняк зареєстрував у Верховній Раді проєкти постанов про звільнення з посади міністра юстиції Германа Галущенка, який до липня 2025 року був міністром енергетики, а також чинної міністерки енергетики Світлани Гринчук.

12 листопада уряд відсторонив Галущенка від посади міністра юстиції. Згодом, після вимоги Зеленського і Галущенко, і Гринчук написали заяви про відставку, а прем’єр-міністерка Юлія Свириденко подала до Верховної Ради подання на звільнення їх з займаних посад. Голосування за звільнення міністрів мало відбутися 18 листопада, але депутати «Європейської солідарності» заблокували трибуну й почали вимагати відставки усього уряду. Тому спікер Руслан Стефанчук перервав засідання й закликав депутатів зібратися на засідання 19 листопада.

Світлана Гринчук та Герман Галущенко втратили посади міністра енергетики та міністра юстиції 19 листопада.

Наглядова рада «Енергоатому» повідомила, що скличе у зв’язку з корупційним скандалом спеціальне засідання. Але 11 листопада уряд її розформував. Крім того, 12 листопада уряд відсторонив від посади віцепрезидента компанії Якоба Хартмута. 13 листопада прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що в Україні проведуть аудит усіх державних компаній, зокрема — енергетичних.

НАБУ спершу оголосило підозру в цій справі сімом фігурантам. П’ятьох з них затримали, усім їм вже обрали запобіжні заходи. Пізніше підозру також отримав колишній віцепрем’єр, ексміністр національної єдності  Олексій Чернишов. Запобіжний захід йому обрали 18 листопада. Частина підозрюваних, включно з Чернишовим, вийшли під заставу.

НАБУ намагається з’ясувати, звідки заставодавці взяли гроші на те, щоб сплатити застави за підозрюваних.