facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Укрзалізниця перевозить фури: реальна допомога чи піар?

Укрзалізниця почала допомагати з перевезенням фур на польському кордоні. Як це вплине на блокаду та чого очікувати далі? Розповідає Віктор Довгань, експерт з питань транспорту, заступник міністра інфраструктури України (2016-2019).

Укрзалізниця перевозить фури: реальна допомога чи піар?
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 4 хвилин

Укрзалізниця перевозить фури

Віктор Довгань: Насправді, це більше піарний хід від Укрзалізниці. Вони молодці, що допомагають автомобільним перевізникам, але ми розуміємо, що у нас є різниця в ширині колії. Якщо польська інспекція блокує перевезення українськими фурами, то вони з’їдуть у пункті розмитнення і стануть там. І це тільки 300 км вглиб польської території. З іншого боку, Укрзалізниця має тільки 200 платформ, які можуть перевозити вантажівки. Тому, на жаль, це не розв’язання питання. Але це сигнал, що Україна буде намагатися робити різні речі.

Якщо дивитися на транспортну політику ЄС, нам потрібно працювати над тим, щоб вантаж йшов із фур на залізницю, але в контексті — на вагони. Одна фура перевозить 20 тонн, а вагон від 30 до 60 тонн. Потяги більш екологічні, не створюють затори, менше аварійності. Тому нам потрібно в цьому напрямку працювати — продовжувати вузьку колію, будувати мультимодальні термінали для перевалки вантажів із широкої на вузьку і відправляти це в ЄС. Ми йдемо цим шляхом. Ним і треба йти.

Я не вірю в євроколію до Києва. Це гарна заява, але вартість цього проєкту в умовах зруйнованої інфраструктури України через війну велика. Нам не буде вистачати грошей на відбудову. Вартість електрифікованого кілометра колії — від 2 до 3 млн євро. Це без вагонів і рухомого складу. Не мало.


Слухайте також: Блокування польсько-українського кордону кожного дня завдає мільйон гривень збитків — Сергій Вовк


 

Віктор Довгань: Знаючи колег з теперішнього уряду Польщі, мені прикро, що вони пішли на хвилі популізму в умовах виборчих перегонів. Вони не роблять своєї роботи. У кожній демократичній країні є право на протест. Але право перекривати кордон ні в кого немає. Ми бачимо, що з польського боку на кордоні стоять не тисячі перевізників. Це невелика група людей, яка, за підтримки поліції та прикордонної служби, тримає всі наші фури на стоянках. Це дуже некоректно. Ми не забираємо хліб у польських перевізників.

Ми досить активні. Є дві вимоги, з якими ми пішли їм на зустріч. Перша — включення водіїв польських компаній до системи «Шлях». Я теж вважаю, що це можна було зробити безпроблемно. Друга — відпрацювання механізму повернення порожніх вантажівок до Польщі. Це вже відбувається. Інші вимоги абсурдні. На них погоджуватися не можна. Бо це величезний ефект для економіки.

Більше того — нас підтримує Брюссель і інші країни. Є новини, що бізнес-асоціації західних країн ЄС, Німеччина, Франція, виступили публічно — не працювати з польськими перевізниками, які беруть участь у цьому блокуванні кордону. Вони теж зазнають збитків. Не тільки Україна втрачає.

  • За оцінками митниці, через блокаду перевізниками польського кордону Україна втратила 9 млрд гривень. За оцінками бізнесу — це 400 млн євро.

Чи дійсно блокада впливає на гуманітарну сферу України?

Віктор Довгань: Звісно. Це має серйозний вплив. Ті хлопці на місці не сильно розбираються. А це величезна проблема. Польща — транзитний хаб для різного виду озброєння. Переорієнтувати його зараз на Румунію досить складно. Змінювати маршрут ризиковано. Це перевезення небезпечних вантажів. Вони узгоджуються, на них даються окремі дозволи, вони супроводжуються спецтранспортом. Воно їде, але їде дуже важко і з запізненнями.

  • Що вже казати про благодійні фонди, які завозять дрони чи обладнання. Час у дорозі, логістика — набагато зростають.

 Читайте також: Що передбачають нові правила ввезення гуманітарної допомоги?


Нагадаємо, учора, 7 грудня, Укрзалізниця відправила до Польщі перший контрейлерний поїзд з вантажівками. Над проєктом компанія працювала два тижні. У складі поїзда 23 платформи, на які було завантажено 13 тягачів з напівпричепами.

Раніше профільні міністерства України та Польщі домовилися про заходи для зменшення черг вантажівок на автомобільних пунктах пропуску на кордоні, які четвертий тиждень поспіль лишаються заблокованими через страйк польських перевізників.

Також нагадаємо, десятки польських перевізників з 6 листопада почали блокувати три прикордонні переходи з Україною. Ключова вимога страйкарів — повернення системи видачі дозволів для роботи в ЄС українських перевізників. Учасники блокади вимагають запровадження комерційних дозволів для українських перевізників та скорочення їхньої кількості до рівня, що був до російського вторгнення.

Пізніше стало відомо, що польські перевізники, які протестують поблизу українського кордону, попри обіцянки, блокують проходження в Україну гуманітарної допомоги та цистерн з паливом. Про це заявив заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Сергій Деркач.

23 листопада були заблоковані для проїзду вантажівок всі чотири пункти пропуску на кордоні з Польщею, через які здійснюється пропуск вантажівок вагою понад 7,5 тонн. На цьому напрямку зараз на в’їзд до України на території Польщі очікували майже 1400 вантажівок.

Одна з асоціацій польських перевізників, яка не залучена до блокування кордону з Україною, 28 листопада 2023 року запропонувала свій компроміс. Асоціація TLP пропонує зобов’язати віддавати 50% усіх транспортних послуг у товарообігу з Україною польським перевізникам. Крім того, вони вимагають реєструвати усі перевезення українських перевізників у системі SENT.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

«Україна має алгоритм співпраці щодо руху в Євросоюз. З НАТО цього ще немає» — Яхно

«Україна має алгоритм співпраці щодо руху в Євросоюз. З НАТО цього ще немає» — Яхно