Ілюстративне фото
Ольга Лущик: Реформи в освіті не можуть бути односторонніми. Міносвіти щось придумало, впровадило, суспільство обурюється, скаржиться, на основі цього приймаються зміни. Приклад проєкту «Кар’єрно-орієнтована школа» — це якраз ситуація, яка має зовсім іншу природу. Це коли батьки, викладачі та методисти сіли разом, подумали та запропонували можливий варіант відповіді на дуже поширене дитяче питання: «Для чого я все це вчу»?
Батьки постійно змушені мотивувати своїх дітей вивчати той чи інший предмет. А дитина каже, що їй це ніколи не знадобиться. Отже, є потреба говорити дітям про те, де ж вони все-таки зможуть застосувати знання з того чи іншого предмету, і відповідно до цього усвідомлено ухвалювати своє самостійне рішення: чи хочуть вони його вивчати. І ще одне питання — а яким буде моє майбутнє, якщо я відмовлюся від цього предмета?
Проєкт Career Hub існує не перший рік. В нашому Facebook є багато інформації. І для учнів в тому числі. Там можна пройти тестування, визначити, які ти маєш схильності та до чого, можна познайомитися з різними професіями. Все це розроблялося громадською організацією Центр розвитку корпоративної соціальної відповідальності у партнерстві з Міністерством освіти і науки України.
Зараз у цьому проєкті ми доросли до того, що запропонували школам спробувати внести деякі зміни для того, щоб вони могли відповісти на запитання дитини: «Навіщо я все це вчу».
Читайте також: У Міносвіти розповіли про навчання дітей з окупованих територій в українських школах
Ольга Лущик: Ми пропонуємо, щоб школа давала більше інформації про різні професії, які може здобути дитина у майбутньому. І щоб цей процес знайомства з професіями починався якомога раніше, відбувався в різних доступних для школи форматах. Наприклад, у молодших класах можна говорити з батьками та знайомитися з професіями, які є у батьків учнів, які навчаються в цьому класі. Можна їздити на екскурсії, дивитися фільми та аналізувати, про які саме професії іде мова. У такий спосіб ми формуємо в дитини максимально широке коло того, які професії їй можуть бути доступні в майбутньому.
Пропоную, за нагоди, всім провести такий експеримент — запитати, скільки ваша дитина знає професій. Мій досвід такий — я запитала племінника, він назвав близько 10 професій. Я спитала у нього, чи знає він таку професію як механік. Він сказав, що знає, але не знає, чим займаються ці люди. Виходить, що діти знають лише ті професії, які мають безпосереднє відношення до їхніх батьків і все. Або романтизовані професії, як співак, актор, менеджер, військовий.
Коли у дитини в голові є багато різних професій, тоді ми переходимо в старшу школу і там ми вже не розповідаємо про професії, а говоримо про те, що «цей конкретний шматок інформації вам потрібен у випадку, якщо ви хочете бути…». Якщо діти це чують, їм простіше сприймати цю інформацію і уявляти себе в можливих професіях. Крім того, в старшій школі ми пропонуємо робити зустрічі з представниками різних професій для того, щоб діти могли запитати про те, чим насправді займається та чи інша людина, які є складні моменти в цій роботі, до чого готуватися, де в Україні готують таких фахівців тощо. Саме така концепція закладена в моделі «Кар’єрно-орієнтована школа».
Читайте також: Без «заочки» і з грантами на навчання. Якою бачить вищу освіту Міністерство?
Ольга Лущик: Важливо, не лише щоб дитина розуміла, який напрям кар’єрного розвитку їй обрати. Крім цього ми пропонуємо, щоб школа давала інформацію і про те, як дитина в майбутньому зможе організувати свою працю. Наприклад, що людина може бути найманим працівником або заснувати власну справу. Можна стати автором стартапу — розробити його і продати. Можна бути працівником громадської сфери, державних установ. Всьому цьому потрібно навчатися.
Крім того, ми говоримо про те, що важливо, щоб школа давала базові знання, пов’язані з тим, які права має людина на своєму робочому місці. Умови праці, трудове законодавство, базова інформація про те, на який захист від держави може розраховувати будь-яка працююча людина. Фінансова грамотність теж є невід’ємною частиною інформації, яку дитина мала б отримати в школі.
Читайте також: «Проблема в тому, що ні освітяни, ні батьки не знають, чого хочуть від школи» — інтерв’ю з Володимиром Співаковським
Як повідомлялося, у жовтні Кабінет міністрів запропонував на розгляд Верховної Ради законопроєкт про реформу вищої освіти в Україні, яка, зокрема, передбачає скасування заочної форми навчання у вишах. У Міносвіти очікують, що законопроєкт може вступити в дію з наступного навчального року.
Мінцифри разом з міжнародними партнерами запускають новий освітній проєкт «IT Generation». Про це повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. За словами Федорова, на першому етапі планується навчити тисячу українців ІТ спеціальностям. Це не лише розробка, але й навички менеджменту та дизайн. На другому етапі навчання пройдуть близько двох тисяч українців. Далі планується безплатно навчити 30-40 тисяч громадян.
Раніше ми повідомляли про те, що навчання у школах з 1 вересня 2023 року планується в очній формі. Попри ризики, і школярам, і студентам, слід надолужувати втрачені за три останні роки прогалини у здобутті знань (через коронавірусну хворобу Covid-19 та війну). Таку думку висловив міністр освіти Оксен Лісовий. Він додав, що ризики переходу на офлайн навчання все ж залишаються високими.
Нагадаємо, раніше ми на Громадському радіо розповідали історії вчителів, які на початку повномасштабного вторгнення вирішили стати на захист України. Вони не лише воюють на «гарячих» напрямках, а й втілюють на війні педагогічний досвід.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі