«Як ти, сонечко?» Посібник про спілкування з дітьми під час війни

Як говорити зі своїми та чужими дітьми під час війни?

Антон Семенов: Ми пропонуємо дуже простий алгоритм у 4 кроки:

  • дистанція,
  • знайомство,
  • розповідь про те, як хтось впорався (будь-який випадок, історія будуть у пригоді),
  • схвалити будь-що, що стосується дитини (поведінка, вигляд, настрій, що завгодно, але схвалити).

Коли ми хвалимо дитину, ми передаємо усі потрібні їй сенси: увагу, те що вона своя, ми її цінуємо, вона для нас важлива, у нас є єдність.

Увага

Антон Семенов: Півтори хвилини повної уваги набагато краще, ніж години розосередженої уваги, чи навіть боротьби за увагу. Коли дитина намагається привернути до себе увагу, це їй точно потрібно, просто необхідно. Потрібно говорити з дитиною як з партнером. Ключове слово у розмові — «нам», «нам потрібно з цим впоратися». Тобто я за це відповідаю, але працюємо ми разом. І твоя частина  — протриматися, перечекати, пізніше ми до цього повернемося. Важливо: ніщо не замінить дітям уваги батьків.


Читайте та слухайте також: Відчувати біль — це нормально, з цим можна навчитися жити — психолог про життя після втрати близької людини


Принцип «хто відповідає, той і вирішує»

Антон Семенов: Якщо наслідки б’ють по тобі, ти вирішуєш. Якщо вони не стосуються тебе, ти можеш радити, але не можеш вирішувати. Якщо одяг носити дитині й від цього залежить, як будуть ставитися до неї інші діти, вона сама повинна вирішувати, що одягне. Ви можете радити, попереджати, що, мабуть, буде холодно, чи навпаки, спекотно, але для неї важливо, як до цього поставляться її друзі. Наслідки стосуються її, тож вона вирішує.

Тож як спілкуватися правильно?

Антон Семенов: Тут є два принципові моменти:

  1. Увага — це те, що потрібно кожній людині. Ми завжди, коли під стресом, часто забуваємо та удаємо, що важливе матеріальне.
  2. Відповідальність. Важливо чітко поважати відповідальність інших, коли ми говоримо про наслідки для інших людей, не потрібно тиснути своїми рішеннями, варто поважати право людини розпоряджатися своїм життям, керувати ним.

Як безоплатно отримати посібник, можна довідатися ТУТ.


Як виник посібник «Як ти, сонечко?»

Антон Семенов: Коли ми працювали над іншими посібниками («Як ти, брате/сестро?», «Як ти, кохана (ий)?», «Як ти?»), багато військовослужбовців зверталися за допомогою щодо спілкування з дітьми. Вони хочуть говорити зі своїми синами та доньками, однак не знають як це робити після того, як були довго в розлуці, або, коли вони на відстані.


Читайте також: У стосунках на відстані психологічна близькість важливіша за тілесну — психотерапевт 


Коли ЗСУ деокупували Харківщину, українські військові багато спілкувалися з місцевими дітьми. У цих випадках їм теж були потрібні поради, бо цукерками поділитися — це одне, а що далі, як з дітьми поговорити?

Наш проєкт підтримала Олена Ведерникова, засновниця і власниця мережі дитячих шкіл у Києві та Львові, посібник виданий за її допомогою. Вона також готова підтримати його перевидання.


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту


Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Теги: