facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Рівний доступ навчання та професійного розвитку: як це зміниться з євроінтеграційними процесами в Україні

Чому досі існують хибні уявлення про ролі чоловіків та жінок у суспільстві, та як це впливає на формування стереотипів про «чоловічі» та «жіночі» професії?

Рівний доступ навчання та професійного розвитку: як це зміниться з євроінтеграційними процесами в Україні
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 4 хвилин

Якою є роль держави та інформаційної політики у викоріненні гендерних стереотипів? Де доступ до професії є більш досяжним — у державному чи приватному секторі? Що таке гендерно-правова експертиза та як вона впливає на якість законів в контексті дотримання гендерної рівності? Яку роль відіграють спеціальні комісії щодо розслідування сексуальних домагань та що робити, якщо ви зазнали таких домагань на роботі?

Відповіді на ці питання — у подкасті «Інтегруючись в ЄС: розмови про гендерну рівність», який презентує Асоціація жінок-юристок України «ЮрФем» спільно з Громадським радіо.

Гостя: Людмила Сугак, заступниця Міністра юстиції з питань європейської інтеграції

Яна Брензей: Що Україна має зробити на законодавчому рівні, аби державно закріпити доступ чоловіків і жінок до різних професій, аби цей доступ був рівним?

Людмила Сугак: Особисто я вважаю, що немає єдиної відповіді, що зараз ми внесемо зміни до конкретного закону, приймемо конкретну «підзаконку» — і ми розв’яжемо це питання. Питання гендерної рівності тривале в часі. Тому що суспільство розвивається, розвиваються, змінюються потреби. Відповідно, законодавство буде змінюватися, тому що суспільні відносини завжди випереджають правове регулювання. І це нормально. Від того, як буде змінюватися суспільство, підходи в суспільстві, — ми будемо змінювати правове регулювання. На сьогодні в Україні є Національна стратегія з прав людини, яка передбачає внесення змін і вдосконалення законодавства в частині гендерної рівності, зокрема це припинення розриву між оплатою праці, унормування доступу до роботи чоловіків і жінок. Крім того, Україна є стороною багатьох міжнародних договорів, які вимагають привести цю рівність у відповідність. Тому що рівність і гендерна, як і будь-яка інша, — це основа демократичного суспільства і правової держави, а тим більше зараз, напередодні вступу України до Європейського Союзу, у нас є дуже багато зобовʼязань. У нас були зобовʼязання і як в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, там є окремі розділи.


Читайте також: Гендерна рівність — це не лише справа жінок — експертка про феміністичну зовнішню політику


Про рівний доступ до професій та навчання

Яна Брензей: Що зміниться практично для наших громадян у звʼязку з євроінтеграційними процесами в Україні саме в питанні рівного доступу до професій, до навчання, до професійного розвитку?

Людмила Сугак: По-перше, думаю, що ми перестанемо вірити в те, що є жіночі та чоловічі професії, жінки перестануть думати про те, що, якщо я оберу гіпотетично не «жіночу професію», мені буде складно знайти роботу, у мене буде менша заробітна плата, тому що там традиційно склалося, що ці посади займають чоловіки. Я думаю, що це насамперед надасть певну свободу жінкам, які зможуть відстояти себе, зможуть себе забезпечувати, формувати своє майбутнє, професійне в тому числі.

Яна Брензей: Коли ми приходимо після університету на роботу… Нехай ми отримали ту роботу, яку суспільство, чомусь, вважає «чоловічою», так. Далі тут, як у процесі отримання вакансії, так початку професійної діяльності, що тут може змінитися на краще саме в тому, аби жінок не дискримінували саме за на гендерною ознакою?

Людмила Сугак: Я б тут насправді розділяла дві таких категорії: є державна служба і є приватний сектор. Якщо ми говоримо про державну службу, усі ми знаємо, Конституція України зобовʼязує органи діяти в межах і в спосіб, визначений законодавством. Є законодавство про державну службу, про працю. Тобто тут встановлений порядок відбору та призначення на посади. Державних службовців обирають, відповідно, за освітою, кваліфікацією, навичками, досвідом. І тут дискримінації практично нульовий рівень, як я особисто вважаю. Тому що тут чіткі, встановлені правила. Якщо ми говоримо про приватний сектор, то, безумовно, може бути роботодавець, який обирає на конкретну роботу чоловіка, тому що він вважає, що він може виконувати цю роботу краще. Роботодавець не розуміє сам, відверто кажучи, що це є дискримінація, що це порушення чинного законодавства і, в принципі, загальних підходів у світі. Тому тут ми розширимо, в принципі, «scope» професій жінок до цих посад.

Слухайте також інші випуски подкасту «Інтегруючись в ЄС: розмови про гендерну рівність»:

  • Гендерна рівність в Україні може бути в тренді завдяки європейській інтеграції — Неллі Яковлєва
  • Україні потрібна розвинена мережа ясел, які будуть приймати дітей до 3 років — Інна Совсун 
  • Зробити так, щоб у жінок і чоловіків були рівні можливості для самореалізації у суспільстві — про це і є гендерна політика — Левченко

Проєкт реалізується завдяки підтримці Європейського Союзу в рамках проєкту «Мережа гендерних аналітичних центрів: посилення спроможності задля розробки передових політик, оцінки впливу, стратегічної адвокації та сфокусованих комунікацій щодо політик», що впроваджується Українським Жіночим Фондом у партнерстві з Офісом Віцепремʼєр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та Офісом Урядової уповноваженої з питань гендерної політики.

Інформаційні партнери: Громадське радіо, НВ та Медіацентр Україна


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Щоб не як з Glovo: юрист пояснив принципи бронювання працівників від мобілізації

Щоб не як з Glovo: юрист пояснив принципи бронювання працівників від мобілізації

Не чекайте, доки постукається ТЦК — експертка Lobby X про рекрутинг в армію

Не чекайте, доки постукається ТЦК — експертка Lobby X про рекрутинг в армію

Приборкувачка тигрів і німфоманка: 5 фактів про Раю Троянкер з «Будинку „Слово“»

Приборкувачка тигрів і німфоманка: 5 фактів про Раю Троянкер з «Будинку „Слово“»

Памʼятати про Вовчанськ — це єдність суспільства — Андрій Заєць

Памʼятати про Вовчанськ — це єдність суспільства — Андрій Заєць