Водійки бульдозерів та тракторів: Які нові спеціальності здобувають жінки

Про ринок праці та фахівців

Ірина Шумік розповідає, що ринок потребує все більше робітничих професій. Є потреба у фахівцях в окремих секторах, у промисловості або енергетичному секторі. Водночас загальна світова тенденція полягає в тому, що випускники шкіл здебільшого обирають вищу освіту. І для України цей тренд теж характерний протягом останніх 20 років. У нас ще більше і більше випускників шкіл бажають саме вчитися в закладах вищої освіти.

Здобуття одразу вищої освіти — це був такий великий суспільний тренд в Радянському Союзі, каже експертка. Зараз люди почали більше прислухатися до того, що потрібно бути реалізованим, будувати свою професійну кар’єру та займатися тою справою, яка приносить найбільше задоволення.

За її словами, цьогоріч до закладів професійної освіти вступили 94 803 людини. Збільшилось виконання регіонального замовлення з 80% до 92% із запланованих місць.

«Ми би дуже хотіли досягти тенденцій рівня Швейцарії або Німеччини, коли 60% випускників шкіл йдуть спочатку здобувати професійну освіту, а далі вже визначаються з подальшим кар’єрним шляхом: чи вони продовжують збільшувати свою кваліфікацію за обраною професією чи можливо далі йдуть продовжують навчатися в закладах вищої освіти», — каже Ірина Шумік.

Вона зауважує, що цьогоріч заклади професійної освіти розпочали новий навчальний рік з повними класами.

Гендиректорка Директорату професійної освіти МОН пояснює, що зараз змінився ринок праці, що й змінило рівень заробітних плат. Зʼявилась можливість навчатись в профтехах за різними програмами. Є дуальні програми, коли 70% складає безпосередня практика із можливим працевлаштуванням на підприємстві. На другому та третьому курсі є звичайною оплачувана практика. Це мотивація, щоб здобувати професію.

Читайте також: Як змінився ринок праці для жінок

Найпопулярніші професії

За словами Ірини Шумік, найпопулярнішими є 5 професій: водії, електрозварювальники, електрослюсарі, трактористи, кухарі, кондитери. Меншу популярність мають токарі, фрезерульваники, електромонтери. Цьогоріч є позитивний тренд набору за професіями загальнодержавного значення, зокрема на «Укрзалізницю».

Експертка каже, що зʼявляються й нові професії. Наприклад, майстер з обслуговування сонячних батарей. З кожним роком цей напрям набирає все більше і більше популярності. Минулого року МОН запустило навчання на дронах. Йдеться про агродрони, аерознімання. Також намагаються створити нову програму з пошуку мін через дрони.

Читайте також: Чому дорослі вчаться у профтехах: пояснює заступник міністра освіти і науки

Про жінок та «чоловічі» професії

Ірина Шумік каже, що треба ламати стереотипи щодо так званих «нежіночих» професій. Через повномасштабну війну жінки потрохи заходять в такі традиційно «чоловічі» професії. Сучасна техніка дозволяє жінці абсолютно виконувати всі необхідні дії. Експертка каже, що на Волині та у Миколаївській області навчають декілька груп трактористок. У Полтавській та Житомирській областях проходять навчання на водійок навантажувачів та водійок бульдозерів.

На думку фахівчині, потрібно створювати позитивні кейси успіхів для жінок та працювати комунікаційно, щоб долати суспільні стереотипи.

Читайте також: Профтехосвіта: ТОП-5 спеціальностей

Більше про зміни в освіті

Згідно з ухваленим законопроєктом щодо вищої освіти, упровадження міждисциплінарних освітніх програм має створити умови для зміни спеціальності після року чи півтора після вступу. Таким чином абітурієнт може обрати міждисциплінарну програму в межах однієї чи декількох галузей знань, а згодом остаточно визначитися зі спеціальністю або продовжити здобувати міждисциплінарну освіту.

Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров пояснив, що студент, який не визначився з конкретною спеціальністю, зможе вступити на міждисциплінарну програму, наприклад, «Соціальні науки». У її межах є кілька спеціальностей: соціологія, соціальна робота та політологія. Після року-півтора студент сам обиратиме вже конкретну спеціальність і продовжить вивчати саме її.

Також планують посилити автономію університетів. Заклади вищої освіти матимуть змогу самостійно вирішувати, як навчати студентів нерегульованих спеціальностей, аби вони досягли встановлених стандартом компетентностей, пише «УП. Життя».

Для регульованих спеціальностей, як-от право, медицина чи правоохоронна діяльність, детально визначать вимоги до компетентностей і результатів навчання. Для цих сфер передбачені державні кваліфікаційні іспити.

Оксен Лісовий заявив, що стандарти вищої освіти, оновлення яких очікують впродовж найближчих місяців, будуть включати більше вибірковості. Такий крок, за словами міністра, має збільшити конкуренцію в університетах, як наслідок, надати можливості для викладачів, що пропонують інноваційні курси, а також вищу якість освіти для студентів.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі