Дрони над Європою — це ті ж «зелені чоловічки», які були у 2014 році в Криму — політолог

Про зустрічі в Копенгагені

Зустрічі в Копенгагені — це не тільки про безпеку, а і про стабільність єдиної Європи, але без Сполучених Штатів Америки, вважає Тарас Семенюк, експерт аналітичного центру Solid Info. Штати остаточно самоусунулись від трансатлантичної єдності, яка була до Дональда Трампа. І сьогодні Європа карколомними швидкими кроками стає дорослою. Уже неодноразово відбувались провокації з безпілотниками в Данії, які є тестуванням готовності НАТО на провокації Росії.

«У Копенгагені йдеться не тільки про безпеку та про подальшу реакцію НАТО, але і про фінанси. А саме про так званий компенсаційний механізм, тобто 200 мільярдів євро російських коштів, які залишаються на рахунках європейських банківських інституцій.

І настав той момент, коли ми можемо з гордістю сказати, що Україна тепер буде вчити Європу, як захищатися від «шахедів» та будь-якої техніки, яка літає в повітрі, окрім літаків. Якщо Європа має рішення щодо того, з яких систем збивати літаки, то щодо збиття безпілотної авіації Європа таких рішень не має. Тому для України й українських спеціалістів настав великий і хороший шанс допомогти Європейському Союзу в цьому», — говорить експерт.

За його словами, український досвід щодо захисту неба є важливим для європейських країн. Європа має великі гроші, але їй не вистачає досвіду. До 10 вересня європейці жили з відчуттям, що війна десь далеко і їх це не стосується. Але після того, як декілька разів через дрони заблокувалася робота головного аеропорту в Данії, данці почали по-іншому розуміти реальність.

«Сьогоднішні дрони над Європою — це ті самі «зелені чоловічки», які були в нас у 2014 році в Криму. Пройшло 10 років, і ось як змінюється ситуація на війні. Стіна дронів — це мегапроєкт, але що бракує Європі? Європі бракує динаміки в реалізації. Європа часто грузне в бюрократії, в інституційні та комунікаційні речі. Європейці по інерції живуть довоєнним часом, а мали б жити воєнним.

Присутність Володимира Зеленського у Копенгагені є живим прикладом того, що Європа має навчитися у нас. Окремі українські військові вже відправляються в Данію чи в Польщу, щоби навчати своїх європейських колег, як будувати захист неба проти дронів. Це є таким визнанням України на європейській мапі як країни, від якої залежить безпека Європи.

Зустріч у Копенгагені — це один з ключових моментів, коли ми можемо говорити про роль України, яка убезпечує Європу», — каже Тарас Семенюк.

Читайте та слухайте також: Росія уже гібридно воює з країнами Заходу — Олександр Нотевський

Про зміну суспільної думки в Європі

У демократичних державах є принцип електорального вибору, пояснює політолог. Якщо влада не реалізовує безпеку, то очевидно для опозиційних сил зʼявляється простір, щоб обіцяти цю безпеку. А от якою вона буде — невідомо. Деякі праворадикальні кола в Європі хочуть домовитися з Путіним.

«Зараз будуть відбуватися вибори в Нідерландах. Нагадаю, що там відбулась політична криза, уряд пішов у відставку. Поки що ключовою політичною силою там є праворадикальна партія Герта Вілдерса, який виступає проти міграції», — каже експерт.

Він зауважує, що політичні лідери Словаччини та Угорщини хизуються тим, що до них нічого не летить, бо вони дружать з Путіним. Це така політична ціна уявного спокою і цей тренд можуть підтримувати опозиційні сили й в інших країнах.

«Російські дрони, які залітають на територію ЄС, є таким жестом доброї волі росіян на підтримку деяких опозиційних політиків в Європі. Це дасть їм змогу спекулювати цією небезпекою заради того, щоб здобути політичні бали на майбутніх виборах», — зауважує політолог.

Слухайте та дивіться також: Нам потрібен вал між східним кордоном НАТО і Росією, — Володимир Огризко

Про удари углиб Росії

З боку Дональда Трампа відбувається ескалація слів та зміна риторики щодо Путіна, а не на підтримку України, розповідає Тарас Семенюк, експерт аналітичного центру Solid Info. Трамп зрозумів, що Путін не реагує на його слова, заклики та відчайдушні кроки до зближення. Він також усвідомив, що втрачає репутаційний капітал, який нажив на початку президентської кар’єри. Тому Дональд Трамп перейшов до словесної провокації.

«Трамп не змінив своє позиціювання на підтримку України, але він використовує нашу ситуацію для протистояння з Путіним. Тобто це змагання двох диктаторів, які використовують різні інструменти, щоб показати, хто з них сильніший.

Чи корисно це для нас? Будь-яка зміна риторики Трампа нам є вигідною. Будь-які дані чи продаж більшої кількості зброї вигідніші нам. Тобто ми маємо можливість, використовуючи ці дані, вражати російські цілі на території самої Росії. Як буде діяти Путін, подивимося. Але принаймні ми вже зараз розуміємо, що після щоденних ударів по критичній інфраструктурі Росії, їхня економічна картина не виглядає такою стійкою, як її малюють пропагандисти з Кремля.

Але ми маємо розуміти, що Дональд Трамп неодноразово показав, що є доволі нестійким у своїй позиції. Сьогодні він говорить одне, а завтра говорить зовсім інше», — розповідає експерт.

За його словами, Дональд Трамп використовує стратегію невизначеності, яка може бути позитивною у тому випадку, коли опонент не розуміє і не має можливості прогнозувати подальші кроки. Раніше українці чули постійно про «стурбованість», «глибоку стурбованість» та заклики щодо виведення російських військ з території України.

«Чи це якось змінювало ситуацію? Аж ніяк. Тобто така стратегія невизначеності теж має сенс. Але чи дійсно має Трамп саме це на увазі, я не знаю. Але мені вдається, що зараз у нас є позитивний тренд, бо ми розуміємо, що Сполучені Штати остаточно, вони хоча й не підтримують нас напряму, але принаймні не вискакують з цієї важливої трансатлантичної єдності.

Хоча після останнього виступу міністра оборони Піта Гегсета ми розуміємо, що Сполучені Штати більше концентруються на внутрішніх процесах. Тобто армія концентрується на внутрішніх проблемах. Це означає, що американці розуміють, що в їхній суспільній матриці не все так гаразд, немає єдності. Це те, що вигідно ворогам США — максимально країну ослабити зсередини», — говорить Тарас Семенюк.

Дивіться та читайте також: Трамп нагадує Єльцина пізнього періоду — Олег Саакян

Довідково

Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський прибув до Данії на саміт Європейської політичної спільноти.

Президент Зеленський вже зустрівся з прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен у Копенгагені. Лідери обговорили російську ескалацію та порушення повітряного простору Данії, Польщі, Румунії, Норвегії та Естонії у вересні й шляхи реагування на ці загрози.

Президент подякував Данії за рішення виділити пакет військової підтримки на понад 360 млн євро, який переважно буде спрямований на інвестиції в українське оборонне виробництво в межах данської моделі. Під час зустрічі окремо йшлося про реалізацію ініціативи PURL. Глава держави відзначив внесок Данії в розмірі 90 млн євро. Лідери говорили про подальшу участь Данії в цій програмі.

Володимир Зеленський і Метте Фредеріксен скоординували позиції та узгодили наступні спільні кроки у сфері безпеки.

Цю публікацію було профінансовано урядом Великої Британії в рамках проєкту «СRITICAL INFORMATIONAL NEEDS RADIO CONTENT FOR FRONTLINE AND BORDERLINE UKRAINE COMMUNITIES», що реалізувався Громадським радіо. Погляди, висловлені в цій публікації, належать автору(ам) і можуть не збігатися з офіційною позицією уряду Великої Британії

Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете:

• за посиланням на монобанку https://send.monobank.ua/jar/3xdiYaF8Fu, де за найбільші донати на вас чекають чудові бонуси і подарунки від друзів та партнерів Громадського радіо
• ставши нашими патронами на Patreon 
• PayPal: [email protected]
• Base by Mono