Чат-бот для повернення молоді з окупації та РФ: як ним скористатися

Як працює чат-бот

Громадська спілка «Українська мережа за права дитини» у березні цього року запустила чат-бот, що має допомогти вийти на зв’язок дітям, яких незаконно перемістили на окупованих територіях або депортували до Росії. Наразі він функціонує на платформі Telegram, оскільки це фактично єдиний канал зв’язку, який може працювати в окупації та РФ, зазначає Ангеліна Касьянова. Разом із цим, за її словами, у цьому чаті не варто збирати конфіденційну інформацію, поширення якої може нашкодити дитині.

«Відповідно, для нас тут важливо отримати нікнейм дитини чи контакт, яким можна буде безпечно зв’язатися, ім’я, можливо, якась коротенька історія про неї, щоб ми розуміли, наскільки активно нам треба реагувати у даному випадку, і таким чином ми розпочинаємо роботу», — зазначає менеджерка.

За її словами, оскільки чат-бот був запущений нещодавно, наразі він не дуже поширений та активний, але через нього уже було отримано декілька звернень, що перебувають у роботі. Ангеліна Касьянова зауважує, що йдеться про непрості ситуації, зокрема пов’язані з депортацією, тому вони потребують тривалого кропіткого опрацювання.

Існує також загроза отримати звернення з фейкового аккаунту. За словами менеджерки, агенти ФСБ неодноразово намагалися з’ясувати методи евакуації української молоді, але завдяки співпраці з державними органами їх вдавалося швидко виявити.

Як користуватися інструментом

Менеджерка зазначає, що вони намагалися зробити алгоритм використання чат-боту максимально простим і доступним. Він містить інформаційну довідку, з якою варто ознайомитися перед заповненням анкети. Звернення може бути оформлене або від самої дитини чи молодої людини, або від їхніх батьків.

«Якщо казати про молодь і дітей, то все дуже просто. Вказуємо ім’я, нікнейми, в Telegram, це дуже важливо, тому що багато людей приховує свої контактні дані, що правильно, і нікнейм у цьому випадку працює значно краще. Треба зазначати свій вік, не обов’язково вказувати дату народження. Написати хоча б приблизне місце перебування, точну адресу можна уточнити вже у комунікації з менеджером з повернення. Документи надсилати у чат-бот точно не треба, там навіть немає такої опції, тому що це може бути небезпечно», — пояснює Ангеліна Касьянова.

Також у анкеті можна вказати, чи перебуваєш ти у безпеці, чи можеш ти комунікувати й чи потребуєш ти нагальної допомоги.

Опрацювання запитів, що надійшли через чат-бот

Як пояснює Ангеліна Касьянова, наразі саме вона першою опрацьовує анкети й відомості, що надходять через чат-бот. Далі вона намагається сконтактувати з людиною, з’ясувати її обставини та передати кейс волонтерам, які співпрацюють зі спілкою. Також менеджерка постійно залишається на контакті з цими дітьми чи молодими людьми, допоки вони не опиняться на території, підконтрольній Україні. Далі з ними працюють кейс-менеджери та психологи.

«Щойно заявка з’являється, намагаюся одразу реагувати на неї. Відповідно, я тільки прокинулася, випила кави, промоніторила таблиці, і якщо там є нове звернення, починаємо з ним активно працювати. Звісно, є момент, коли не одразу бенефіціари тобі відповідають, коли ти їм безпосередньо пишеш. Нам важливо, щоб вони трохи розповідали, що з ними відбувається, і у нас у чаті є примітка, що треба терміново зв’язуватися. Якщо ми її бачимо, то розуміємо, що тут треба дуже екстрено реагувати», — розповідає співробітниця «Української мережі за права дитини».

Поширення інформації та особливості евакуації

За словами Ангеліни Касьянової, поширення інформації про чат-бот працює як «сарафанне радіо». Наразі УМПД повернула на підконтрольну Україні територію 382 дитини та молоді людини. Багато з них потім розповідали про ці можливості й підтримку своїм знайомим, які залишалися в окупації або Росії, й ті теж зверталися до організації.

«Ми відслідковували, що більшість дітей, які є депортованими, перевезли на територію Краснодарського краю. У нас дуже дуже багато звернень з того регіону, але все одно переважає окупована територія: Донецьк, Луганськ, Херсонська, Запорізька області, Крим. Близько 250 осіб ми повернули саме з окупації», — розповідає менеджерка.

За її словами, були випадки, коли людей примусово «евакуйовували» на територію Росії, зачиняли у місцях, подібних до гуртожитків, і майже не випускали з будівлі. Єдине місце, куди люди могли вийти, — це у російський ЦНАП для оформлення документів. Якщо хтось відмовлявся це робити, він фактично залишався в ув’язненні.

Загалом до до громадської спілки через різні канали комунікації звертаються також рідні та близькі дітей, яких потрібно вивезти. Також Ангеліна Касьянова зазначає, що передає інформацію територіальним громадам з окупованих територій, які намагаються продовжувати комунікувати зі своїми людьми, які залишаються в окупації. Вони роблять розсилки у спільних чатах і групах, і так інформація все ж доходить до людей.

«Українська мережа за права дитини» разом з іншими громадськими організаціями діє у межах президентської ініціативи Bring Kids Back UA, а також співпрацює з СБУ, Міністерством юстиції та іншими організаціями, які можуть володіти інформацією про молодь, яка потребує допомоги.

Як зазначає співробітниця УМПД, процес повернення дітей та молоді з окупації чи РФ постійно змінюється і не є сталим. Він залежить від ситуації, у якій перебуває людина, та подальшої логістики. Крім того, Росія робить усе можливе, аби перешкодити процесу виїзду й залишити українську молодь на підконтрольній державі-агресору території. Це можуть бути складнощі з документами, перевірки та фільтрація на блокпостах і кордонах з боку ФСБ.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі