Що відбувається з пам'ятками в Криму
У якому стані пам’ятки Криму, музеї та заповідники? В етері Громадського радіо розповіла Евеліна Кравченко, старша наукова співробітниця Інститут археології НАН України.
Топ 5 за 24 години
- Подкасти
- Розмови з ефіру
За словами Евеліни Кравченко, як тільки росіяни зайшли на територію Криму, вони почали міняти музейну політику в усіх музеях півострова. Ліквідовуючи наукові відділи та заміняючи наукову та дослідницьку складову діяльності музею ідеєю популяризації, яка у них тримається на їхній ідеології та їхніх гаслах.
«Я це чула і від співробітників історичного напряму музеїв, і Херсонеського заповідника, і Бахчисарайського заповідника. Протягом роком майже всі наукові кадри звідти пішли. Наукові відділи були перероблені таким чином, що там неможливо було працювати. Натомість з’явилися великі просвітницькі відділи. Місія музеїв Криму була істотно перепрофільована на агітаційний напрям, який не формує сам музей. Власне тому наукові відділи і були знищені. Бо не потрібні були науковці, які формують концепцію музею. Концепція музею тепер спускається зверху. Пропагандистський відділ її реалізовує в популяризаційній і просвітницькій роботі».
На жаль, інформації про музеї в Криму мало. Евеліна каже, що це пов’язано з тим, що там дуже вичистили наших людей. Зараз не зрозуміло, що з експонатами, пам’ятними місцями тощо.
«Росіяни не розуміють цінності та суті музейної справи. Поняття музейництва в них не існує. У нас воно існує поколіннями і сформувалося ще задовго до формування самих музеїв. В Росії ж його ніколи не було. У них цей процес відбувається як процес накопичення речей, які можна вивезти, покласти біля себе і, торкаючись до них, відчувати свою значущість. Розуміння феномену кожної окремої пам’ятки для них досить далеке. Тому там такі процеси. До цього накладається ще й страшна корупція.
Пам’ятки з Криму росіяни використовують на власний розсуд. Вони намагалися використовувати їх як туристичні об’єкти. Але оскільки світовий туризм там не пішов, вони намагаються створити російський туризм за допомогою примітивних схем. Наприклад, як у Херсонесі. Вони побудували торгово-розважальний центр на місці пам’ятки ЮНЕСКО».
Про Херсонес Таврійський
Евеліна Кравченко розповідає, що з Херсонесом Таврійським в Криму поки що все на тому ж рівні, як і було кілька тижнів тому.
«Особливо нічого нового немає. Окрім того, що центральна частина заповідника зараз буде передаватися під монастир. Частина об’єктів колишнього національного заповідника буде закрита для експонування у зв’язку з тим, що там починає функціонувати монастир».
Чи можна було щось вивезти з Криму?
Старша наукова співробітниця Інститут археології НАН України Евеліна Кравченко вважає, що це те саме питання, як чи могли б ми утримати Крим військовим шляхом у 2014 році.
«Скоріше за все, вивезти з Криму пам’ятки було неможливо. Ми ж пам’ятаємо ситуацію — президент Янукович, армії не існує, майже все розпродано. На жаль, ми втратили Крим і наші пам’ятки. Нам доведеться довго це повертати».
Читайте також: Звернувся до ООН щодо руйнування Росією Херсонесу Таврійського — Лубінець
Нагадаємо, що ще з 2014 року Росія розпочала масштабну операцію зі знищення української культурної спадщини. Майже 10 років на цей злочин реакції не було ніякої — пам’ятки історії безслідно зникали, а світ мовчав.
Раніше в етері Громадського радіо Евеліна Кравченко розповіла, що з Херсонеса Таврійського, історико-археологічного музею-заповідника у Севастополі, окупанти вивезли до РФ найціннішу частину колекції. Мова про так званий «спецкрам».
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту