Заїдання стресу і компульсивне переїдання: яка різниця й коли звертатись до фахівців

Після обстрілів, тривог і сильного стресу нам часто хочеться їсти. Навіть якщо фізично ми не голодні. Чому стрес впливає на апетит, чому особливо тягне на солодке та чим відрізняються заїдання стресу й компульсивне переїдання?

Про це в етері Громадського радіо говорили з нутриціологинею Наталією Дубовик.

Їжа — це не лише про голод. Ми їмо коли святкуємо, сумуємо, коли втомилися, нервуємось або ж просто хочемо себе потішити. Проте іноді, особливо в умовах постійного стресу під час війни, їжа стає способом впоратися з емоціями. Зокрема, після тривоги, обстрілу або просто після важкого дня, коли треба вирішити величезну кількість завдань, а на фоні лунає сигнал повітряної тривоги або й вибухи, деякі люди відчувають, що хочуть їсти навіть тоді, коли не голодні. Чому у стресових ситуаціях хочеться їсти, і що є нормою, а що — приводом звернутись до фахівця?

Наталія Дубовик каже: їжа — це найпростіший спосіб отримати задоволення, відчуття безпеки та підняти настрій.

«Тому, коли в нас є вищеперелічені чинники, ми звертаємося до їжі, тому що це найпростіший спосіб. Якщо ми говоримо саме про стрес, про стан після вибухів, то тоді їжа стає тим моментом, щоб себе просто самозаспокоїти, самоврегулювати свій стан. І якщо це відбувається раз або кілька разів на місяць саме після обстрілів, то такий стан психологічно нормальний. Бо нам хочеться відчути тепло, безпеку, якимось чином заспокоїти себе, відчути, що ми тут і зараз», — каже нутриціологиня.

Але якщо людина втрачає контроль над їжею та її кількістю, їсть дуже швидко навіть тоді, коли фізично не голодна, а потім відчуває провину, сором або сильний дискомфорт, то це вже компульсивне переїдання. Це розлад харчової поведінки, з яким потрібно звертатись до психіатра та психотерапевта, які працюють з розладами харчової поведінки.

Як працює заїдання стресу

Наталія Дубовик наголошує: потрібно чітко розділяти заїдання стресу й компульсивне переїдання. Бажання заїсти стрес продиктоване внутрішнім страхом.

«Навіть після того, як небезпека минула, під час атаки, після атаки, навіть коли пів дня пройшло, людина сильно нервується й організм в цей час викидає адреналін і кортизол. Змінюється робота системи травлення, серцево-судинної системи, обміну речовин. І через це виникає дуже сильний голод. Тобто ми можемо зрозуміти за певними маркерами, що є стрес, були вибухи, з’являється сильний голод, з’являється тяга до солодкого, виникає бажання з’їсти щось смачне. І часто це не пюре з котлеткою і не борщ, тобто не повноцінний прийом їжі, а саме отаке щось смачненьке перехопити, перекусити, як то кажуть, «бігла через місточок, вхопила кленовий листочок». Цей стан  ще супроводжується сонливістю, виснаженням, можливо, навіть тремтінням. Але є дуже сильна потреба в комфорті, теплі й безпеці. Оце саме страх, який диктує нам ситуація. Так, тоді ми можемо поїсти, таким чином заспокоїтися», — каже фахівчиня.

У цій ситуації вона радить після їжі виходити на вулицю й ходити. Тому що ходьба стабілізує роботу шлунково-кишкового тракту й допомагає. А ще вона допомагає в саморегулюванні психоемоційної системи.

«Тобто, чим більше й активніше ви будете йти, через певний час ви помітите, що ніби в головному мозку щось клацнуло, і ви думаєте: «о! Все вже нормально». От коли ви це відчули, то можете повертатися додому і жити своє спокійне, стабільне життя», — наголосила нутриціологиня.

Вона також розповіла, що є люди, які навпаки в умовах стресу не можуть і не хочуть не те що їсти, а й навіть пити.

Компульсивне переїдання: що це таке і як розпізнати

Читайте також: Ми не створені для того, щоб їсти 20 годин на добу — терапевт про переїдання

Першим маркером компульсивного переїдання є бажання продовжувати їсти навіть після досягнення відчуття ситості.

«У вас є тарілка з обідом або зі сніданком. І ви ще після вживання цієї їжі їсте і їсте. Є відчуття, що ви не можете зупинитися. Їжа може поглинатися дуже швидко. І часто люди, які мають компульсивне переїдання, переїдають наодинці, а не коли сидять у компанії, святкують якесь свято або якусь подію. Людина часто продовжує їсти після фізичного насичення. Буває таке фізичне насичення, що хочеться вже штани розстібнути, щоб дати трошки більше простору своєму животові. І навіть в ці моменти людина з компульсивним переїданням не відчуває цього насичення і тягнеться ще за їжею», — розповіла Наталія Дубовик.

За її словами, переважно такі люди тягнуться до висококалорійної їжі — солодощів або жирних продуктів.

Проте основний маркер компульсивного переїдання — це провина після їжі та відчуття сорому, яке переходить у розпач.

Хто вразливий до компульсивного переїдання

Тригером компульсивного переїдання може стати стрес, каже фахівчиня.

Крім того, за її словами, до нього вразливі люди, які намагаються схуднути шляхом дієт та обмежень.

Також ознаки компульсивного переїдання можуть виникати тоді, коли людина не доїдає. Їй може здаватися, що вона  багато їсть, але загальна калорійність цієї їжі недостатня.

В разі появи цих маркерів потрібно звертатися до психіатрів та психотерапевтів, які працюють з розладами харчової поведінки, каже нутриціологиня.