Каталог актів російської колоніальної політики: як працює новий проєкт про злочини РФ

Як проєкт фіксує прояви російської колоніальної політики

Як пояснює Сергій Мокренюк, автори проєкту «Лакузи. Енциклопедія російської колоніальної політики» зібрали дії з боку Росії, що порушують українське законодавство та просувають колоніалізм. До них належать прояви українофобії, заперечення державного суверенітету чи територіальної цілісності України, актів знищення українців у минулому та навʼязування російської ідентичності. Так, є офіційний закон про заборону пропаганди російської імперської політики і деколонізацію топонімії, який визначає перелічені дії злочинними.

За словами юриста, у проєкті зібрано підтверджені публічні факти, що дають коротку характеристику тій чи іншій людині та її ролі у впровадженні російської колоніальної політики. Над реалізацією проєкту працює невелика команда. Крім самого Сергія Мокренюка, це, наприклад, український громадський діяч Криму Андрій Щекун.

«Те, що війна триває і окупація продовжується, стало основним чинником, який спонукав нас створити цей проєкт. Тому що ми почали усвідомлювати, що з 2014 року займаємося виключно ситуацією в окупованому Криму, досліджуємо, як вона змінюється, хто ці люди, хто впроваджує російську політику, які репресії, хто їх реалізує. Ми почали усвідомлювати, що кількість людей, які дотичні до цього, значно більша, ніж відомо людям. Деякі почали відходити, і ми почали втрачати інформацію про тих, хто приніс це в Україну. Я не можу собі такого допустити, я хочу, щоб мої діти та онуки знали прізвища кожної людини, яка вчинила дії, які наша держава визнає злочинними», — говорить представник Крайової ради українців Криму.

Він зауважує, що правову оцінку таким діям надаватимуть правоохоронці та суди, однак вважає, що у формі цього проєкту громадяни України можуть висловлювати власну позицію щодо підтримки РФ.

Нестача уваги до окупованих територій

Як розповідає Сергій Мокренюк, і він, і Андрій Щекун отримали багато щирих відгуків щодо проєкту від різних людей. Передусім це були особи, чия діяльність повʼязана з Кримом: журналісти, історики, політологи. Водночас, зазначає юрист, про проєкт написало доволі обмежене коло медіа — теж переважно ті, що фокусуються на подіях на півострові. Сергій Мокренюк повʼязує це з тим, що у дійсності, на його думку, більшість населення мало занурена у тему окупованих територій.

«До 2022 році на кожній зустрічі я чув, що всі, хто за Україну, вже виїхав з окупованих територій. Це був такий мем, який усі просували. Після 2022 року це раптом зникло. Тому що коли пройшла Київщина, Чернігівщина, Сумщина, Харківщина, Запорізька, Миколаївська, частково Житомирська області, то стало зрозуміло, що не все так однозначно.

Друзі, це складна історія, я розумію, що у нас немає фокусу. Мабуть, це загальна проблема суспільства: що нам простіше створювати якісь міфи, довго в них вірити, а потім робити вигляд, що не помітили, що воно якось не так було. Але реальність від того не перестає бути реальністю» — говорить юрист.

Водночас він вважає, що для громадян Україна важливо знати те, що відбувається і за кордоном, і на національному рівні, і в регіонах, зокрема окупованих. Інакше може поглиблюватися розрив між мешканцями різних частин країни

У чому особливості проєкту

Перше, що відрізняє «Лакузи. Енциклопедія російської колоніальної політики» від інших відносно подібних баз даних, — це публічність частини його авторів. Сергій Мокренюк наголошує, що він не приховує, що проєкт відображає його бачення, і за потреби люди можуть до нього звернутися.

Друга особливість — проєкт спирається на параметр, визначений законом. Якщо дія людини відповідає описаному правопорушенню, її вносять до бази.

«Ми вносимо конкретне діяння. Нас не цікавить, погана це людина чи хороша. Нас цікавить, що у такий-то період часу людина обіймала таку посаду або вчинила таку дію, і ця дія вказана у законі яка така, що заборонена чи засуджується, і вважається злочинною» — говорить юрист.

Крім цього, додає він, проєкт ґрунтується винятково на даних з відкритих джерел. Йдеться не про соціальні мережі, а медіа, яким довіряють автори проєкту, переважно регіональні чи правозахисні. Ті дані, які мають самі учасники проєкту, чи які їм надсилають, вони також передають медіа для створення матеріалів, і лише потім включають їх до бази.

На основі зібраної інформації формується досьє тієї чи іншої людини. У ньому зазначають, через яку саме дію її внесли до бази, посилання на джерело інформації та норма закону, яка описує певне правопорушення. У разі, якщо хтось з користувачів виявить помилку в наведених даних, він може звернутися до авторів, і вони готові враховувати реальні правки. Також із закликом прибрати певну людину з бази можуть правоохоронні органи.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі