facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

41% респондентів спілкуються виключно українською — це істотне зростання — Володимир Кулик про соцдослідження

Про дослідження співвідношення мови та ідентичності у сучасній Україні говорили з Володимиром Куликом, доктором політичних наук, провідним науковим співробітником відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.

41% респондентів спілкуються виключно українською — це істотне зростання — Володимир Кулик про соцдослідження
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 3 хвилин

4–27 грудня 2022 року методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера опитано 2005 респондентів, які в цей час мешкали на території України (в межах, підконтрольних українській владі до 24 лютого 2022 року). Максимальна похибка результатів опитування становить 2,4%.


Володимир Кулик: Я замовляю такі опитування вже вп’яте, ставлячи переважно ті самі запитання — про мову і трохи про ідентичність, щоб мати змогу вивчати зміни у відповідях. Останнє опитування було в травні 2017 року, тому порівняння нових даних із попередніми дає змогу оцінити зміни за останні п’ять років, а особливо за минулі десять місяців — бо можна припустити, що найбільші зміни спричинила саме повномасштабна війна.

Найважливішою, як на мене, зміною стало різке збільшення частки респондентів, які кажуть, що спілкуються у повсякденному житті переважно українською мовою, та відповідне зменшення частки російськомовців.

Я питав окремо про:

  • спілкування в родині;
  • спілкування на роботі або в навчальному закладі;
  • користування інтернетом.

В усіх цих сферах життя я відзначив істотне зростання частки української мови порівняно з опитуванням у травні 2017 року.

Може декого ці цифри не вразять, але мене вражають, бо співвідношення мовних груп змінювалося досить повільно, і навіть 2014 рік на це не дуже вплинув. Так-от, у грудні 2022-го 41% респондентів сказали, що спілкуються тільки українською мовою, ще 17% — «у більшості ситуацій» українською, натомість тільки російською говорять 6%, а переважно російською — 9% (ще 24% сказали, що вживають обидві мови «рівною мірою»). Порівняно з 2017-м частка повних і переважних україномовців збільшилася на 8%, а частка російськомовців зменшилася аж на 11%. Ще більше вражає регіональний розподіл: навіть на сході та півдні, судячи з відповідей, україномовців тепер не менше, ніж російськомовців (29% проти 27%).

Такі результати означають, що українці зрозуміли, що тепер правильно, належно та відповідно говорити українською мовою. Уявлення про доречність та правильність вживання української мови значно поширилося. Тепер люди, які говорили російською, не хочуть нею користуватися і щоб їх вважали російськомовцями.

  • 95 % опитуваних сказали, що вони українці. Це дуже важливо: вважати себе українцем і україномовцем, тому що вони живуть в Україні та підтримують її.


Читайте також: Нам ще до 24 лютого було зрозуміло, що Росія хоче знищити не тільки Україну як державу, а і її самоідентичність — Олексій Кляшторний


Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі

Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

 

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту.


Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Є жінки, які ходять у ТЦК і пишуть заяви з проханнями забрати їхніх чоловіків в армію: адвокат

Є жінки, які ходять у ТЦК і пишуть заяви з проханнями забрати їхніх чоловіків в армію: адвокат

Лідія Смола: Для західної аудиторії образ Навальної може бути трагічнішим, ніж жертви у Чернігові

Лідія Смола: Для західної аудиторії образ Навальної може бути трагічнішим, ніж жертви у Чернігові

Роман Погорілий: Половина села Роботине у «сірій зоні», яка під вогневим контролем Сил оборони

Роман Погорілий: Половина села Роботине у «сірій зоні», яка під вогневим контролем Сил оборони