Аудіоплеєр

Готово до відтворення прямого ефіру.

--:--
--:--

Зустріч Путіна і Сі Цзіньпіна була радше обміном монологами, ніж переговорами, — експерт

Додати Громадське радіо як бажане джерело в Google
--:--
--:--
Відкрити аудіофайлВідкриває вихідний аудіофайл у новій вкладці.

Заяви росіського диктатора Володимира Путіна під час саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) не варто порівнювати з Мюнхенською промовою. Водночас зустріч голови КНР Сі Цзіньпіна з Володимиром Путіним, судячи з її формату та складу учасників, навряд чи передбачала предметні домовленості.

Про це в етері Громадського радіо розповів Володимир Головко, провідний науковий співробітник, керівник Центру дослідження Китаю та Північної Євразії Інституту історії України НАН України.

«Паралелі з Мюнхенською промовою Путіна проводити, мабуть, занадто. Путін демонстрував імперську, агресивну риторику, яка мала явно політичний, геополітичний підтекст. Натомість нинішні заяви Сі Цзіньпіна стосуються торговельно-економічних відносин. Він не порушував військово-політичної тематики, не говорив про зміну кордонів ані в Азії, ані в інших регіонах світу», — пояснив Володимир Головко.

За словами науковця, у виступах Сі Цзіньпіна простежується інший акцент. Китай прагне продемонструвати, що центр світового економічного та політичного впливу поступово зміщується до Азійсько-Тихоокеанського регіону.

«Китай демонструє, що світовий порядок еволюціонує таким чином, що його центром стає вже не Європа, не Захід і не Атлантика, а саме Азійсько-Тихоокеанський регіон. На цьому Сі Цзіньпін і акцентував увагу. Він намагався оминати інші питання та конфлікти, які відбуваються в Європі чи інших частинах світу, і зосередився на власному регіоні», — зазначив експерт.

Окремо Володимир Головко прокоментував зустріч Володимира Путіна та Сі Цзіньпіна. На його думку, наразі немає підстав говорити про якісь суттєві результати цих переговорів. Гучних домовленостей від зустрічі й не очікували.

Експерт звернув увагу на склад російської делегації, зокрема присутність Юрія Ушакова та Сергія Лаврова. Це, на його думку, свідчить про те, що сторони могли обговорювати переважно політичні питання та підготовку до наступних переговорів із Дональдом Трампом.

«Поки що результатів я не бачу. Переговори Путіна та Сі Цзіньпіна відбулися, але якихось гучних домовленостей озвучено не було, та й не очікувалося. З огляду на склад учасників, зокрема на те, що там були Ушаков і Лавров, імовірно, більше обговорювали політичні моменти, а також майбутню зустріч із Трампом», — сказав Головко.

Він нагадав, що зустріч лідерів Росії та Китаю була запланована заздалегідь. Під час вересневого саміту БРІКС двосторонньої зустрічі Путіна та Сі Цзіньпіна не відбулося. Тоді сторони домовилися повернутися до обговорення проблем під час саміту АТЕС.

Однак зараз, за оцінкою науковця, у Москви та Пекіна не так багато питань, які потребували б термінового узгодження на найвищому рівні.

«Я думаю, їм не так багато є що зараз обговорювати. Тому ця зустріч має радше символічний характер. Російська сторона, звичайно, намагається надати їй більшої ваги, показати, що відбувається активний діалог із Китаєм. Але предметної, змістовної дискусії, на мою думку, не було», — зазначив експерт.

Водночас Путін намагався представити Сі Цзіньпіну власну картину перебігу війни проти України. Речник Кремля Дмитро Пєсков повідомляв, що російський президент розповів китайському лідеру про перебіг так званої «спеціальної військової операції».

Головко зауважив, що Москва продовжує просувати наративи про нібито успіхи російської армії, зокрема заявляючи про захоплення українських населених пунктів.

«Той самий Пєсков додав, що Путін повідомив про те, як проходить так звана «СВО». Ми знаємо, що Путін уже по декілька разів заявляв про взяття багатьох українських сіл і міст, які насправді контролюються Силами оборони та безпеки України. Тобто він намагався просувати свої наративи про те, що в нього все добре. Але я думаю, що Сі Цзіньпін не дуже на це вівся», — наголосив науковець.

За словами Головка, позиція Китаю щодо можливого врегулювання російсько-української війни залишається незмінною. Пекін наполягає, що Європа має бути представлена за столом переговорів.

Експерт зазначив, що китайська сторона озвучувала цю позицію під час контактів із президентом Франції Еммануелем Макроном, канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом та іншими європейськими політиками.

«Позиція Сі Цзіньпіна щодо врегулювання війни і Китаю загалом уже протягом року залишається незмінною. Китай вважає, що за столом переговорів обов’язково має бути Європа. Це озвучували під час переговорів із Макроном, потім із Мерцом, а також з іншими європейськими представниками. Тому я думаю, що зустріч Путіна та Сі Цзіньпіна була радше обміном монологами, а не предметною дискусією», — пояснив Головко.

На думку експерта, значно важливішими для Китаю зараз є переговори зі Сполученими Штатами. Їхній головний предмет — торговельно-економічні суперечності, зокрема доступ китайських товарів на американський та європейський ринки.

Головко пояснив, що між Європою та США формується певне спільне бачення проблеми китайської експортної експансії. На західних ринках зростає присутність продукції з КНР, що викликає дискусії щодо умов конкуренції та надлишкових виробничих потужностей Китаю.

«Є певний компроміс між Європою та Америкою щодо так званої експортної експансії Китаю. Зараз ми бачимо, що на ринках Європи та Сполучених Штатів зростає потік китайської продукції. Компромісною позицією є розуміння того, що всередині Китаю існує проблема надлишкових виробничих потужностей. Сам Китай цього не визнає. Там заявляють, що виробляють продукцію ефективніше за інших, а західні країни просто не допускають китайські товари на свої ринки. Через це й точиться серйозна дискусія», — розповів науковець.

За його словами, саме торговельна тематика має стати центральною під час двосторонньої зустрічі Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна. Сторони вже обговорювали ці питання у вересні та домовилися повернутися до них під час саміту АТЕС.

Важливим тлом для переговорів є продовження торговельного перемир’я між країнами до січня 2027 року. Це дає Вашингтону та Пекіну додатковий час для пошуку домовленостей.

«Окрема двостороння зустріч Трампа та Сі Цзіньпіна буде зосереджена саме на торговельній угоді. Вони вже обговорювали це у вересні й домовилися повернутися до питання на саміті АТЕС. Нагадаю, що перемир’я вони продовжили до січня 2027 року, щоб мати час іще раз спробувати про щось домовитися. Тож завтра ці питання знову будуть на порядку денному», — зазначив Головко.

Водночас експерт наголошує, що торговельне протистояння між США та Китаєм нікуди не зникло. Рік тому країни перебували на межі повномасштабної торговельно-митної війни. А нинішнє перемир’я не означає, що суперечності вдалося усунути.

За словами Головка, навіть під час формального перемир’я між сторонами тривають непрості дискусії. Зокрема, незадовго до зустрічі Трампа та Сі Цзіньпіна відбулися засідання спільних рад з інвестицій і торгівлі Китаю та США.

«Буквально напередодні переговорів Трампа та Сі Цзіньпіна відбулося засідання спільної ради з інвестицій і спільної ради з торгівлі Китаю та США. Там опрацьовували ці питання, але я не чув, щоб сторони вже досягли якихось конкретних домовленостей», — пояснив науковець.

Він додав, що тому під час переговорів американського та китайського президентів варто очікувати непростої розмови щодо торговельних обмежень та економічних інтересів обох держав.

«Те, що США певним чином запровадили санкції, я б не переоцінював. Думаю, це такий спосіб Трампа підвищити ставки перед переговорами. Але це не означає, що суперечності між країнами зникли. Навпаки, за лаштунками переговорів, найімовірніше, точитиметься дуже гостра дискусія між Трампом і Сі Цзіньпіном», — зазначив експерт.

Окремо Головко згадав ситуацію навколо американської технологічної компанії NVIDIA та її керівництва.

«Ситуація з NVIDIA, відставка генерального директора, зокрема через можливий витік технологій до Китаю. А також історія з його китайською коханкою — це була неприємна пляма і для Китаю перед самітом АТЕС», — підсумував Володимир Головко.

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися