Рейтерович пояснив, навіщо Росії мешканці окупованих територій на псевдовиборах
Ігор Рейтерович/Фото: Час.uaРосія проводить псевдовибори на тимчасово окупованих територіях України, зокрема для того, щоб продемонструвати світу їхню нібито належність до РФ. Водночас залучення жителів окупованих територій дає Кремлю можливість маніпулювати результатами та формувати потрібну йому «картинку».
Про це в етері Громадського радіо розповів політолог Ігор Рейтерович.
За його словами, проведення псевдовиборів має продемонструвати світові, що Росія вважає окуповані українські території частиною РФ.
«Ну, в першу чергу, вони хочуть таким чином продемонструвати всьому світу, що це територія, власне, РФ. Логіка дуже примітивна: якщо там проводяться вибори, приходять, в тому числі, мешканці цих територій, значить це формально, офіційно, так би мовити, територія Росії. Те, що факти окупації не визнають всі країни світу, і, до речі, серед цих країн навіть країни, які є близькими партнерами і навіть союзниками РФ. Але вони публічно не визнавали навіть факту анексії Криму, наприклад, до сьогоднішнього дня. Ну, росіян мало хвилює, їм головне створити певну картинку і в черговий раз сказати, що Росія там всерйоз і надовго. Як вони там пишуть в своїх пропагандистських листівках і так далі. Тобто, грубо кажучи, що це просто територія Росії, і вона там далі буде розширюватися», — зазначив Рейтерович.
Іншою метою, за словами політолога, є створення для мешканців окупованих територій ситуації, за якої вони вважатимуть себе пов’язаними з Росією. Та не зможуть без страху думати про можливе повернення до України.
Рейтерович наголосив, що Росія примусово роздавала людям на окупованих територіях свої паспорти. Після чого використовує участь у псевдовиборах як додатковий інструмент тиску.
«Другий момент, ну, ви про нього вже частково згадали, але він має місце. Це така спроба додатково прив’язати мешканців цих територій знову-таки до Російської Федерації. Тобто, тут же логіка яка? Що люди, які там живуть, причому, ну, тут не важливо, про які території ми говоримо. Які були давно окуповані або недавно були тимчасово окуповані, людям примусово там роздавали паспорти. Вони, ну, формально вважаються громадянами Російської Федерації. Але для того, щоб їм відрізати будь-яку можливість, на думку російського керівництва, якимось чином повернутися в Україну або навіть зберігати якісь зв’язки з Україною. Їх примусово ганяють на такі вибори, тому що ми ж прекрасно розуміємо, як вони будуть відбуватися на тимчасово окупованих територіях. Там вже складені списки, все це роздали тим представникам окупаційної адміністрації, яка там діє. І вони будуть контролювати, щоб кожен прийшов, вписав своє прізвище, поставив підпис і, типу, проголосував», — розповів політолог.
За його словами, участь у псевдовиборах також може використовуватися російською пропагандою для залякування людей, які перебувають в окупації.
«І це подається дуже часто, і раніше подавалося, і зараз подається окупантами через призму такого, що, дивіться, ви вже засвітилися, в Україні для України ви зрадники. Ну, отака типу логіка, і що ви там в майбутньому не було, навіть не думайте про якесь там можливе повернення, ви вже з Росією, і це теж доконаний факт. Тобто логіка теж примітивна достатньо, але це достатньо працююча схема. На превеликий жаль, тому що, дійсно, багато людей, які змушені брати участь в цьому фарсі, вони дійсно можуть не знати, як там Україна буде на це реагувати.
Плюс їм російське телебачення розказує якісь там жахи, і про те, що вони ледь тут не всі попадають одразу в якісь там розстрільні списки. І Україна буде до них відповідним чином ставитися. Це ключові такі напрямки, ну я думаю, що ще є технічний чисто момент», — сказав Рейтерович.
Політолог також вважає, що залучення тимчасово окупованих територій до російських псевдовиборів має для Кремля суто практичне значення. За його словами, там простіше сфальшувати показники явки та результати.
«За рахунок цих тимчасово окупованих територій, можна легше десь зманіпулювати, сфальшувати результати цих виборів. І намалювати простіше ту цифру яка вже була визначена в Кремлі, і яка тепер повинна з’явитися як фінальна після завершення цих псевдовиборів. Ми ж прекрасно розуміємо, що там неважливо, хто як голосує, важливо, що вони там напишуть. Але їм треба картинка, і ця картинка вона вже не перший раз, до речі, досягається в тому числі частково за рахунок тимчасово окупованих територій», — зазначив він.
Окремо Рейтерович розкритикував рівень міжнародної комунікації України щодо проведення Росією псевдовиборів на окупованих територіях. На його думку, одних заяв Міністерства закордонних справ недостатньо.
«Ну, я, дивіться, можу абсолютно погодитися з тим, що Україні треба активніше про це заявляти. І взагалі в контексті цих виборів ми, насправді, зробили дуже мало, давайте відверто скажемо. Хоча ще десь більше місяця тому це питання намагалися експерти, в тому числі, підняти в публічному просторі. Говорячи про те, що однієї, двох, трьох і навіть п’яти заяв Міністерства закордонних справ недостатньо. Тому що, розумієте, заяви, вони більше залишаються для внутрішнього вжитку. Ну от, наприклад, чи було проведено з цього приводу якесь засідання Ради безпеки Організації Об’єднаних Націй? Ні. А це треба було зробити, тому що вибори — це, вважається, один з ключових інструментів демократії.
Дехто з дослідників навіть каже, що це головна умова, власне, представницької демократії. Хоча це не так, але, тим не менше, вибори відіграють одну з ключових ролей. І ми при цьому про ці вибори, наприклад, на рівні тієї ж Організації Об’єднаних Націй практично не говорили», — заявив політолог.
Він також вважає, що Києву варто було активніше працювати з державами, які займають нейтральну позицію щодо російсько-української війни або мають партнерські відносини з РФ.
«Очевидно, що нам треба було працювати з різними країнами, які займають дуже відсторонене ставлення до війни, нейтральне ставлення до Російської Федерації. Або навіть перебувають в якихось партнерських відносинах з Російською Федерацією. І чітко їм показувати, що якщо якісь представники цих країн у вигляді так званих спостерігачів, а Росія цим же регулярно займається, з’являться на цих виборах. Ті люди будуть мати проблеми в світовому контексті. Кримінальні справи, подання на розшук, дипломатичні демарші і багато інших речей. Тут Україна, я розумію, хоче займати, як ви знаєте, достатньо дипломатичну позицію. Але це ж не означає, що ми на якісь такі речі повинні закривати очі. Тому що є багато країн навіть в Європі, починаючи від тієї ж Сербії, закінчуючи іншими, які з великою ймовірністю можуть послати на ці вибори людей. Які будуть подані як міжнародні спостерігачі, що є неприпустимо. Так що з точки зору реакції на це, мені здається, вона в нас була недостатньою», — сказав Рейтерович.
На думку політолога, навіть якщо міжнародні дипломатичні заходи не матимуть безпосереднього практичного результату. Вони важливі з інформаційної точки зору.
«Можна було зробити це краще, активніше, тут головне питання, чому б це не було зроблено, яка причина цього. Я розумію, що результати таких розмов не мають практичного втілення. Але, принаймні, весь світ би в черговий раз згадав би про так звані вибори, згадав би про тимчасово окуповані території і подивився на те, як представник Росії сидів і казав би якусь чергову дурню. Розказуючи про якісь безумні речі, про вибори, біолабораторії, нацистів і ще якісь моменти. Тут, розумієте, те, що це іноді не призводить до якихось результатів практичних, не означає, що як мінімум інформаційно ми не повинні про це говорити. Просто якщо зараз взяти, я думаю, переважну більшість країн, які є членами Організації Об’єднаних Націй, ну якщо це не європейські особливо країни, і запитати їх, що вони знають про ці вибори. Вони будуть просто знати, що це вибори на Росії, розумієте, без цієї специфіки», — пояснив Рейтерович.
Він також назвав, на його думку, одним із ключових меседжів, який Україна мала б доносити міжнародній аудиторії. Це твердження про нелегітимність російського парламенту через проведення виборів на окупованих українських територіях.
«І, до речі, ключовий момент, який ми повинні були просувати, що проведення цих виборів на тимчасово окупованих територіях апріорі робить Державну Думу Російської Федерації нелегітимною. Тобто росіяни обирають типу парламент, який не є легітимним з точки зору міжнародного права. От знов-таки, можливо, я помиляюся, але я не чув таких заяв з нашого боку, зроблених на широкий загал, тобто донесених до інших країн світу», — сказав політолог.
Окремо Ігор Рейтерович прокоментував історію з російською партією.
За його словами, спочатку ця історія могла бути задумана як спосіб продемонструвати наявність у Росії певних антивоєнних настроїв. Однак після того, як її меседжі почали набувати популярності серед молоді, російська влада вирішила припинити цей експеримент.
«Ну дивіться, очевидно, що ця ж історія абсолютно була спланована Кремлем, просто одна з башт, яку, грубо кажучи, очолює Кирієнко. Яка займається цими технологічними історіями, виборами і так далі, вирішила запустити таку контрольовану опозицію. І в них була яка мета? Щоб вони набрали там півтора відсотка чи відсоток, і потім ти про суспільство сказати, що оце оцінка антивоєнних закликів. Ну там відсоток. Суспільство, насправді, хоче воювати, тому якби все окей. Але далі ситуація трошки вийшла з-під контролю, тому що виявилося, що для якоїсь частини молоді певні тези, які ці псевдоопозиціонери озвучували, ну вони виявилися цікавими. І це почало жити своїм життям у вигляді якихось там мемів, дописів, відео і так далі.
Ну і, очевидно, в цю історію відразу включилася друга башта, яка класичні такі силовики, які вважають, що навіть такі маніпуляції. Такі ігри з псевдоопозиційними партіями, вони не потрібні, а все повинно бути чітко і по уставу. І в результаті вони домоглися свого, і цю партію зняли.
Тому ніякої опозиції, очевидно, тут не було. Це була спочатку спланована історія, яка трохи, трошки вийшла з-під контролю, її відразу закрили і на цьому поставили крапку», — підсумував Рейтерович.
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту



