
Що буде з Україною у світову кризу: розповів Валентин Краснопьоров
В етері подкасту Chicken Kyiv: егоїстичного подкасту про українські інтереси — Валентин Краснопьоров — громадський діяч, голова правління ГО «Сильні громади», автор ютуб-каналів «Останній капіталіст» і «Валентин», співзасновник ігрової студії TeamFire та видавництва «Куркуль»

Топ 5 за 24 години
- Подкасти
- Розмови з ефіру
Анастасія Багаліка: Наскільки відчутно буде для України, якщо світова економіка полетить вниз?
Валентин Краснопьоров: У першу чергу нам треба говорити про те, у який кластер ми інтегровані і як він себе буде почувати. Йдеться про Європейський Союз. Україна не повністю залежна від ЄС, але те, що буде відбуватися в ЄС дуже сильно впливатиме на нас. Ми зараз дуже залежні. Основні наші доходи йдуть на оборону.
На сьогодні ми вже в кризі. Ми в повномасштабній війні. Якщо весь світ піде в кризу, то тут питання, довготривалою вона буде чи ні. Є питання по США: чи вони просто з усіма передомовляться і будуть воювати з Китаєм, чи вони будуть воювати проти всіх. Від цього буде залежати, наскільки ця світова криза буде глибока чи ні.
Для нас світова криза має певні плюси, тому що буде низькою ціна на вуглеводні. Вже стагнація Китаю опускала ціну. Країни ОПЕК+ мають дефіцити бюджетів і вимушені збільшувати видобутки, тому що та ж Саудівська Аравія, наприклад, законсервувала дуже багато своїх покладів і має брати об’ємом. Якщо ціна на нафту впаде нижче 60 доларів, і це триватиме довго, наприклад Brent буде по 55 чи 52, то Urals буде 40-38, то це буде дуже сильно бити по нашому ворогу. І це станеться неодмінно при світовій кризі. Чого не скажеш про український основний експорт – аграрну продукцію. Як ми бачимо, аграрна продукція не сильно корелюється з кризовими процесами, там трохи інші впливи. Тому сказати, що здешевшає повністю наше зерно не можна. Тобто наш основний експортний потенціал у вигляді соняшникової олії, пшениці та інших продуктів залежатиме від інших процесів. Люди завжди будуть їсти.
Читайте також: Чому українські діти спілкуються російською мовою
А от, наприклад, залізо, інший наш продукт, сильно втратило в ціні. Також Китай тут вже давно є нашим великим конкурентом в цій сфері. Вони так збільшили випускні спроможності на світовому ринку, що сьогодні серйозних грошей на залізі ти вже не заробиш.
Інше на чому ми можемо зростати — оборонна промисловість. Попит на той специфічний досвід, який мають українські Сили оборони, а, відповідно, і на унікальні засоби ураження від України завжди буде високим. Ми бачимо, як конфлікт між Індією і Пакистаном підняв акції оборонних підприємств. Світ сходить у фазу кластеризації. Я б не називав би це деглобалізацією, адже деглобалізація означає, що всі країни вводитимуть мита. Але ми бачимо, як у США ця спроба була обламана, коли зупинили на 90 днів введення мит. Це означає, що американські компанії, бізнес, розуміють, що їм треба зі світом домовлятися і створювати певний кластер, оскільки Америка не може закритися від усіх партнерів. Тож цей курс на кластеризацію і зростання кількості конфліктів у світі, даватимуть попит на “оборонку”. І буде співпраця і взаємодія в кластері західних країн, та тих, які включаються у їхній процес торгівлі.
Навіть якщо буде світова криза, то Європа зараз дуже сильно вкладається у оборону. Тобто вона інвестує у оборонні підприємства. Умовно, якщо вчора Porsh і Volkswagen виробляли машини для китайців, то завтра вони вироблятимуть бронетранспортери.
Читайте також: Щоб не було загроз, нам потрібно навчитися об’єднуватися — Євген Глібовицький
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі або дивіться на Youtube-каналі Громадського радіо
Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете:
- за посиланням на монобанку https://send.monobank.ua/jar/3xdiYaF8Fu, де за найбільші донати на вас чекають чудові бонуси й подарунки від друзів та партнерів Громадського радіо
- ставши нашими патронами на Patreon
- PayPal: [email protected]
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту