Чи змінилися умови перебування у Німеччині для українських біженців?

Наскільки складно у Німеччині знайти житло, роботу та отримати медичну допомогу? Як приймає країна українських громадян? Розповідає Аліна Курлович, українська журналістка, яка з березня живе в Німеччині.

Ведучі

Вікторія Єрмолаєва

Гостi

Аліна Курлович

Чи змінилися умови перебування у Німеччині для українських біженців?
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2023/01/hr_marafon_v-2023-01-12_kurlovich1.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2023/01/hr_marafon_v-2023-01-12_kurlovich1.mp3
Чи змінилися умови перебування у Німеччині для українських біженців?
0:00
/
0:00

Аліна Курлович: Німеччина досить стабільна у своїх обіцянках. Як на початку війни вона говорила про підтримку українців, так вона і робить. Єдине, що я чула — це покращення. Німеччина обіцяла з Нового року підвищити виплати для українців на 50 євро. Це не значна сума, але вона зможе дозволити хоч трішки краще почуватися, оскільки ціни на продукти та на все інше досить зросли. Наприклад, якщо 4-5 місяців тому виплат, які надавала Німеччина, було достатньо для життя, то наразі їх не вистачає.

Німеччина скасувала безкоштовний проїзний квиток, який тривав до вересня. З самого початку це була доброчинна акція від німецької влади. Зараз цього немає і це обтяжує. Тому що проїзд громадським транспортом тут вище, ніж в Україні таксі. Я навчалася в німецькій школі. Мій квиток на транспорт коштував 140 євро. Виплати я мала 400 євро. Якщо людина не працює, наприклад, і має придбати проїзний за 140 євро, це б’є по гаманцю. Доводиться викручуватися.

  • Але дякуємо і за цю допомогу. Насправді те, що вони роблять, це дуже не мало.

На початку війни було складно в Німеччині. Вона була не готова до такого шквалу біженців. Соціальним структурам було важко справлятися: сплачувати виплати, опрацьовувати документи, проводити співбесіди, допомагати з роботою. Зараз все налагодилося. Є алгоритми, схеми, поради. За час нашого тут перебування стало комфортніше.


Слухайте також: Не можемо подумати на когось конкретно: біженка з України у Німеччині про погрози


Робота та мовні курси

Аліна Курлович: Працевлаштуватися досить складно. У Німеччині працювати ти можеш лише з англійською, якщо ти знаходишся в академічному колі, в університеті, наприклад. Якщо ж потрібно працювати продавчинею або водійкою трамвая, ти обов’язково маєш знати німецьку мову. Рівень має бути не менше В1. Так за законом Німеччини. Це стало важким моментом для українців. Вони готові працювати, але не можуть через незнання мови. Мовні курси доступні та безкоштовні. 4 години на день упродовж року. Це називається «Інтеграція». Тут не тільки мова, а ще культура, менталітет, традиції. Наразі всі школи забиті. Я, наприклад, не можу потрапити в школу вивчення мови. На наступні мої курси я зможу піти лише у квітні.

Медичне страхування

Аліна Курлович: Розкажу свій досвід. У мене почалися сильні болі після Різдва. Почала шукати лікаря. Але усі були на канікулах. З 27 грудня по 1 січня потрапити до лікаря досить складно. Я поїхала до стаціонарного відділення. Там мене прийняли без направлення від мого лікаря, а це обов’язково в Німеччині. За кілька годин мене прийняли лікарі й сказали, що мені терміново потрібна операція. У мене нічого не було з собою. Я не була готова залишатися на операцію. Мені сказали, щоб я не хвилювалася, мені все дадуть. «Операція завтра». Про гроші мене не питали взагалі. Просто номер страхування. Усіх українців застраховували десь у червні. Це все працює до тих пір, поки українці не почнуть працювати. Коли вони виходять на роботу, вони самі сплачують за страхування.

Коли мене поклали на операцію, мені запросили перекладача. Лікарка мені буквально малювала, як буде проходити моя операція. Перекладачка мені пояснювала. Все для того, щоб я була переконана, що все буде добре і щоб я не хвилювалася. Вони навіть були готові говорити з моєю українською лікаркою, щоб пояснити важливість цієї операції. А після операції, коли я змерзла в ноги, медсестричка мені надягла новенькі носочки. Це дуже зворушливо. Відчувається турбота.

Житло

Аліна Курлович: Влада часто озвучує питання, що житла не вистачає. Вони постійно думають куди розселяти українців. У Німеччині замало житла навіть для німців і тих, хто приїхав до війни. Коли приїхали українці з початку повномасштабного вторгнення, їх почали забирати до себе сім’ї. Тут популярні будинки, наприклад, на 3 поверхи. То українцям виділяли кімнати на одному з поверхів. Зазвичай це напівпідвальний варіант. З житлом було дуже важко ще навесні. Я шукала три місяці. Знайшли через знайомих. Деякі українці досі шукають. Деякі живуть у приймальних родинах із самого початку. Німці дуже радо приймають. Іноді просто не хочуть розлучатися з нашими і не відпускають.


Читайте також: До чого готуватися українцям, які планують виїхати за кордон у 2023 році?


Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі

Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

 

 

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту.


Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS