Анастасія Багаліка
Росіяни перевозять наших військовополонених з місця на місце, щоб «замести сліди» і їх ніхто не знайшов — дружина «азовця»
Про спільноту Родин Оленівки (Olenivka Families Community): їхню діяльність, намагання відновити розслідування масового вбивства та скалічення військовополонених та повернути всіх, хто був у бараці під час теракту в ніч з 28 на 29 липня 2022 року та вижив.
Ведучі1
Гості1
Фото: Facebook Olenivka Families Community
Гостя — Марія Алєксєєвич, дружина військовослужбовця полку «Азов».
Марія Алєксєєвич: Мого чоловіка звати Сергій. На жаль, я не знаю, де він зараз. Рік тому, коли наші оборонці Маріуполя виходили з «Азовсталі» за наказом, я знала, що він був у Оленівці. Він потрапляв на російські відео. У червні 2022 року він був на трьох відео в російських Telegram-каналах. Я знала, що він живий, що він в полоні та перебуває саме в Оленівці. Коли стався теракт, я не знала, де він був. Бо була інформація, що наших військових з Оленівки перевозили в інші місця утримання.
Коли стався теракт, Росія опублікувала списки поранених і загиблих. У списку поранених я знайшла свого чоловіка. Звичайно, мало було віри в ці списки. Але 3 серпня 2022 року росіяни опублікували відео постраждалих від теракту військових. На одному з них я впізнала свого чоловіка. Знаю, що у нього поранення.
- У нашій спільноті є родини загиблих і поранених. Ми боремося за звільнення поранених. Це наша головна мета на сьогодні. Водночас ми також боремося за гідне вшанування страчених захисників.
View this post on Instagram
Читайте також: Вперше і востаннє брат дзвонив з полону рік тому з Оленівки — активістка Софія Черепанова
«РФ не дає відомостей щодо військовополонених»
Марія Алєксєєвич: Була інформація, що в кінці вересня 2022 року військовополонених «азовців» вивезли на територію Росії. Куди саме — не відомо. «Азовців» тримають ізольовано від інших. Тому вкрай складно дізнатися щось. А міжнародні організації не мають доступу до колоній: ні на території РФ, ні на тимчасово окупованих територіях України. Тому залишається тільки чекати.
Росія не дає відомостей щодо військовополонених. Я постійно спілкуюся з Міжнародним Комітетом Червоного Хреста. Пишу їм листи про те, що вже рік минув, а ми досі не маємо усіх прізвищ людей, які були в тому бараці та кому вдалося вижити. Також я зверталася до робочої місії ООН, яка займається саме безвісти зниклими та військовополоненими. Вони відправляли запит на Росію в кінці минулої осені. Мені відповіли, що Росія не надає ніяких відомостей про військовополонених.
Я знаю, що мій чоловік перебував у лікарні Донецька. Знаю це від його звільненого з полону побратима. Він мені зателефонував і повідомив, що Сергій вижив, дійсно поранений. Про характер поранення він не повідомив. Сказав тільки, що ушкоджена нога. Знаю про те, що Сергій перебував у лікарні один місяць. А потім його знову повернули у колонію в Оленівці. У кінці вересня його перевезли в Росію.
Читайте також: Керівники Оленівки стояли в кінці алеї, на якій падали і помирали «азовці», і просто пили каву — Тетяна Катриченко
Чи правда, що РФ намагається «заховати» українських військовополонених?
Марія Алєксєєвич: Так і є. Про це нам казали навіть працівники Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Вони приблизно з зими минулого року розповідають нам про те, що росіяни дійсно перевозять з місця на місце наших військовополонених просто для того, щоб «замести сліди», щоб їх ніхто не знайшов. За якою логікою це робиться? Не зрозуміло.
31 грудня від звільнених військовополонених була інформація про мого чоловіка. Пізніше не було нічого. Я спілкуюся з родинами інших «азовців». Знаю, що, на жаль, багато хто з вересня не має жодної інформації про свою рідну людину. Багато хто навіть не знає, чи жива вона.
Зараз ми плануємо поїхати за кордон. Для того, щоб просити країни, аби вони виступили посередником в обмінах. На Росію є важелі впливу. Ми вже бачили такі приклади. Також ми хочемо привернути увагу до міжнародного розслідування. У цьому напрямку багато працюємо останні декілька місяців. Ми намагаємось комунікувати з адвокатами, правозахисними українськими організаціями, які могли б нам допомогти зрозуміти механізм і те, хто саме з міжнародних організацій може взятися за справу теракту в Оленівці.
- Вони нам потрібні для того, щоб знайти всіх організаторів, виконавців і причетних до цього теракту, аби покарати та притягнути до відповідальності.
Спільнота родин військовополонених, загиблих і постраждалих у теракті в Оленівці, розпочинає свою роботу.? pic.twitter.com/YBEqKtBlHk
— Olenivka Families Community (@olenivkafam) April 24, 2023
Міжнародне розслідування
Марія Алєксєєвич: На державному рівні розслідуванням теракту в Оленівці займається Офіс генерального прокурора та СБУ. Ми з ними консультуємось щодо звернень до міжнародних інстанцій і судів. На жаль, в січні цього року місію ООН зі встановлення фактів вбивства військовополонених в Оленівці розформували через те, що Росія не надала гарантії безпеки та доступу до місця злочину. Зараз ми розуміємо, що не зможемо відновити цю місію. Тому що Росія так і не надає доступу. І думаю, що цей доступ вже не потрібен.
Пройшло понад рік часу. Там вже немає що досліджувати. Окрім того, є факти, на основі яких можна розпочати розслідування. Це і опитування свідків, які повернулися з полону, і можливий огляд тіл загиблих. 11 жовтня 2022 року повернули тіла загиблих в Оленівці українських військових. Наскільки нам відомо, всіх. Поки що не оголошується остаточна цифра загиблих у теракті, бо розслідування триває.
Чи варто теракт в Оленівці розглядати як окрему справу?
Марія Алєксєєвич: Ми вважаємо, що справу треба відокремити. Ми про це говоримо з самого початку створення нашої спільноти. Тільки місяць тому до нас почали прислуховуватися в цьому плані. Сподіваюся, так і буде. Однак якщо говорити про міжнародні спільноту та суди, це буде зробити складно. Тому що, наприклад, Міжнародний кримінальний суд (МКС, — ред.) розслідує тільки ті справи, які хоче. Якщо вони не захочуть взятися за тему теракту в Оленівці, доведеться шукати інші варіанти. Але зараз ми думаємо саме про МКС. Готуємося до того, щоб із ними зв’язатися та надати свідчення: наші, як рідних, і свідків. Окрім цього, наша держава також може надати їм різні факти.
Читайте також: Після пережитого потрібен час — голова ГО «Жінки зі сталі» про звільнених «азовців»
За яким принципом складені списки військовополонених?
Марія Алєксєєвич: Напередодні теракту українських військовополонених в Оленівці зібрали за списком. За цим списком їх перевіряли. Декілька разів. Це бійці полку «Азов». Наскільки нам відомо. На жаль, повного списку у нас немає. Це 193 людини. А РФ опублікувала списки на 48 загиблих, 2 померлих по дорозі до лікарні, поранених 73. Не виходить 193 людини. Ще 30-40 треба знайти. Це складно зробити. У нас немає додаткових ресурсів.
Ми підключаємо правозахисні організації. Просимо їхньої допомоги. Окрім цього, ми залучилися підтримкою розслідувачів. Також ми створили свій офіційний бот «Оленівка-бот».
Він створений для того, щоб люди, які, можливо, бояться надати свідчення на загал, зробили це там. Сподіваюся, що зможемо відтворити цей логічний ланцюжок. Для цього нам треба розслідувати і те, що було до теракту. Можливо, були якісь допити. Можливо, щось інше, що повпливало. Має бути якась логіка.
- Ніхто з нас не вірить, що цей список випадковий.
«Я не хочу, щоб про мого чоловіка забули. Тому я про нього говорю»
Марія Алєксєєвич: Мій чоловік не підтверджений «Міжнародним комітетом Червоного хреста» та Росією. Він вийшов із «Азовсталі» 16 травня, у перший день виходу бійців. Разом із ним виходило 211 людей. Він з того часу досі не підтверджений ніким, окрім України. Хоча навіть у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими, СБУ та Національному інформаційному бюро він не має підтвердженого офіційного статусу військовополоненого.
Я не хочу, щоб про мого чоловіка забули. Тому я про нього говорю. Пройшло майже 15 місяців як він в полоні. Не зрозуміло, де він. Зрозуміло тільки те, що він в наджахливих умовах. Всіх військовополонених потрібно якомога скоріше визволити. У поранених може не бути багато часу на очікування обміну.
- Ми маємо привертати увагу до військовополонених. Говорити про них. Для того, щоб зберегти їхні життя. Рідні не можуть чекати на обмін ще рік чи два.
Читайте також: У мене склалося враження, що наша держава вже не дуже хоче міняти «азовців» — наречена військовополоненого
Нагадаємо, у ніч на 29 липня 2022 року на території колишньої виправної колонії в окупованому російською армією селищі Оленівка внаслідок вибуху була зруйнована будівля, де утримувалися виведені з «Азовсталі» військовополонені. Росія повідомила про загибель понад 50 українських захисників та захисниць.
Тоді ж у Генштабі ЗСУ заявили, що російські війська завдали артилерійського удару по СІЗО в окупованій Оленівці, щоб приховати свої злочини та звинуватити Україну.
Служба безпеки України перехопила телефонні розмови, в яких окупанти підтверджують, що саме російські війська винні у цій трагедії. Таким чином, навіть бойовики «ДНР» не вірять у брехню російської пропаганди про те, що «обстріл» виправної установи в Оленівці здійснила Україна.
За інформацією української розвідки, вбивство українських полонених у тимчасово окупованій Оленівці Донецької області здійснили найманці зі складу приватної військової компанії «Вагнер».
Міжнародна розвідувальна спільнота InformNapalm вважає, що проти українських полонених у тимчасово окупованій Оленівці Донецької області, ймовірно, була використана термобарична зброя.
До річниці теракту в Оленівці Медійна ініціатива «За права людини» представила своє розслідування. Про версії того, що сталося 28 липня 2022-го року в Оленівці та результати розслідування в ефірі Громадського радіо розповідала координаторка Медійної ініціативи «За права людини» Тетяна Катриченко.
12 січня 2023 року пресслужба Міністерства з реінтеграції окупованих територій повідомила, що після переговорів і за посередництва «Міжнародного Комітету Червоного Хреста» Україні вдалося повернути 54 тіла українських захисників з Оленівки на Донеччині.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
