Гість — патофізіолог, генетик, керівник відділу розвитку та інновацій CSD LAB Віктор Досенко.
Віктор Досенко: Особливість ПТСР в тому, що людина, яка його має, сприймає це захворювання абсолютно природним, нормальним і таким, що не потребує будь-якого втручання. Не потребує ні психотерапії, ні будь-яких інших методів терапії, а, тим більше якихось препаратів. У такому стані людина занепадає. Тобто відбувається порушення всіх сфер психіки: і когнітивного, і комерційного, й емоційного компонентів нашого розуму.
Віктор Досенко: Фізичних проявів ПТСР може бути багато. Розлади сну, втомлюваність, відсутність концентрації уваги — досить характерні для розладу прояви. Але є й інші ознаки.
Це діагноз психіатричний. Ми в компанії CSD LAB мріємо про розробку біохімічного тесту, щоб можна було провести скринінг краплини крові та знайти людей, яких потрібно обстежити, яким потрібно надати допомогу. Передусім, їх треба переконати отримати цю допомогу.
Читайте також: Найкраща профілактика ПТСР — рефлексувати тут і зараз — військова психологиня
Віктор Досенко: Між депресією та ПТСР є відмінності, а є і спільні риси. Депресія є захворюванням-супутником. Її наявність перед травматичною подією збільшує ймовірність ПТСР і ймовірність доєднання депресії до наявного розладу. Тому ці захворювання співпрацюють, вони є співучасниками злочину в нашій психіці.
Але є особливості. Нейропептид під назвою PACAP запускає саме посттравматичний стресовий розлад. І саме при ПТСР активується гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникова вісь. Тобто вмикається механізм стресу, чого немає при депресії. Як правило, при останньому захворюванні немає якихось травматичних спогадів, повернення, флешбеків, якоїсь напруги, постійного заклякання, поглядів в далечину. Але є те, що наближає це. Це пов’язано з активністю відділу мозку, який називається хабенула.
Анастасія Багаліка: У вашому інтерв’ю для The Ukrainians я прочитала, що на тлі тривалого посттравматичного стресового розладу людина може почати мати хвороби, які, здавалося б, з ПТСР геть не пов’язані. Наприклад, у когось з’являється онкологія, у когось активізуються аутоімунні захворювання. В цілому організм старіє. Тобто, наприклад, 25-річна людина з ПТСР буде мати більше проблем зі здоров’ям, ніж 25-річна людина без нього.
Віктор Досенко: Саме так. Хоча суїцид, на жаль, є дуже загрозливим при посттравматичному стресовому розладі. І саме у чоловіків, які доводять цю ідеацію до реалізації. Це активізується проблемою яскраво й жорстко. Щодня 22 ветерани збройних сил США закінчують життя самогубством. А інші — прискорено старіють
Далі запам’ятовувати всі ці інфаркти, інсульти, різні аутоімунні, онкологічні захворювання — не важливо.
Читайте також: Як війна прискорює старіння людини та що з цим робити? Розмова з Дарією Озерною
Віктор Досенко: ПТСР — це не те хронічне захворювання, в якому ми розраховуємо лише на ремісію. Можна досягнути повного одужання. Але небезпека ПТСР полягає у тому, що до 50% людей з цим розладом одужують самостійно і нічого для цього не роблять. Це правда, що доходить до інших людей, які теж, можливо, отримують ПТСР. І ці люди думають: «А, ну пройдете. Мені товариш сказав що йому діагноз ставили, а він нікуди не ходив, трохи відпочив, і все прекрасно пройшло». Це підступна правда, що у 50% ПТСР може пройти, адже у 50% він не пройде.
Можливо, цей розлад не пройде ніколи й призведе до жахливих наслідків. А це половина від сотень тисяч, яких ми очікуємо в Україні, і які є в усьому світі.
Читайте також: Як зрозуміти, що відчуття провини та сорому поглинає вас. Поради психологині
Як розповідає МОЗ, посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) — це порушення психічного стану, що може розвинутися після травматичної події. Близько 8% чоловіків та 20% жінок, які пережили травматичні події, мають ПТСР.
ПТСР проявляється як довготермінова реакція на стрес — за визначенням лікарів, його прояви з’являються через щонайменше чотири тижні після травматичної події. Симптоми розладу можуть виникати в короткий або триваліший період після травматичної події — як правило, протягом перших трьох місяців.
Раніше психотерапевт Володимир Станчишин розповідав Громадськлму радіо, що тільки 20% людей, які пережили велику травматичну подію, будуть мати посттравматичний стресовий розлад.
А психотерапевтка-консультантка Анастасія Ніжнік в етері Громадського радіо повідомила, що у діти є у зоні найбільшого ризику розвитку ПТСР, оскільки у них опірність стресу є меншою через неможливість себе захистити.
Нагадаємо, у серпні цього року міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко в інтерв’ю «РБК-Україна» повідомив, що психологічної допомоги потребують близько 15 млн українців. З них, якщо не буде надана психологічна підтримка, приблизно 3 мільйони далі потребуватимуть ще допомоги психіатра чи психотерапевта.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі