Безплатні та інклюзивні: як працюють групи продовженого дня

Про групи продовженого дня

Альона Парфьонова пояснює, що в Україні діяльність груп продовженого дня (ГПД) в школах визначає наказ Міністерства освіти і науки України від 25 червня 2018 року № 677 «Про затвердження Порядку створення груп продовженого дня у державних і комунальних закладах загальної середньої освіти».

За словами Парфьонової, фактично цей наказ визначає, що групи продовженого дня мають бути в кожному закладі освіти, а їх організація — зобов’язання засновника закладу освіти.

Також засновник закладу освіти має фінансувати ГПД. У випадку з державними школами, засновник — це громада. Тож батьки не мають платити за функціонування груп. Окремо оплачується лише харчування.

Педагоги, які працюють на групах продовженого дня, отримують оплату за свою роботу.

Що робити, якщо у школі просять платити за ГПД

Співголова ГО «Батьки SOS» каже, що якщо за групу продовженого дня просять оплату, то батькам варто спершу звернутися до адміністрації закладу освіти. Тому що часто вимагання грошей за заняття з учнями — це ініціатива вчителів. Якщо ж гроші просять платити на рівні адміністрації, то варто звертатися в управління освіти.

«Всі прекрасно розуміють, що вимагання грошей — це незаконні дії, і ніякої готівки в закладі освіти бути не може», — каже Парфьонова.

При цьому в межах ГПД можуть бути платні гуртки, пояснює спікерка.

Читайте також: Як зрозуміти, що дитина готова до школи

Що передбачають ГПД

Альона Парфьонова розповідає, що групи продовженого дня передбачають для дітей прогулянку, обід, виконання домашніх завдань і спортивно-оздоровчі заняття.

Також, як вже згадувала спікерка, у межах групи можуть проводити додаткові платні гуртки або безплатні факультативи.

Особливості функціонування груп продовженого дня

Парфьонова каже, що батьки можуть подавати заяву на прийняття їхніх дітей на ГПД вже з 1 вересня. При цьому заяви на зарахування можна подавати протягом всього навчального року. 

Під час групи продовженого дня відповідальність за дітей несуть працівники закладу освіти. Як і під час звичайних уроків, працівники мають відводити дітей до укриття в разі оголошення повітряної тривоги. При цьому, каже спікерка, школи інколи займаються самодіяльністю і просять батьків забирати дітей під час тривоги.

Також, розповідає співголова ГО «Батьки SOS», групи продовженого дня можуть функціонувати онлайн, якщо школа з тих чи інших причин працює у дистанційному форматі.

Читайте також: Як у 23 областях України дітям у школі викладають щастя?

Інклюзивні групи продовженого дня

Альона Парфьонова каже, що в Україні є інклюзивні групи продовженого дня. Але вони мають свої обмеження.

Так, на групу з 30 дітей не може бути понад три дитини з порушенням опорно-рухового апарату, з затримкою психічного розвитку, зі зниженими зором чи слухом, з легкими інтелектуальними порушеннями. А також не більше, ніж двоє дітей, які пересуваються на кріслах колісних. 

«Є певні обмеження. І всі розуміють, чому. Тому що це подвійне навантаження на вчителя, який хоче приділити увагу кожній дитині. Тут дійсно є певні обмеження. Але у більших містах інклюзивні групи все активніше розвиваються, створюються. Це хороша тенденція. Утім, звісно, нам би хотілося, щоб це було значно швидше, щоб це вже була стала норма у суспільстві», — каже Парфьонова.

Нагадаємо, Міністерство освіти хоче повернути до навчання офлайн 300 тисяч учнів завдяки програмі «Школа офлайн».

«Школа офлайн» — комплексна політика МОН, яка реалізується у співпраці з профільним віцепрем’єр-міністром Михайлом Федоровим. Її мета — повернути дітей до безпечного очного навчання, а там, де це неможливо, — створити умови для якісної та ефективної дистанційної освіти.

Через виклики останніх років українські діти відстають від однолітків з інших країн на 1,5–2,5 роки навчання. Тому МОН хоче повернути до очного навчання 300 тисяч дітей. Зараз же майже 1 млн учнів навчається онлайн: приблизно 600 тисяч в Україні, ще майже 400 тисяч за кордоном.

Як кажуть у міністерстві, під час формування політики врахували умови кожної дитини — переміщених унаслідок воєнних дій; тих, хто перебуває на тимчасово окупованих територіях; за кордоном; тих, хто має / не має доступу до очної або змішаної освіти. Також більше уваги надають учителям, щоб вони могли зосередитися на роботі з учня

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі