Як зазначає Тиміш Мартиненко-Кушлянський, який є експертом київської комісії з питань найменування, у рамках нинішнього процесу дерусифікації були дискусії щодо перейменування колишньої площі Льва Толстого. Наприклад, була пропозиція присвоїти їй ім’я гетьмана Павла Скоропадського. Тоді ця ідея наразилася на критику і громадськості, і експертного середовища. Стала під сумнів доцільність найменування площі, що інфраструктурно прив’язана до станції метро, на честь лише одного героя. Тоді й виникла ідея назвати площу на честь українських героїв, а колишній вулиці Льва Толстого, яка до неї прилягає, дати ім’я Павла Скоропадського (початково мало бути навпаки). Кияни таку пропозицію підтримали.

«Це завершення вісі. Від Європейської площі, яка символізує наш зв’язок з Європою, через Майдан Незалежності, який в сучасних умовах, оглядаючись на Помаранчеву революцію, Євромайдан, символізує нашу боротьбу за свободу. Через Бессарабську площу, яка є суто міською площею Києва. Але на ній повалили Леніна, і це був символічний акт остаточного розриву з радянським і російським минулим. І оця ось вісь закінчується якраз площею Українських Героїв. Тобто всіх героїв, які захищали нашу землю і боролися за її свободу, від найдавніших часів і до сьогодення», — пояснює Тиміш Мартиненко-Кушлянський.

Читайте також: Хотілося б бачити інтенсивнішу роботу комунальних підприємств Київради — Островський про перейменування

Про те, як змінювати площу Українських Героїв

Як пояснює києвознавець, інфраструктурно площу Українських Героїв можна розділити на три складові. Це павільйон станції метро «Площа Українських Героїв», підземний перехід і надземна частина.

З надземною частиною, за словами фахівця, найскладніше питання, бо вона потребує комплексного переосмислення, комплексної реконструкції й створення пішохідної частини. Останнє можливо реалізувати. Урбаністи вже проводили аналіз, і моделі з частковою корекцією напрямків руху вже відпрацьовані. Ці корекції, до слова, ніяк не впливають на трафік транспорту.

Також на надземній частині варто створити пішохідні переходи, що має зробити площу більш інклюзивною й подолати проблему крутих сходів з підземного переходу. Цю ідею вже також відпрацьовували.

Питання розбудови надземного простору — складне, потребує часу для розв’язання, а також певної експертної ради. Але при цьому питання з підземною частиною, переходом, є найбільш гарячим. Адже це місце, як підмічає Тиміш Мартиненко-Кушлянський, перебуває у жахливому стані. Перехід захаращений, брудний. На певній частині площі живуть бездомні з відповідними завалами, сміттям. Там вирує стихійна торгівля, розміщено багато МАФів.

«Якщо ми хочемо наповнити це середовище новим сенсом, щоб це середовище служило нагадуванням про наших українських героїв і символом нашої поваги до них, то, безумовно, те, що зараз відбувається в цьому переході, категорично не відповідає цьому наповненню. Тому перший етап трансформації цього середовища, це реконструкція підземного простору. Можливо, реконструкція — це трохи голосно. Там насправді треба впорядкувати торгівлю, відчистити стіни, реставрувати травертин», — підкреслює києвознавець.

Фахівець зазначає, не йдеться про витрату колосальних коштів на роботу з підземною частиною. Йдеться про збереження нинішніх матеріалів, впорядкування простору, заміну покриття, реставрацію й ремонт громадської вбиральні, а також організацію невеликого символічного елемента, який би нагадував всім, хто проходить через цей простір, про те, що це за місце.

Читайте також: «Релігійна громада УПЦ рейдерськи захопила землю під «храм-МАФ» — адвокатка про знесену споруду

Нагадаємо, як раніше розповів Громадському радіо член комісії з найменувань при київському міському голові Павло Островський, із 2022 року в Києві відбулося понад 300 перейменувань.

30 квітня у Києві під Аркою Свободи українського народу (колишня Дружби народів) демонтували композицію на честь Переяславської ради.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту