Чи може завадити Україні вистояти розʼєднаність на політичній темі
Співзасновник Громадянської платформи «Нова країна», підприємець, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи Валерій Пекар міркує про єдність суспільства.
Топ 5 за 24 години
- Подкасти
- Розмови з ефіру
Про розʼєднаність
Валерій Пекар зауважує, що соціологічні дані свідчать про те, що роз’єднаність українців і українок є більше самоздійснюваним пророцтвом, аніж реальністю. Якщо реально розколу немає, але всі українці й українки переконані, що вона є, то це свідчить про якийсь зовнішній вплив.
На його думку, ми перебуваємо під постійним зовнішнім впливом Росії, а значна частина наших співгромадян не лише перебувають під впливом, а ще й поширюють його. Постійно доводиться чути, що українці дуже роз’єднані. Росіяни дуже добре розуміють, що одна з основних вразливостей України в цій війні — це єдність українського суспільства. І саме в цю точку вони й б’ють.
«Роз’єднаності немає, але ми всі переконані, що вона є. Значить, росіянам вдалося посіяти ці зерна тут», — говорить підприємець.
За його словами, якщо ми будемо продовжувати вірити в це і підпадати під російський вплив, то пророцтво самоздійсниться. Дуже важливо говорити про те, що насправді розколу українського суспільства немає, це лише міф російської пропаганди.
«Українська нація, не маючи власної держави, вижила протягом сторіч і зберегла свою єдність. Українська спільнота збереглась, бувши розділеною між різними імперіями, конфесіями та культурами», — каже Пекар.
Читайте також: Навіть на сході третина населення вірить, що Росія хоче здійснити геноцид українців — Грушецький
Про політичні чвари
Валерій Пекар говорить, що дуже мало бачить в українській політиці тих лідерів, які займають безвідповідальну позицію і закликають до виборів. Їх одиниці. І нинішня парламентська політична опозиція, і влада, і позапарламентська політична опозиція, займають відповідальну громадянську позицію.
«Якщо відкинути цих окремих маловпливових політичних маргіналів, то я б сказав, що це цілковито російський вплив», — говорить він.
Підприємець розповідає, що Росії потрібно, щоб Україна впала. Єдиний спосіб зробити це — посіяти нескінченні політичні чвари. Як показують соціологічні дослідження, українці ставляться принципово не толерантно до людей з іншими політичними поглядами, до прихильників інших політичних сил. Це наша найбільша вразливість.
Він зазначає, що вимога виборів має московське джерело. Ті, хто просувають цю ідею, є безвідповідальними чи маргіналами. Політичний процес рознесе Україну на шматки за лічені тижні. Після того, очевидно, виборів вже ніяких не буде.
Свого часу кілька сотень провідних громадських організацій пояснювали українському суспільству й українським політикам, чому вибори під час війни неможливі. Йдеться не тільки про конституційні, технічні, безпекові проблеми, а про максимальну роз’єднаність нації щодо ключових питань її буття.
Читайте також: Тільки 20% українців готові на переговори з РФ без особливих вимог — Золкіна
Довідково
44% українців вважають, що в українському суспільстві зараз є єдність (хоча з них вважають, що мова про саме повну єдність – 10%, а решта 34% – скоріше схиляються до думки, що є єдність). Утричі менше респондентів (15%) вважають, що зараз в Україні варто говорити про роз’єднаність. Разом з цим третина українців (36%) вважають, що в суспільстві зараз «у рівній мірі є елементи єдності та роз’єднаності».
Відносно найбільше респондентів пояснювали наявність елементів роз’єднаності у суспільстві: випадками корупції (16%), мовним питанням (14%), браком компетентності у владі, недовірою до дій влади й офіційної інформації від влади (13%), несправедливістю, що різні люди по-різному відчувають війну (11%), браком взаєморозуміння та взаємодопомоги, «кожен сам за себе» (9%), наявністю колаборантів та тих, хто чекає на Росію (9%).
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту