Медична евакуація зараз — доволі консервативний процес — бойова медикиня

«У нас на фронті вже працюють 2 різних види евакуаційних платформ»

Ріна Резнік: Узагалі неможливо нашкодити тій бригаді, яка має свою сталу думку з приводу медичної евакуації та виконує її якісно. Неможливо нав’язати цій бригаді якісь пристрої, девайси, машини, які їй не потрібні. На мою думку, на зараз наша волонтерська спільнота (принаймні якась її кількість) спрямувала свій погляд в бік інноваційних рішень. Дрони, різні платформи тощо. Оскільки ця тема зараз дуже на слуху в контексті взагалі всього ведення війни. Але.

Медична евакуація — це доволі консервативний процес.

У нас на фронті вже давно працюють два різних види евакуаційних платформ: броньовані на гусениці та колісна техніка. Всі допоміжні види евакуаційних платформ, такі як човни, багі, квадроцикли, займають доволі маленький відсоток з реально всіх медичних евакуацій, які є на полі бою.

Понад 80% евакуацій відбуваються саме завдяки дуже нам звичним «мотолигам» (МТ-ЛБ — радянський бронетранспортер, — ред.), М113, Bradley, джипам і різним іншим платформам.

Умови ландшафту та умови ведення бойових дій диктують те, якими логістичними засобами ти будеш користуватися для евакуації поранених. Проте у більшості випадків усе ще використовуються добрі прохідні машини та гусенична техніка.

Слухайте також: Чому медики не хочуть використовувати автомобіль Богдан-2251 для евакуації поранених? Пояснює волонтерка

Уніфікація колісних платформ евакуації

Ріна Резнік: Мені дуже подобається, що зараз є волонтерські ініціативи з приводу уніфікації, стандартизації та підготовки до адекватного рівня саме колісних платформ. Такими процесами займається як мінімум Фонд «Повернись живим». Вони зараз починають робити 7 дуже класних евакуаційних машин на платформі Land Cruiser. Також цим займається волонтерська група, з якою співпрацює моя бригада. Маленькі волонтерські майстерні також почали робити уніфіковані кейсеваки, які при належній комплектації можуть адекватно виконувати функцію карети швидкої допомоги.

Те саме відео про кейсеваки від @Craf_ua. Подивитись було фізично важко, бо я там звісно так собі виглядаю, тож всі пробачте. Але я неймовірно пишаюсь тим, що ми з @LyrYevhen та @Craf_ua ТАКЕ зробили. Це неймовірно.https://t.co/tbpRf5bLrU pic.twitter.com/7Wv963FwMW

— гадюка степова (@ReznikRina) February 18, 2024

«Доводиться придумувати оригінальні рішення»

Ріна Резнік: Якщо бої відбуваються, наприклад, в лісистій місцевості, доводиться придумувати оригінальні рішення. Тому що пораненого довгий час доводиться везти по тих дорогах, де не проїду карета швидкої допомоги. Тому карети швидкої допомоги волонтери почали запаковувати в тіла невеличких джипів, куди може вільно лягти поранений. Зараз як правило це машини Pajero Wagon, Nissan Patrol, Land Cruiser.

Рух у бік уніфікації та якісної розробки стандартних операційних процедур принесуть набагато більше користі, ніж точкові оригінальні рішення. Уніфікація машин — це дуже зручно. Бо їх треба обслуговувати. Коли в підрозділі купа різних машин, процес ремонту стає неможливим. Це багато часу.

Читайте також:Я воюватиму стільки, скільки треба — медикиня в батальйоні морської піхоти Ярина Чорногуз

Нагадаємо, 15 лютого в Україні створили Асоціацію операторів та інструкторів з першої допомоги й тактичної медицини. Це найбільша національна асоціація, яка об’єднала різні напрями, що пов’язані із першою допомогою, тактичною та військовою медициною, волонтерською та медичною діяльністю, реабілітацією.

Тактична медицина – це не тільки турнікети й аптечки особового складу. Сюди входять евакуаційний транспорт, оснащення цих машин, рюкзаки медика, переливання крові. Треба забезпечувати бойових медиків від зводу, роти, батальйону й вище.

Про особливості роботи екіпажу медичної евакуації у нашому ефірі розповіла командирка екіпажу медичної евакуації медичного батальйону «Госпітальєри», аналітикиня Міжнародного центру української перемоги Тата Маргарян. 

За словами співзасновника волонтерської організації UA First Aid Леся Якимчука, 90% усіх смертей на фронті стаються від втрати крові.

Як зазначив в ефірі Громадського радіо ексзаступник міністра охорони здоров’я Валерій Івасюк, до повномасштабного вторгнення Росії в Україну щонайменше 40% людських втрат у нашій країні були не від тяжкості поранень. А через відсутність кваліфікованої допомоги та боротьби з крововтратою.

Валерій Івасюк додав, що ще з радянських часів в Україні є порочна практика: власні станції переливання крові мають лише великі хірургічні центри. Однак усе має бути уніфікованим.

Як писало Громадське радіо, військовий стандарт «Спільна об’єднана доктрина з медичної евакуації», який розроблено на основі стандарту НАТО STANAG 2546 — AJMedP-2, затверджено наказом начальника Центрального управління метрології й стандартизації Збройних Сил України Озброєння Збройних Сил України у 2016 році.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі