Навіщо люди переводять годинники і як це впливає на наше здоровʼя?

Природна необхідність чи антропогенний вплив?

Дарка Озерна: Це неприродно. Ми не мали б нікуди діватися із того часу, на якому ми зараз. Зимовий час — астрономічно зумовлений. Багато століть тому людство домовилося про періоди дня: що вважати світанком, а що вечором. Люди поділили часові пояси, бо так було зручно. Але потім вирішили змінити домовленість на користь економії світлового дня. Під час Першої світової війни Німеччина перейшла заради економії на переведення годинників. До неї почали долучатись й інші країни. Так воно і повелося.

Неодноразово після цього обговорювали те, щоб скасувати переведення годинників. Деякі країни вже скасовують. Але ми щороку обговорюємо це питання знову, бо зрушень сильних немає. Колись давно в США, ще до Першої світової війни, таке переведення було доцільним. Тоді електроенергія була важко доступною, лампочки розжарювання мали дуже низький коефіцієнт корисної дії.

Наразі є світлодіодне освітлення, прилади працюють цілодобово, а найбільше електроенергії споживають сервери й кондиціонери. Треба домовитися знову людству, щоб залишитися на зимовому часі.

Читайте також: Чарівних пігулок не існує — дотримуйтеся здорового способу життя — Дарія Озерна про подолання депресії

Про вплив на прийняття рішень

Дарка Озерна: Переведення годинників впливає на те, як ми можемо прокинутися, зібратися, сконцентруватися, приймати зважені й миттєві рішення. Людина, яка працює з комп’ютером та не взаємодіє з іншими, не ухвалює рішень, які впливають на людей. А от хірурги, водії електропотяга чи пілоти ухвалюють такі.

Важко буде людям середнього віку, підліткам, дітям. Увесь день буде погане самопочуття, можливі головні болі. Це буде перехідний період важкого стану. Для людей, які працюють позмінно і муситимуть прокидатися рано, ця година буде критичною.

Я сподіваюся, що через це переведення годинників Росія вдарить ракетами сама по собі. Це буде єдине виправдання для зміни часу цього року. Бо для решти людей, в яких є проблеми з серцево-судинною системою, кровообігом та зі здоров’ям, такі зміни можуть стати останньою краплею.

Що можна робити?

Дарка Озерна: У нас не так багато простору для маневру. Дітям краще прогуляти перші уроки на початку квітня. Для них це критично. Якщо ви працюєте з дому, то домовляйтеся пізніше почати роботу. Якщо у вас ранкові ефіри чи зміни, то доведеться раніше лягати спати. Цей тиждень просто треба перетерпіти.

Для людей старшого віку та з хронічними захворюваннями цей тиждень буде дискомфортним, але не трагічним.

Тим, хто працює по змінах, треба прийняти неприємну правду. Робота, де вам потрібно вставати у різний час, бути чітко зібраними серед ночі, шкодить здоров’ю. Це тягне за собою довготривалі наслідки: серцево-судинні захворювання, ожиріння, інсульти й навіть розвиток раку. Якщо у вас така робота, вона не має бути на все життя. Працювати позмінно можна лише якийсь період.

Читайте також: Часто ми уявляємо імунну систему, як комп’ютер 90-х, а це не так — біологиня Дарка Озерна

Мінімізація впливу на організм

Дарка Озерна: Мелатонін у нас виділяється уві сні. Сон зумовлює дуже багато різних внутрішніх годинникових процесів. Проблема не лише в тому, що мелатонін діє, а ми мусили прокинутися. Виділення гормонів щитоподібної залози, поглинання клітинами кисню, робота кишківника та травної системи — все має свою ритмічну роботу. Добре, якщо у вас ця ритміка взагалі була. Набагато гірше в зимовий час, коли все розсинхронізовано і режиму немає жодного.

Потреба вставати на годину раніше не означає, що ви маєте на годину раніше снідати, вдвічі більше пити кави чи змушувати себе виходити на ранкову пробіжку з переходом на літній час. Вам треба протриматися на своїх старих ритмах якийсь час.

Зробіть перехід плавним, якщо вам вдасться. Будьте до себе поблажливіші. Не треба змушувати себе робити ранкові ритуали на годину раніше.

Читайте також:«Відповідальність за нашу освіту і здоров’я несемо ми самі, не слід перекладати її на війну»  — Дарка Озерна

Нагадаємо, в Україні в ніч із суботи, 30 березня, на неділю, 31 березня, переведуть годинники на літній час — на одну годину вперед.Це передбачає постанова Кабінету міністрів від 13 травня 1996 року.
Запровадження літнього часу є загальноприйнятою міжнародною практикою. Зокрема, у ЄС годинники також переводять у кінці березня та наприкінці жовтня (зимовий час).

Це роблять відповідно до біологічного часу та заради економії електроенергії.
Тож о третій ночі 31 березня, в суботу, годинники переведуть на годину вперед, а доба 31 числа, відповідно, буде на годину коротшою.

Зміна часу в Україні відбувається двічі на рік: в останню неділю березня країна переходить на літній час, а кожної останньої неділі жовтня – на зимовий час. Позаторік у Верховній Раді намагалися скасувати переведення годинників, але депутати не підтримали в цілому відповідний законопроєкт.

Про вплив переведення стрілок годинників на людей можна також довідатися з подкасту з кандидаткою біологічних наук, співзасновницею проєкту Nobilitet Ольгою Масловою на  Громадського радіо «Мозок спить, печінка їсть: як переведення годинників впливає на людей?».

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі