Анжеліка Рудницька: Радіодиктант — це одна з моїх улюблених загальноукраїнських забав. Це такий наш інтелектуальний флешмоб. Тому я беру в ньому участь. Насправді я вже не можу згадати, з якого року я беру в цьому участь. З початком війни у 2014 році я стала амбасадором радіодиктанту. Взяла на себе відповідальність організації локацій для писання диктанту у прифронтовій зоні на Луганщині, Донеччині. Ми писали з військовими, дітьми, студентами. Навіть в якийсь рік ми збиралися в університеті в Сєвєродонецьку. Було так багато людей, що не вистачало місця. Люди сиділи впритул один одного. Мене це тоді дуже вразило. Можна скільки завгодно казати, що це було примусом, але ніхто їх не змушував. Ми тоді робили пряме включення в загальноукраїнський ефір. Це була подія для Сєвєродонецька.
Анжеліка Рудницька: Цього року ми писали радіодиктант в бомбосховищі Києво-Могилянської академії. Було гарно, гостинно, чудова компанія, прекрасна атмосфера. Диктант написали, наобнімалися, нафотографувалися. Я задоволена. Мені здавалося, що цьогорічний диктант був легким і щемливий. У якийсь момент мені почало здаватися, що Олексій Гнатковський читав надто швидко. Але насправді ні.
Читайте також: Радіодиктант національної єдності-2023: хто напише і читатиме текст
Євген Савватєєв: Як люди з окупованих територій цьогоріч писали диктант?
Анжеліка Рудницька: Ми підтримуємо зв’язок із Донеччиною, Луганщиною. По всій Україні люди з тимчасово окупованої Луганщини писали радіодиктант. Всі громади приєдналися. Диктант національної єдності — це ще один привід вбратися в українські сорочки, прикраси.
Євген Савватєєв: Ви казали, що мова — це наша зброя, щит та основа української ідентичності. Наскільки ця зброя зараз діє?
Анжеліка Рудницька: Перший крок на зустріч українській мові — найважливіший. Людина повинна усвідомити, що це і наша зброя, і наш щит. Як ми вирізняємо наших земляків за кордоном? Звісно, за мовою. За кордоном, звичайно, це більш помітно як мова ідентифікує людину. Коли я на вулиці чую російську ще й московським акцентом, мені хочеться дзвонити в поліцію. Бо я не знаю, чи не є ця людина безпечною. Мова стала нашим індикатором «свій-чужий». Як інакше ти можеш це визначити?
Багато людей після повномасштабного вторгнення прийняли для себе рішення говорити українською мовою. Не тільки в публічній сфері, а й в побуті. Для них це питання гідності. Якщо ти українець, ти не можеш розмовляти мовою, якою віддають наказ тебе вбивати. Варто тільки про це подумати. Не знаю, які ще потрібні аргументи, щоб переконати людину не користуватися мовою ворога.
Українці мають єднатися. Ми точно не будемо єднатися навколо «русского мира» та навколо «русского языка». Ми маємо єднатися довкола всього українського.
Читайте також: Тарас Шамайда: Київ вперше за 150 років став містом, в якому переважає українська мова
У 2022 році радіодиктант писали десятки тисяч людей у різних куточках світу. Так українці встановили рекорд. Текст диктанту був присвячений рідному дому. Читала диктант акторка Ада Роговцева.
Цього року радіодиктант національної єдності писали 27 жовтня, у День української писемності та мови. Авторкою тексту стала поетка, перекладачка, Катерина Калитко. Читав диктант актор, театральний режисер, Олексій Гнатковський. До методичної роботи над радіодиктантом вже традиційно долучиться мовознавиця, докторка філологічних наук Лариса Масенко.
Нагадаємо, акцію започатковано 2000 року. Відтоді щороку всі охочі можуть взяти участь у написанні радіодиктанту та не стільки з’ясувати, чи добре знають українську мову, як продемонструвати єдність з усіма, хто любить і шанує українське слово.
У грудні 2022 року у звіті на платформі для вивчення мов Duolingo йшлося про те, що після повномасштабного вторгнення російських військ в Україну понад 1,3 мільйона людей у всьому світі почали вивчати українську мову на знак солідарності.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі