Павло Шеремета
За прогнозом Нацбанку потрібно 12 років, щоб вийти на рівень 2021 року — Шеремета
Нацбанк покращив макропрогноз на 2023 рік. Чи є сенс довіряти цим прогнозам та що є запорукою успішності економіки в Україні? Пояснює Павло Шеремета, ексміністр економіки України, засновник Києво-Могилянської бізнес-школи.
Ведучі1
Гості1
Фото: Facebook Павла Шеремети
Павло Шеремета: Прогноз покращений з 2% до 2,9%. Це просто кращий прогноз. Базується він на двох речах. Перший фактор — життєстійкість української економіки, у першу чергу приватного сектору. Другий фактор — величезна макрофінансова допомога, яка надається Україні зі світу. Через ці два фактори ми бачимо краще зростання, ніж ми думали раніше. Однак.
- Прогноз — це прогноз, а факт — це факт. Як буде по факту 31 грудня 2023 року, ми дізнаємось у кінці січня.
Українська економіка впала на 30%. Зі зрозумілих причин. У країні війна. Проста арифметика говорить — щоб повернутися на рівень 2021 року нам потрібне зростання не 30%, а 43%. З темпом зростання у 3% для повернення на рівень 2021 року нам потрібні 12 років. Ми потребуємо набагато швидших темпів зростання, ніж маємо зараз. Але думати про це і планувати ми зможемо тільки після перемоги.
Я думаю, що ця війна надовго. Але якщо ми зупинимо усі економічні процеси (перестанемо інвестувати, розвивати бізнес), то підіграємо ворогу. Ми тримаємось на зло ворогу. Нам треба далі розвивати економіку. А вона неможлива без інвестицій і приватного бізнесу. Ми залежимо не тільки від наших партнерів. Ми в першу чергу залежні від ініціативи «маленьких» українців, які з оптимізмом далі воюють за нашу країну: військові на фронті, цивільні в тилу. Основа економіки — не світова допомога. Так, вона дуже важлива. Але набагато важливішою є приватна ініціатива, з державною підтримкою, багатьох мільйонів українців.
- У будь-якому разі, зростання — це краще, ніж падіння.
Читайте також: Чи завжди інфляція — це погано?
Чи правильно ми використовуємо кошти?
Павло Шеремета: Ідеалу не існує. Ми можемо його шукати, але це постійна історія. Мені важко коментувати питання: «Чи оптимально ми використовуємо кошти?». Тому що я не маю повної інформації щодо стану війни та економіки. Ця інформація є закритою. І це правильно під час війни.
Я сподіваюся на компетентність керівництва нашої країни, яке, знаючи значно більше та маючи повнішу картинку, шукає оптимальні рішення. Влада разом із суспільством, на національному та місцевому рівнях, шукають цей оптимум. Це ми бачимо по тих, дискусіях, які зараз ведуться. Дискусія — це нормально у демократичному світі.
- Можливість дебатувати, критикувати, мати критичне мислення, висловлювати пропозиції — це те, що ми захищаємо зараз.
Що треба зробити для зростання української економіки?
Павло Шеремета: Як з 3% зростання перейти на 10%? Є чотири фактори.
1. Земля. Треба відвоювати наші території.
2. Праця. Потрібно створити якнайкращі умови для того, щоб наші емігранти повернулися в Україну. Ми втратили величезну кількість робочих рук.
3. Інвестиції. Для цього потрібно більше заощаджувати. А для цього потрібні реформи: пенсійна, медична, освітня та більше економічної свободи. Економічна свобода стимулює бізнес.
4. Продуктивність. Цей фактор залежить від індивідуальної ініціативи, бажання, мотивації мільйонів українців. Важливо розуміти, з якою мотивацією вони працюватимуть, з якими знаннями, навичками. Постійно треба вчитися та покращувати свої знання. Тут багато залежить від інновацій. Їх потрібно стимулювати.
- Повернення земель, праця, інвестиції, продуктивність — ці пункти можуть штовхнути зростання економіки України.
Читайте також: Після падіння економіка вийшла на плато, але для розвитку потрібний поштовх — економічна екпертка
Більше про економіку
З початку повномасштабного вторгнення Росії, економіка України зазнала великих збитків і змін. Три місяці Нацбанк та Мінфін намагалися утримувати штучну стабільність, щоб люди відчули якомога меншу трагедію в економічному сенсі.
Про економіку України під час війни: чи є потенціал для відновлення, який зв’язок економічних перспектив з міжнародною допомогою, зброєю і кандидатством у ЄС в ефірі Громадського радіо розповідала Марія Репко, економістка, заступниця директора Центру економічної стратегії.
Про три складові, на яких вистояла економіка України за рік війни розповідав в ефірі ГР Гліб Вишлінський, директор Центру економічної стратегії.
Про те, що мало б здорожчати, а що здешевшати, про дефіцит на продукти та загалом прогнози на економічний 2023 рік в ефірі ГР говорили з Олегом Пендзиним. Тоді він зазначив, що у 2022-мцу році загальна інфляція була десь на рівні 28%. Продуктова інфляція, тобто ріст цін на продовольчий кошик – десь на рівні 30%. Ціни на енергоносії для населення не підвищувалися. Відповідно до макропоказників, закладених у бюджеті 2023, цього року загальна інфляція буде теж на рівні 28%.
Генеральний директор ДП «Прозорро» Василь Задворний вважає, що після перемоги перед Україною стоятиме ще одна нетривіальна задача: ефективно та прозоро витратити мільярди доларів, надані партнерами на відбудову.
Станом на червень 2023 року інфляція є високою в усьому світі, попри постійне зростання ставок за останні 18 місяців. Про це повідомив Центральний банк світу. Генеральний менеджер центрального банку світу Агустін Карстенс заявив, що світова економіка перебуває на критичному етапі, тому країнам необхідно впоратися з серйозними викликами.
Повністю розмову слухайте у доданому звуковому файлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
