Фото: Facebook / Національний музей народної архітектури та побуту України
17 років триває судова боротьба за землі довкола Пирогова, найбільшого в Європі музею просто неба.
Кому вигідно, щоб це питання залишалося нерозв’язаним? Говоримо про це з головою громадської ініціативи «Голка» Іриною Федорів.
Ірина Федорів: Є кілька тривалих тем, де прокуратура воює за наші ресурси. Це Біличанський ліс, який відстояли. Коли закінчили цю боротьбу у Верховному суді кілька тижнів тому, то в мене знайшлося трохи час, щоб подивитися, де ще біда. І я побачила, що в нас 17 років воюють за Пирогів, де розташований Національний музей народної архітектури та побуту України.
Ця боротьба — наслідки невдалого вибору киян, коли вони проголосували за Леоніда Черновецького, якого тепер звинувачують у державній зраді. Тоді були наймасштабніші дерибани землі, і зараз ми платимо за свій невдалий і необдуманий вибір колись.
Андрій Куликов: А там ще був президентський указ Віктора Ющенка (про припинення незаконного використання ділянок Музею народної архітектури та побуту України і його охоронних зон і розгляд питання розширення території установи — ред.). Це був вдалий вибір, чи невдалий?
Ірина Федорів: З Ющенком у нас було все прекрасно, особливо якщо дивитися на те, що він виграв вибори у державного зрадника Віктора Януковича.
Але проблема полягала в тому, що указ-то він підписав, але в той самий рік, 17 років тому, міністр культури підписав наказ, який звузив охоронні зони довкола Пирогова. Тобто той очільник Мінкульту сказав, що охоронні зони будуть меншими, ніж в указі президента Віктора Ющенка.
Пирогів — це найбільший музей просто неба в Європі. Ми маємо прекрасний шанс нормально туристично промотувати це місце. Тут можна знімати кліпи й фільми. Але музей сам по собі не буде таким атмосферним, якщо довкола нього будуть висотки. Вся цінність цього музею може бути втрачена.
Якраз зараз йде боротьба за 160 гектарів довкола цих земель, які в часи Черновецького пороздавали на підставні кооперативи.
Тепер прокуратура 17 років судиться із забудовниками й міністерством. Але радісний момент в тому, що тепер Мінкульт визнає позов і каже, що в суді про це повідомить. Вже прокуратурі буде трохи менше роботи.
Читайте також: Владі у будь-якому місті монументальне мистецтво не потрібне — Федоровський
Андрій Куликов: Читаючи вашу публікацію на LB.ua, я бачу, що і досі дехто із тих, хто володіє спірними землями, є людьми зі значним впливом. Скажімо, чинний народний депутат Вадим Столар, син Леоніда Черновецького Степан Черновецький й інші люди. Наскільки ви відчуваєте їхню присутність у цьому?
Ірина Федорів: Тут величезні інтереси.
Коли оприлюднили так звані «понятійки» Комарницького, які нібито знайшли на його комп’ютері, то там було вказано, як розподіляють сфери впливу для забудовників у Києві. Там якраз йшлося про тих, кого ви згадали, й про те, що вони мають розв’язати питання з усіма інстанціями, щоб Київрада прийняла детальний план територій й забезпечила можливість будування багатоповерхівок. І йшлося не про один-два поверхи довкола Пирогова, а про не менше дев’яти поверхів.
Тобто в цих понятійках все давним-давно було розписано, і про це ще писали Bihus.info.
Ці теми важливо підіймати, адже важко 17 років протистояти цій махині, яка суне, підписує «понятійки», яка давним-давно подерибанила Київ, домовилась.
Читайте також: Арка дружби народів — абсолютний фейк імперсько-радянської ідеології — Антон Дробович
Ірина Федорів: Є суттєвий плюс у тому, що Мінкульт визнавати позов проти себе. Я вважаю, що тут громадський сектор виконав свою роботу відмінно, в співпраці з журналістами. Адже коли увага медіа прикута, то починаються якісь дії.
Звичайно, коли Мінкульт визнає позов, то ми маємо розуміння, що одна з провідних інституцій в уряді тепер буде визнавати, що охоронні мережі музею в Пирогові більші. Це означає, що в судах проти забудовника з’являється союзник. Тобто прокурори не мають говорити в цих судових засіданнях, що вони ще й судяться з Мінкультом.
Якщо дійсно позов визнають, як нам пообіцяли, то це полегшить шлях прокуратури. Бо 17 років судитися — це величезний шмат часу.
Ірина Федорів: Вся територія довкола Пирогова, охоронні, особливо цінні землі — це 230 гектарів. Більшу частину з цих земель, 160 гектарів, зараз прокуратура оскаржує в судах. Ці 160 гектарів — це 4 позови прокуратури.
Андрій Куликов: А ліс між Пироговим і «Феофанією» загрожений?
Ірина Федорів: Земля між Національним природним парком «Голосіївський» і парком-пам’яткою садово-паркового мистецтва «Феофанія» — це зелена зона, на яку не поширюється статус парку «Голосіївський». Але якщо цю ділянку забудують, то ліс почне сохнути в національному парку, тому що це одна екосистема.
Те, що ми юридично не захистили зелену зону якимсь статусом, не означає, що початок забудови й вирубка не вплине на ту територію, яку ми захистили. І про це говорили нам співробітники парку «Голосіївський»: навіть коли біля нацпарку починається будівництво, то ліс всихає.
Читайте також: Статус пам’ятки будинкам, старшим 100 років, — хороший намір чи гора проблем?
Ірина Федорів: У нас зараз триває серйозна боротьба за збереження Музею видатних діячів української культури, що на вулиці Саксаганського.
Там біда. Прокуратура б’ється роками за цю історію. Все, що треба від Київради, аби допомогти прокуратурі, — розірвати договір оренди з забудовником, «НВП «Рестін».
Я говорила із фракціями «УДАР», «ЄС», «Слуга народу» в Київраді, і вкупі вони мають достатньо голосів, аби розірвати цей договір оренди. У четвер (11 квітня — ред.), коли всі пообіцяли, що проголосують, фракція «УДАР» проголосувала, «ЄС» проголосувала, а «слуги» не дали жодного голосу. Тобто прокуратура знову має роками битися за розірвання договору оренди.
Хоча секретар Київради пообіцяв повторно поставити це питання 9 травня на голосування, і ми побачимо, як вони будуть голосувати. Бо це реально кричуща проблема.
Ще є проблема з Літературним сквером, що знаходиться на розі вулиць Олеся Гончара і Михайла Коцюбинського. Це центр Києва, і там хочуть забудувати частину скверу і територію поряд.
Там взагалі епічна ситуація. Вже Іван Малкович, Ада Роговцева зверталися до прем’єр-міністра. Київраду пікетували.
Зараз же придумали план-капкан: зі скверу трохи відступлять, але поряд все одно буде забудова. Але мешканці проти.
Чим цінний цей сквер? Фактично там жили родини Сосюри, Вишні, Тичини, Гончара, Рильського. Вони там комунікували, гуляли. Це дуже прекрасне місце, яке треба захищати. І не просто так Малковича, Роговцева і покійний Дзюба підіймали свої голоси. Малкович і Роговцева і зараз про це говорять, аби захистити цей шматочок Києва.
Читайте також: Чи є шанси врятувати Китаїв?
Пирогів — місцевість на південній околиці Києва, де знаходиться Національний музей народної архітектури та побуту України. Цей музей є архітектурно-ландшафтним комплексом усіх історико-етнографічних регіонів України: Полісся, Слобожанщини та Полтавщини, Карпат, Наддніпрянщини, Поділля та Півдня. Музей просто неба, заснований 6 лютого 1969 року й розташований на землі, що колись належала Києво-Печерській лаврі.
Сьогодні на території музею встановлено близько 300 пам’яток народного будівництва XVI-XX ст. Традиційні житлові й господарські комплекси охоплюють хати, комори, криниці та інші атрибути давнього українського села. Найстарішим архітектурним експонатом є хата із с. Самари Волинської області (1587 р.).
Фонди музею нараховують близько 100 тис. найрізноманітніших експонатів: народний одяг, тканину, меблі, знаряддя праці, вироби гончарів, бондарів, теслів, столярів, ковалів, народний живопис та розпис, музичні інструменти, дитячу іграшку тощо.
У січні 2023 року на території музею впали уламки збитої російської ракети.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі