Як боротися з конспірологією та містичними поглядами? Розмова з науковцем

Олександр Рундель: Я часто задумувався як люди можуть вірити у сумнівні твердження. Адже для того, що відбувається у світі, є чудові наукові пояснення. З часом я заглиблювався у це. Такими ж питаннями займається філософія пізнання. З’ясував: якщо детально розібратися, то усе не так просто. Навіть щодо визначення, яке мислення є раціональним, критичним.

З часом моїх знань накопичилося на книжку. Вона вже пішла у друк, її можна передзамовити на сайті видавництва «Віхола». Пізніше буде й електронна версія.

В одному з розділів йдеться про те, що найпростіше пояснення іноді є найправильнішим. До наукових теорій є кілька вимог. І одна з них: наукові твердження мають бути такими, щоб їх можна було перевірити експериментом. Згадаймо лезо Окама (принцип простоти — ред.): видатний мислитель стверджував, що для пояснення світу не варто вигадувати більше сутностей, ніж потрібно. Чим менше зайвих сутностей, тим пояснення є простішим.

Читайте також: Людям хочеться бути видатними! Як страх і славолюбство штовхають до маніпуляцій в науці та освіті

Про конспірологію та квазімістичні погляди

Олександр Рундель: Постійно зіштовхуюся з конспірологією з квазімістичними чи містичними поглядами. У російських наративах не бачу раціонального, але бачу певну послідовність. Якщо припустити, що вони керуються доктриною, вигаданою російським філософом із радикально-націоналістичними, ірраціональними поглядами Ільїним, то сучасні російські еліти могли б послідовно дотримуватися тих поглядів і продовжувати свої діяння. Однак це не раціональний світогляд, там багато містичного.

Хочеться вірити, що книга допоможе у спілкуванні з адептами визначення «не все так однозначно». Однак велику надію я покладаю на вплив на людей, які не визначилися і ще не задумувалися над такими питаннями. З такими людьми легше і більше сенсу працювати, ніж з тими, у кого тверді переконання у тому, що речі є саме такими, як учить їхня улюблена конспірологічна теорія.

Я також наголошую на величезній ролі наукової спільноти у розвиткові науки: це відбувається не завдяки геніальності чи творчому доробкові якихось поодиноких геніїв, — це результат праці усієї наукової спільноти. Тож маємо зробити висновки — якщо бажаємо розквіту науки, маємо дбати про спільноту в цілому:

• щоб молоді кадри мали можливість до неї приєднатися,
• ефективна боротьба з академічною недоброчесністю.

Читайте також: Теорії змов егоцентричні, вони ніби вивищують групу тих, хто в них вірить — Ілля Ягіяєв

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

Програма створена у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю Громадського радіо і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS