Арка дружби народів — абсолютний фейк імперсько-радянської ідеології — Антон Дробович

Зносити чи переосмислювати?

Антон Дробович: Після повномасштабного вторгнення була перша спроба змінити композицію, тобто прибрати одну з цих скульптур. У 2018 році Володимир Кузнєцов і група активістів нанесли там тріщину, яка символізувала їхній протест проти російської агресії. Перед Євробаченням Арку дружби народів підсвітили кольорами веселки.

Після того, як зняли монумент, де українці та росіяни тримали орден, ніхто не рухався. Арку перейменували, але не всі можуть згадати назву (Арка свободи українського народу — ред.). Це означає, що перейменування було поверховим. Жодних слухань після цього не було.

Український інститут національної памʼяті отримав запит щодо статусу Арки дружби народів. Так зібралась експертна комісія, яка прийняла виважене та справедливе рішення. Арка свободи чи Арка дружби народів підлягає демонтажу. Далі міська влада має можливість порадитись з громадою: чи її демонтувати повністю, чи переосмислити по-іншому, а не як зараз. Під Аркою залишається гранітна стела з багатофігурною групою, що символізує Переяславську раду 1654 року.

Читайте також: З Арки дружби народів у Києві хочуть прибрати «тріщину»

Чи можна на рівні КМДА ухвалити або інше рішення?

Антон Дробович: Місто може це зробити, але краще завжди провести нормальні слухання, експертні обговорення. Київ — одне з найбільш розвинених міст з цифровою демократією. Немає перешкод, щоб це зробити по-людськи. Ми не кажемо, що треба просто порізати монумент і викинути.

Хай нарешті перейдуть від слів до діла, якщо не можуть зараз створити Музей монументальної пропаганди, то хоча б ділянку якусь виділять для майбутньої колекції.

Частина демонтованих в Києві експонатів зберігається на музейній території, тому можна вже там якісь базові елементи експозиції проводити. Ми готові всіляко допомагати з цією темою.

Читайте також: Ми почали ініціативу декомунізації далеко до 2022-го року — Анна Герич

Чому київська влада досі не ухвалила рішення про демонтаж монумента?

Антон Дробович: Треба дослідити, як інженерно правильно це зробити, щоб пагорб не зсунувся. Там вже встановили міст. Арка теж кріпиться в землю.

Треба поставити питання, що буде натомість Арки свободи. Для цього треба слухання чи конкурс проєктів. Не можна просто знести, варто передбачити й другий крок.

Ми, як експертна установа, свою справу зробили. Ми готові долучитись до обговорення майбутніх проєктів і навіть маємо певні напрацювання, але ми не є балансоутримувачем цієї землі.

Читайте також: Декомунізація 2:0 — на що чекати надалі радянським пам’яткам?

Що треба змінити

Антон Дробович: Останнім часом бачу, як порівнюють Арку дружби народів, монумент «Батьківщини-Мати» й Національний музей історії України у Другій світовій війні. Ці обʼєкти за наповненням і смислом не можна порівнювати.

Арка дружби народів — абсолютний фейк імперсько-радянської ідеології. Там нема й слова правди. Про яку «дружбу» можна говорити, якщо йде повномасштабна війна, а до того російський народ століттями здійснював імперські замахи не тільки на українців, а й на всі сусідні народи. Це цинізм.

Водночас Національний музей історії України у Другій світовій війні й меморіальні споруди поруч відображають реальну подію. Йдеться про перемогу над нацизмом та памʼять про 8 мільйонів загиблих українців.

На місці Арки дружби народів можуть бути монументи, присвячені цій війні, тисячолітній історії української державності, історії міста Києва. Це може бути публічний простір, бо там є амфітеатр.

Читайте також: Зараз у нас є завдання очистити тил від маркерів окупації — Андрій Савчук про демонтаж бюста Пушкіна

Як зазначила в ефірі Громадського радіо мистецтвознавиця Діана Клочко, стихійний демонтаж залишає по собі сліди, які за емоційним значенням дорівнюють руйнуванням, які є в наших містах унаслідок війни. Розмова відбулася у контексті демонтажу у квітні 2022 року у центрі Києва монумента під Аркою дружби народів, встановленого 1981 року як символ возз’єднання України та Росії.

Що стосується Арки дружби народів, з погляду процедури потрібно було, щоб орган охорони культурної спадщини Києва та Міністерство культури підготували проєкт переміщення обʼєкта. Про це раніше розповів The Village голова Інституту національної памʼяті Антон Дробович.

У травні 2022 року Київська міська рада перейменувала арку Дружби народів у центрі столиці. Нині вона має назву Арка свободи українського народу.

У 2019 році Міністерство культури України заявило, що не порушуватиме питання про знесення Арки дружби народів в Києві.

До цього ідею знести Арку дружбу народів підтримували попередній міністр культури В’ячеслав Кириленко та ексдиректор Українського інституту нацпам’яті Володимир В’ятрович.

Відомо, що цей монумент збудований у 1982 році на честь 300-річчя Переяславської Ради.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі