Гість — адвокат, керівний партнер ЮФ «Соціальний паритет» Дмитро Йовдій.
Дмитро Йовдій: Проблеми з виплатами цивільним партнерам загиблих військових почали виникати тоді, коли постали питання про виплату бюджетних коштів.
Цивільні партнери — це реальна сім’я, хоч і без реєстрації шлюбу. Тому виникла тяганина між різними ланками судової системи. Адже є адміністративні суди, які розглядають спори між людьми й державою, де є державні інтереси, державні органи тощо, а є цивільні суди загальної юрисдикції, які розглядають всі інші спори. Отже, виникла фундаментальна дискусія щодо того, який суд все-таки має подібні справи розглядати.
Ця дискусія призвела до того, що з березня 2023 року жоден суд фактично не ухвалив рішення про встановлення факту проживання однією сім’єю (відповідно, і про виплати — ред.).
Адміністративні суди вважають, що це повинні робити суди загальної юрисдикції, як це завжди колись і було. А рік тому цивільні суди почали вважати, що це мають робити адміністративні суди, оскільки наслідком судового рішення про встановлення факту проживання однієї сім’єю є обов’язком держави виплатити компенсацію за загибель військового. Тобто це є спір про право між державою і людиною.
Читайте також: Чи можуть родини загиблих добровольців отримати від держави виплати чи пільги
Дмитро Йовдій: У березні 2023 року Верховний Суд прийняв рішення, що все-таки це підсудність адміністративних судів, і суди почали всі чинні справи закривати, а у нових не відкривали провадження. Проблема в тому, що так протривало рік, але найгірше те, що кодекс адміністративного судочинства, який регулює спори між державою і людиною, взагалі не передбачає повноваження суду встановлювати подібні факти. Тому вийшов абсолютний вакуум, який неможливо було нічим заповнити.
Врешті, якось вдалося знайти процесуальний шлях, щоб створити спір, який мав би адміністративний суд розглянути. Цивільні чоловіки/дружини спочатку зверталися до Міноборони, тобто йшли у військкомати й отримували відмову там, тому що не мали статусу для виплат. Тоді, оскаржуючи цю відмову, доводили обставини того, що вони дійсно проживали однією сім’єю. Адміністративний суд вже міг це розглянути.
Але проблема в тому, що 18 січня, місяць тому, Верховний Суд виніс нову позицію, яка зовсім кардинально змінила всю попередню практику й сказала, що такі справи має розглядати не адміністративний суд, а суд загальної юрисдикції за правилами цивільного судочинства.
Всі провадження, які за рік відкрили в адміністративних судах, тепер позакривають. Люди по-новому колу пішли звертатися у цивільний суд, як це було завжди. І я дуже багато прикладів знаю, коли спочатку люди зверталися в загальний суд, їм відмовляли, а потім вони зверталися в адміністративний суд, там якось провадження відкривали. Але суди довго тягнуться, і тепер уже, не розглянувши справу по суті, її закриють. І нині люди знову будуть звертатися в цивільні суди.
Немає гарантій, що через пів року знову позиція не зміниться, тому що у Верховному Суді Велика Палата, яка винесла останнє рішення, може по-новому сформуватися. І ніхто не гарантує, що нині права цивільних партнерів/партнерок захищені.
Читайте також: Багато ЛГБТ-військових вже не дожили до прийняття цивільних партнерств і з такими темпами багато хто ще не доживе — бойовий медик
Дмитро Йовдій: Щоб довести, що цивільні партнери проживали разом, нині недостатньо показів свідків чи спільних фотографій. Тобто мають бути ґрунтовніші докази: письмові докази, спільні витрати на комунальні платіжки, витрати на придбання майна, листування, в якому видно характер взаємовідносин, банківські перекази, якщо загиблий допомагав, переказував кошти.
Добре, коли це все є, але ж люди, в основному, про це не думають за життя. Часто виникає ситуація, коли доказів немає, і тоді складно довести факт спільного проживання.
Кожна ситуація індивідуальна, і, на жаль, не завжди вдається довести факт проживання, попри те, що він справді був.
Дмитро Йовдій: Щоб отримати компенсацію, спочатку треба звертатися в суд загальної юрисдикції із заявою про встановлення факту спільного проживання. І вже там варто дивитися, як суд буде до того ставитися.
Тобто починається все із суду. Після того, як удалося отримати судове рішення, потрібно подавати заяву до Міністерства оборони через військкомат про виплату компенсації. Але ще далеко не факт, що навіть на підставі цього судового рішення Міністерство оборони призначить виплату. Там також свої нюанси.
Читайте також: Історії військових треба розказувати зараз, поки вони живі — сержантка Збройних сил України Аліна Сарнацька
Уряд схвалив рішення про ліквідацію Офісу уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, який, зокрема, займався обміном тіл полеглих військовослужбовців.
Наприкінці серпня уповноважений Верховної Ради із прав людини Дмитро Лубінець заявив, що офіс омбудсмена упродовж трьох тижнів завершить роботу із перевірки усіх військово-лікарських комісій (ВЛК), які функціонують в Україні.
Раніше, 17 серпня президент підписав указ із рекомендаціями Ради національної безпеки й оборони України до головнокомандувача Збройних сил Валерія Залужного звільнити всіх обласних військкомів.
Вже 30 серпня на засіданні Ради національної безпеки та оборони України ухвалили рішення провести комплексну перевірку обґрунтованості ухвалених з 24 лютого 2022 року рішень ВЛК щодо інвалідності та непридатності до військової служби.
Про те, що змінилося у пошуку зниклих безвісти та яку підтримку можуть отримати їхні родини, говорили у подкасті проєкту Громадського радіо «У фокусі» Мінінтеграції.
Яка правова допомога потрібна полоненим та їхнім родичам у подкасті «Звільніть наших рідних» ГР розповіла юристка ГО «Юридична сотня» Вікторія Олійник.
Якою має бути психологічна підтримка військових, звільнених військовополонених і їхніх родин — у подкасті «Звільніть наших рідних» розповіла керівниця гарячої лінії для військовослужбовців та їхніх близьких ВАРТО ЖИТИ Наталія Поцелуєва.
Як рідним шукати свого полоненого? Про алгоритм дій розповів брат колишньої військовополоненої Олени Кривцової Андрій Кривцов.
Як в Україні виконують норми закону, які міністерства за це відповідальні, яку допомогу можуть отримати колишні заручники, політв’язні, військовополонені та їхні родини можна довідатися з цієї публікації.
Про те, як родини загиблих добровольців отримують від держави виплати чи пільги, розповідала в етері Громадського радіо адвокатка Ганна Рассамахіна.
Воїни, які від початку повномасштабного вторгнення Росії отримали звання Героя України, отримають від держави власне житло. Про це 5 грудня 2023 року заявив президент України Володимир Зеленський.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі