Анастасія Багаліка
Ігор Котелянець
У катівні окупованого Херсона жінкам не давали митися і змушували спати на підлозі — Центр прав людини ZMINA
Жінки у полоні: як утримували жінок у херсонських катівнях, які умови у неволі їм довелося пережити й що мотивувало окупантів хапати жінок і кидати їх за ґрати?
Про це поговорили у черговому випуску програми «Звільніть наших рідних» із правовою аналітикинею Центру прав людини ZMINA Онисією Синюк та координаторкою напрямку документування воєнних злочинів Центру прав людини ZMINA Єлизаветою Сокуренко, які досліджували історії перебування і катування жінок у катівнях Херсонщини.
Довідка: ІТТ №1 у Херсоні — приміщення ізолятора тимчасового тримання Головного управління Нацполіції на вулиці Теплоенергетиків, 3 у Херсоні. У період окупації міста росіяни використовували його як катівню. Через ІТТ на Теплоенергетиків пройшли кількасот викрадених росіянами людей, серед них — 30 жінок. В ізоляторі жінок тримали в окремих камерах, їх було три. Одна камера розрахована на двох людей, втім у період найбільшої наповненості катівні в камері утримували до восьми жінок.
У Центрі прав людини ZMINA знають про історії кількох десятків жінок, які пройшли через цю катівню за час окупації Херсону і Херсонщини.
Як ZMINA працювала з історіями з цієї катівні?
Єлизавета Сокуренко: Ми почали роботу над цим звітом у квітні-травні. Навіть у лютому були у нас епізодичні інтерв’ю з такими жінками. Опитували ми їх в межах польових місій, оскільки наша організація майже щомісяця їздить у польові місії у звільнені населені пункти України. Ми робимо це, починаючи з жовтня минулого року, і опитуємо свідків або потерпілих від різних воєнних злочинів.
- Прицільно наша організація займається документуванням тортурно-нелюдського поводження, насильницьких зникнень і депортацій.
В ході таких місій ми зустрілися в Херсоні з декількома жінками, яких утримували в ІТТ, і опитали десятьох, яких утримували там тривалі терміни.
- Нам відомо про те, що загалом утримували в ІТТ близько 30 жінок. Час їх утримання варіювався від кількох годин і днів до 60 діб.
Деякі з жінок досі перебувають в незаконному утримуванні, їх насильно перемістили на територію поки що окупованої Херсонщини — на лівий берег.
Документуємо ми за міжнародними стандартами прав людини і за стамбульським протоколом, якщо йдеться про катування. Ми опитуємо якомога більше жертв, також опитуємо свідків, родичів, зокрема, для свого чергового звіту ми опитували родичів жінок, які досі перебувають в незаконному утриманні.
Також ми, звісно, відвідували саме ІТТ, для того, аби подивитися, в яких камерах тримали жінок, і загалом, що там залишилось після росіян.
«До жінок в ІТТ ставилися так, само, як і до чоловіків…»
Єлизавета Сокуренко: Однозначно більш поширені фізичні насильства, зокрема катування, були щодо чоловіків, та й чоловіків утримували там у рази більше.
- Відомо, що загалом через ІТТ перейшло близько 400 людей, і 200 людей визнані потерпілими в об’єднаному кримінальному провадженні за фактом незаконного утримання і катування людей в ІТТ.
Але у нас одна жінка сказала таку фразу, що не було жодних ілюзій, що до жінок ставитимуться якось інакше. Тобто з того, як вони потрапляли в ІТТ, в яких умовах їх туди конвоювали росіяни, вони так само були готові, що їх катуватимуть і до них застосовуватимуть фізичне насильство, як і до чоловіків.
Так і було. У нас задокументовані випадки фізичного катування жінок. Психологічному катуванню підлягали всі жінки, оскільки вони чули те, що відбувається в ІТТ, а катування чоловіків відбувалися щодня, починаючи з ночі, і до ранку, починаючи від моменту привезення чоловіків, коли їх конвоювали через двір, коли їх били, коли їх били в камерах.
Читайте також: Тіло жінки, яку у спину розстріляв російський військовий, ексгумували на Херсонщині (ФОТО)
Була прийнятною практика в ІТТ у головного наглядача Андрія «Злого» — він заходив в камери зранку і змушував співати в Росії. Як розповідали утримуванні чоловіки, яких ми також опитували, «Злий» показував пальцем на одного з чоловіків — «ти починаєш читати», потім на другого — «ти продовжуєш», і якщо чоловік не знав слів, його катували струмом безпосередньо в камері.
Те саме, що відбувалось до чоловіків, відбувалося і до жінок: катування, залякування, погрози сексуальним насильством. Ми не зафіксували серед сексуального насильства випадків зґвалтувань щодо жінок, водночас щодо чоловіків такі випадки присутні.
- Випадки сексуалізованого насильства катувань чоловіків – це підключення струму до геніталій. У нас фіксований випадок сексуалізованого катування жінки, яку катували, підключаючи струм до оголених грудей.
Хто такий Андрій «Злий»?
Єлизавета Сокуренко: На початку відомо, що в ІТТ відповідальними за катування і утримання людей були представники Росгвардії. У травні, здається, херсонська поліція висунула підозри дев’ятьом росгвардійцям, зокрема, одному керівнику підрозділу Росгвардії.
Але приблизно в середині серпня відбулася ротація і заїхали нові наглядачі, а попередні росгвардійці поїхали з ІТТ. При цьому вони забрали абсолютно все, що там було, навіть чайники і речі утримуваних людей.
Читайте також: Крик Ольги за сином був страшнішим, ніж ті крики, які чула на «Ізоляції» — Гусейнова про полонену Ольгу Мелещенко
Заїхала інша група, це близько 13 людей, серед яких був оцей Андрій Сергійович, прізвища його не знаємо. «Злий» — це його позивний, так до нього зверталися його, скажімо так, підлеглі.
Є припущення, що ця ротація — це були представники Федеральної служби виконання покарань Росії. Про це говорять утримувані, з огляду на те, що в ІТТ з’явився більш-менш якийсь розпорядок.
Жінок почали вводити на прогулянки та в душ. Чоловіків в душ не водили. До речі, були випадки, коли жінки після душу змушені були бігти коридором, а до них у той час доторкалися струмом і били. Тому чоловіки самі не хотіли йти у той душ.
Також з’явилося триразове харчування.
Цей Андрій «Злий» — росіянин. За описами жінок і чоловіків, яких ми опитали, йому близько 40 років. З розмов, які він вів, він служив на Далекому Сході, має доньку. Високої статури, темне волосся. Щодо звання, то він казав, що він — капітан.
«Злий» також був відповідальним за переведення людей, оскільки в кінці жовтня, коли росіяни вже відступали з Херсону, близько 36 людей, отримуваних в ІТТ, перевели спочатку до Голої Пристані, а потім до селища Новотроїцького Генічеського району. Обидва ці незаконні приміщення супроводжував Андрій «Злий». Серед перевезених було четверо жінок, а також у той час перемістили Колихаєва.
«В Херсоні було багато випадків, коли жінок затримували, але тримали недовго»
Єлизавета Сокуренко: Є випадки, коли жінок затримували й вони тривалий час в ІТТ не перебували. Наприклад, нам розповідали про те, що в певний час росіяни дуже жорстко взялися за так званих «обнальщиків» — людей, у яких можна було зняти гривню готівкою. Є випадок, коли дівчину, яка працювала в такому місці, затримали для того, аби вийти на власника цього закладу і вже з ним росіяни «працювали». Тобто вона перебувала в утримуванні нетривалий час.
Є випадок, коли жінку забрали просто тому, що вона на блокпості відвернулася від росіян, які зайшли в автобус, у якому вона їхала. І через це її теж нетривалий час утримували в ІТТ.
Читайте також: Чому в нашому суспільстві є випадки «шеймингу» людей, які були у полоні, та їхніх родичів?
Умови утримання жінок в ІТТ
Онисія Синюк: Щодо камер, то спочатку їх було дві для жінок. Основна — перша під номером «21», в яку жінок поміщали одразу. Потім з’явилися ще дві, а пізніше з’явилася і третя. І, в принципі, в цих трьох камерах і утримували жінок.
Тут потрібно розуміти, що всі 30 жінок не утримувалися в один час, але камери розраховані, в середньому, на дві-три людини, тобто вони дуже маленькі. Але жінок там утримувалося більше.
- Іноді кількість жінок в одній камері могла досягати восьми. В середньому на постійній основі перебувало в камері до п’яти жінок.
Це абсолютно неадекватні умови утримання, тому що і спати не було де — жінки були змушені спати на холодній підлозі без можливості підстелити навіть якогось матраца. У багатьох жінок сильно погіршилося здоров’я через перебування у таких умовах.
Онисія Синюк/Фото ZMINAУ камерах були рукомийники, в душ інколи водили. Хоча у перший період — липень-серпень, коли почали затримувати жінок, близько 21-го дня в душ не водили взагалі нікого. Тобто це абсолютна відсутність базової гігієни на той момент. Не було можливості змінити одяг, в якому їх затримували, не було можливості його попрати. Потім з’явилася можливість прати у рукомийнику за допомогою засобів для миття посуди.
Після того, як відбулася ротація від строковиків Росгвардії до тих, кого ми підозрюємо як Федеральну службу виконання покарань, ввели оцей, так би мовити, графік, але який, зокрема, використовувався для тиску на отриманих також. Адже він не був регулярний, а залежав від бажання того ж Андрія «Злого». Тобто душ міг бути щоденний, а в якийсь момент щось могло йому не сподобатися і кілька днів поспіль не випускали митися взагалі нікого.
- Душ – це 5 хвилин на всіх жінок разом.
З якою метою окупанти утримували жінок?
Онисія Синюк: Підстави були різні. Ми відстежили кілька категорій жінок, які їх незаконно затримували.
Прицільно затримували тих, хто був пов’язаний якимось чином з українськими правоохоронними органами. Наприклад, це працівниця Національної поліції.
Також це ті, кого росіяни підозрювали в будь-якій причетності чи родинних зв’язках із ЗСУ, правоохоронними органами чи силами спротиву на окупованих територіях.
Це були прицільні затримання для того, щоб, по-перше, придушити спротив на окупованих територіях, по-друге, отримати від них певну інформацію.
Але цими категоріями не обмежувалися. Ми згадували вже випадки використання затримання жінок як заручників. Це не тільки були ті, хто працював з українською гривнею, це були також і родичі. Наприклад, жінку затримували для того, щоб отримати доступ до її чоловіка і в результаті затримати його.
Був також випадок Людмилі та Лариси Шумкових, які є родичками політв’язня Олександра Шумкова. До них прицільно прийшли, їх знали по іменах і їх затримали, щоб дізнатися інформацію про Олександра Шумкова та затримати його знову.
Але були і абсолютно випадкові інциденти, як згадувала Ліза, коли не сподобалася поведінка людини російським військовим і вони затримували таку людину на певний час.
Крім згаданого вже випадку на блокпості, потерпілі свідчили про інший випадок, коли затримали неповнолітню 17-річну дівчину за те, що знайшли у неї фото з її хлопцем-військовослужбовцем. І її на кілька днів затримали та утримували в ІТТ з цієї підстави.
- Був випадок, коли прийшли до родини затримувати й навіть не знали, кого затримувати. Тобто, вони на місці вирішували, чи затримувати чоловіка, чи жінку, чи їх неповнолітнього сина.
Жінки, яких затримували за проукраїнську позицію
Єлизавета Сокуренко: Є у нас випадок затримання директорки гімназії, яка в кабінеті ставленика окупантів на посаду директора висловили свою позицію проти. Наступного дня о п’ятій ранку за нею прийшли та забрали її в ІТТ. Щодо неї застосовували побиття, катування, а також психологічні знущання. Зокрема, її змусили знятися в пропагандистському відео, де вона закликала українських людей віддавати в школу своїх дітей і просила вибачення у Росії.
Вона намагалася зі свого боку зробити все, щоб було зрозуміло, що вона це робить під примусом. Вона була мокра, оскільки перед цим на неї виливали воду.
Є також ті, кого з ІТТ вивезли — це чотири жінки. Одній вдалося повернутися на неокуповану територію з окупованої поки що частини Херсонщини і від неї ми отримали свідчення про тих, хто там залишається.
Ще одну жінку випустили. Але вона не має змоги повернутися на неокуповану територію наразі, росіяни їй це не дозволяють. Вони мають важелі впливу, як залишити людину там, де їм потрібно, щоб вона залишалась.
Читайте також: У «жіночому обміні» є жінки без жодних документів і їм складно відновити паспорт — звільнена з полону Людмила Гусейнова
І двох жінок досі незаконно утримують.
Їм усім росіяни закидають співпрацю зі збройними силами України і корегування. Наскільки ми знаємо кримінальних справ щодо них не відкрито, єдиний випадок, про який нам відомо, що стосовно жінки відкрито кримінальну справу — це стосовно працівниці Національної поліції.
Оскільки це працівниця поліції, то в неї, відповідно, була табельна зброя. Вона під час захоплення Херсону, під час окупації не з’являлася на робоче місце, щоб не співпрацювати, але в певний момент до неї вже прийшли адресно. На той момент їй повідомили, що це перевірка документів, тобто їй відразу не пред’явили це обвинувачення. Потім її певний час утримували в ІТТ Херсону і лише згодом її відвезли знову в відділок, де пред’явили обвинувачення, і після того її утримували вже в СІЗО в одиночній камері.
А потім змінили запобіжний захід з тримання під вартою на підписку про невиїзд.
Градація місць утримання у Херсоні та «сортування» в’язнів
Єлизавета Сокуренко: Є певна відмінність між утриманням учасників територіальної оборони, колишніх учасників Антитерористичної операції та військовослужбовців. Їх так само отримували і в ІТТ, і в приміщенні підвалу Головного управління Національної поліції. Ставлення до них було вкрай жорстоке, є випадок в смерті чоловіка, про який нам розповіли Шумкови.
Мені складно говорити про цю логіку росіян наразі, тому що треба масштабно досліджувати кожне місце утримання. Ми знаємо про стихійні місця утримання у підвалах приватних будинків, в гаражах, біля заправок, СТО. Йдеться не тільки про Херсон, а й про інші звільнені території.
Читайте також: «У росіян було готове досьє на всіх полонених» — дружина цивільного заручника з Нової Каховки Сергія Цигіпи
Цих людей утримували нетривалий час і потім переводили, що свідчить про певну систему — їх переводили туди, де з ними працюватимуть «фахівці».
Є у нас опитаний учасник територіальної оборони, якого отримували в трьох місцях в Херсоні. Утримували його в ІТТ, далі в СІЗО ФСБ і в СІЗО в Сімферополі. На нього було відкрито кримінальну справу за участь у проукраїнських мітингах.
Ми не припиняємо говорити про Херсон, хоча його звільнення відбулося ще в листопаді минулого року. Але ще дуже багато воєнних злочинів росіян там треба розслідувати, дослідити, встановити і розказати про людей, які пройшли через російські катівні.
Окрім правозахисних організацій і правоохоронних органів, російські катівні на звільнених територіях обстежували і представники Міжнародного Кримінального суду, аби справедливо розслідувати воєнні злочини, які відбуваються на території України.
Під час візиту фахівці МКС побачили близько 10 місць, де були зафіксовані ознаки воєнних злочинів щодо цивільного населення, серед яких катування та вбивства у місцях незаконного тримання, невибіркові обстріли місць масового скупчення людей, медичних закладів, багатоквартирних житлових будинків.
Дуже велику роль в тому, щоб ці воєнні злочини не пішли в забуття, грають люди, які були свідками цих воєнних злочинів, які можуть поділитися інформацією. Ми завжди закликаємо таких людей з окупованих територій, або тих людей, які були вимушені виїхати з окупованих територій, повідомляти їх.
Зокрема, існує Telegram-бот «ЕнергодарСОС», який збирає такі свідчення, через які можна швидко, зручно і безпечно повідомити про воєнні злочини росіян. Ці свідчення будуть використані для притягнення винних до відповідальності
Нагадаємо, що сьогодні правозахисникові Максиму Буткевичу виповнюється 46 років: вже рік він перебуває у російському полоні. Вчора ж президент України Володимир Зеленський у своєму вечірньому відеозверненні наголосив, що Україна не може «залишити жодної нашої людини, жодного міста й села в російській неволі». Він додав, що усюди, де триває російська окупація, панують насильство, приниження людей.
Ця програма виходить за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Обʼєднання родичів політвʼязнів Кремля та Громадського радіо і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
